Провадження № 1-кп/243/252/2025
Справа № 243/10877/21
01 жовтня 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon, на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, та під час трансляції з приміщення державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021052510000469 від 13 квітня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_7 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що останні обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, що є особливо тяжким злочином, та існують всі підстави для продовження відносно них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Так, прокурор зазначив, що існують ризики того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 можуть з метою уникнення покарання переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, враховуючи, що під час досудового розслідування вилучено не усю суму грошових коштів, якими заволоділи обвинувачені під час здійснення нападу, то наявні ризики знищення та спотворення речей, що мають значення для кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом використання вказаних коштів і з метою ухилення від суду. Ризик ухилення від суду обґрунтовується тим, що обвинувачені, достовірно знають, що їм інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, а отже переховування від суду та ризик втечі для них матиме наслідки менш небезпечні, ніж відбування покарання, у разі визнання їх винними у вчиненому злочині. У зв'язку з цим, можливий термін покарання за інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, свідчить про загрозу втечі останніх. При цьому наслідки і ризик втечі для обвинувачених можуть бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Ризик впливу на потерпілих та свідків обґрунтовується тим, що обвинуваченим відомі їх анкетні відомості, і з урахуванням того, що вказані особи в судовому засіданні не допитані, ризик впливу на них з боку обвинувачених існує з високим ступенем ймовірності. Обвинувачені не працевлаштовані, а тому можуть піти на вчинення іншого кримінального правопорушення або втекти, скориставшись суспільно-політичною обстановкою в Донецькій області під загрозою тягаря відповідальності за скоєне. За таких обставин, прокурор зазначає, що існують підстави для продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повідомив, що заявлені в клопотанні прокурором ризики є необґрунтованими та нічим не підтверджені, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно його підзахисного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Зазначає, що ризики, на які посилається прокурор, не підтверджені належними доказами.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно його підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що є необхідність у зміні запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт. Вважає, що вказані ризики прокурором не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.
Потерпілі та представник потерпілих ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час та місце судового розгляду.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, судом встановлено такі обставини та відповідні їм докази.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 грудня 2021 року, який неодноразово був продовжений судом.
Надаючи оцінку доводами сторони захисту суд зазначає, що висловлені вищенаведені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці під час проведення судового розгляду.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини передбачені пунктами 1-12.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про продовження існування заявлених передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, чи наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 офіційного місця роботи не має, не одружений, має інвалідність третьої групи, не судимий, має постійне місце проживання.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов'язків, оскільки станом на сьогодні даних про те, що обвинувачений проживає разом із сім'єю, є працевлаштованим суду не надано. У зв'язку з цим, наявність соціальних зв'язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, в судовому засіданні не встановлено, за таких обставин, з урахуванням того, що в країні оголошений військовий стан, ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки анкетні дані свідків та потерпілих обвинуваченому відомі, потерпілі та свідки судом не допитані. Наведені обставини дозволяють дійти висновку про високий ступень ймовірності впливу на потерпілих та свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_3 .
Щодо існування ризику вчинення інших правопорушень, суд зазначає, що із представлених в судовому засіданні відомостей не вбачається наявність непогашених судимостей у обвинуваченого, а також наявних щодо нього обґрунтованих підозр. На думку суду стороною обвинувачення не доведено наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику знищення, спотворення будь-яких речей, що мають значення для кримінального провадження, оскільки в ході досудового розслідування вилучено не всю суму коштів, які належать потерпілим.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини по справі, а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб, без визначення розміру застави.
Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_4 офіційного місця роботи не має, не одружений, не судимий, має постійне місце проживання.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов'язків, оскільки станом на сьогодні даних про те, що обвинувачений проживає разом із сім'єю, є працевлаштованим суду не надано. У зв'язку з цим, наявність соціальних зв'язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, в судовому засіданні не встановлено, за таких обставин, з урахуванням того, що в країні оголошений військовий стан, ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на потерпілих та свідків, оскільки анкетні дані свідків та потерпілих обвинуваченому відомі, потерпілі та свідки судом не допитані. Наведені обставини дозволяють дійти висновку про високий ступень ймовірності впливу на потерпілих та свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Щодо існування ризику вчинення інших правопорушень, суд зазначає, що із представлених в судовому засіданні відомостей не вбачається наявність непогашених судимостей у обвинуваченого, а також наявних щодо нього обґрунтованих підозр. На думку суду стороною обвинувачення не доведено наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику знищення, спотворення будь-яких речей, що мають значення для кримінального провадження, оскільки в ході досудового розслідування вилучено не всю суму коштів, які належать потерпілим.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб, без визначення розміру застави.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на теперішній час перебувають у ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», суд вважає доцільним вирішити питання про участь обвинувачених у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Учасники судового провадження не висловили заперечень щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Положенням ч. 1 ст. 336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 132, 331, 336 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» строком на 60 (шістдесят) діб з 01 жовтня 2025 року по 29 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із тримання під вартою, - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» строком на 60 (шістдесят) діб з 01 жовтня 2025 року по 29 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.
Проводити судові засідання за участю обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в режимі відеоконференції у системі EasyCon, проведення якої доручити державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».
Копію ухвали направити прокурору, захисникам, обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , начальнику Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, що перебувають під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1