про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 133/3186/25
30 вересня 2025 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
відповідно до ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 вересня 2025 року позов повернуто позивачу.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак апелянтом вказані вимоги не дотримано, оскільки матеріали апеляційної скарги документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги не містять.
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028 грн.
Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн.
Оскільки апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8, а тому судовий збір підлягає сплаті в розмірі - 2422,40 грн.
Разом з цим, скаржником не надано суду належних доказів сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону, чинній на час подання апеляційної скарги), із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати судового збору розміщені на офіційному сайті Сьомого апеляційного адміністративного суду https://7aac.gov.ua/gromadyanam/sudovij-zbir-ta-vitrati/bankivski-rekviziti-dlya-splati-sudovogo-zboru.
Скаржником долучено до апеляційної скарги копію посвідчення серії НОМЕР_1 відповідно до якого, позивач має статус учасника бойових дій.
Суд розцінює вказане посвідчення як посилання апелянта на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З цього приводу Верховний Суд в ухвалі від 28.10.2024 у справі №160/28033/23 зазначив, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон №3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19) та від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №240/8644/20, від 16.02.2022 у справі №560/4971/21, від 26.05.2022 у справі №640/14577/20, від 08.03.2023 у справі №701/589/22, від 20.07.2023 у справі №160/20070/21 та багатьох інших.
Такі ж висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 18.02.2025 у справі №240/17165/23.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Крім того, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Таким чином наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» залишається усталеною та незмінною.
При цьому дана справа не стосується питань соціального захисту позивача саме як учасника бойових дій, про які йдеться у ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Тож цей збір має бути сплачений на загальних підставах.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 вересня 2025 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ватаманюк Р.В.