Справа № 240/15206/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
01 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2024 по справі №295/15389/23 в частині щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в порядку спадкування, недоотримані ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі №240/441/22, у розмірі 183 638,71 грн замість першої до третьої черги погашення заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили та виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2024 по справі №295/15389/23 в частині щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в порядку спадкування, недоотримані ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі №240/441/22, у розмірі 183 638,71 грн і замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2025 в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області прийнято до виконання виконавчий лист Богунського районного суду м. Житомира від 05.04.2024 виданий у справі №295/15389/23 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в порядку спадкування, недоотримані за життя ОСОБА_2 .
Нараховані на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 прийнятого у справі №240/441/22 пенсійні кошти у розмірі 183 638,71 грн є доплатою до пенсії ОСОБА_2 , яка встановлена статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не виплачена, у зв'язку з її смертю.
16.07.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату їй, як спадкоємниці недоотриманих за життя ОСОБА_2 пенсійних виплат, згідно із здійсненим перерахунком на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 прийнятого у справі №240/441/22.
За результатами розгляду поданої заяви листом від 17.02.2021 №5-08-08/3732 Управління повідомило позивачку, що виконавчі документи про стягнення коштів на користь спадкоємця з органу Пенсійного фонду України суми недоотриманої пенсії, приймаються до виконання та погашаються за третьою чергою заборгованості, оскільки кошти за виконавчим листом не є для стягувача соціальними виплатами, а є майном, яке ввійшло до складу спадщини, тобто є спадком.
З діями Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2024 по справі №295/15389/23 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в порядку спадкування, недоотримані ОСОБА_2 , пенсійні виплати замість першої до третьої черги погашення заборгованості позивачка не погоджується, а тому звернулася до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, приписами ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон №4901-VI) визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, окрім інших, державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ст.3 Закону №4901-VI).
Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч.1 ст. 2 Закону №4901-VI суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом (п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4901-VI).
Заборгованість погашається в такій черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022, прийнятого у справі №240/441/22, ОСОБА_2 нараховано 183 638,71 грн пенсійних виплат, які вона не отримала за життя.
У той час, рішенням Богунського районного суду від 28.02.2024, прийнятим у справі №295/15389/23 стягнуті пенсійні виплати у розмірі 183 638,71 грн на користь позивачки в порядку спадкування. Виданий виконавчий лист Богунського районного суду м.Житомира від 05.04.2024 у справі №295/11918/23 позивачка подала до Управління з метою отримання успадкованих нею коштів, який включено до третьої черги погашення заборгованості, оскільки для стягувачки не є соціальними виплатами, а є майном, яке ввійшло до складу спадщини, тобто спадком.
Тобто, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу черговості погашення заборгованості.
Приписами ч.1. ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст.1218, 1219 ЦК України).
За положеннями ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як встановлено судом першої інстанції, у відповіді на заяву про виплату позивачці успадкованих коштів Управління листом №04-08-1-10/10590 від 22.07.2024 повідомило про черговість погашення заборгованості.
Зокрема, про те, що виконавчі документи про стягнення коштів на користь спадкоємця з органу Пенсійного фонду України, суми недоотриманої пенсії, приймаються до виконання та погашаються за третьою чергою заборгованості, оскільки такі кошти не є для позивачки соціальними виплатами, а є майном, яке ввійшло до складу спадщини, тобто спадком.
Слід також враховувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 15.12.2023 по справі №805/2628/18-а зазначив, що особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов'язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов'язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об'єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачка, як спадкоємиця має право на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавиці, яка залишилася не отриманою останньою за життя, а тому відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили, та виконавчим листом Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2024 по справі №295/15389/23, зокрема замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.