30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4641/25
Суддя І інстанції - Серьогіна О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом 63970-47168/X-01/8-0400/24 від 28.11.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням та застосувавши для розрахунку пенсії довідку про заробітну плату від 30.08.2017 року №8 та довідку №б.н. за період роботи з 01.01.2007 року по 29.06.2009 року, з 30.06.2009 року по 16.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 27.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 26.07.2012 року, з 09.08.2012 року по 28.05.2013 року, з 05.06.2013 року по 28.03.2014 року, з 02.06.2014 року по 24.04.2015 року, з 23.06.2015 року по 29.02.2016 року, видані мовою оригіналу АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники", здійснивши перерахунок пенсії з моменту подачі заяви про перерахунок, тобто з 04.11.2024 року, та виплативши недоотриману пенсію після перерахунку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом 63970-47168/X-01/8-0400/24 від 28.11.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 04.11.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням та застосувавши для розрахунку пенсії довідку про заробітну плату від 30.08.2017 року №8 та довідку №б.н. за період роботи з 01.01.2007 року по 29.06.2009 року, з 30.06.2009 року по 16.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 27.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 26.07.2012 року, з 09.08.2012 року по 28.05.2013 року, з 05.06.2013 року по 28.03.2014 року, з 02.06.2014 року по 24.04.2015 року, з 23.06.2015 року по 29.02.2016 року, видані мовою оригіналу АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники", з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області посилається на те, що у зв'язку з неможливістю перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначених в довідці АТ «Московський Опытный Завод Буровой Техники» (мовою оригіналу) від 30.08.2017 року №8 та №б.н. у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та припинення Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії від 14.01.1993 року відсутні підстави для перерахунку пенсії та обчислення її із заробітної плати вказаній у таких довідках.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року по справі №160/15480/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії №046150006107 від 05.07.2021 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2007 р. по 29.06.2009 р., з 30.06.2009 р. по 16.03.2010 р., з 01.04.2010 р. по 27.09.2011 р., з 01.10.2011 р. по 26.07.2012 р., з 09.08.2012 р. по 28.05.2013 р., з 05.06.2013 р. по 28.03.2014 р., з 02.06.2014 р. по 24.04.2015 р., з 23.06.2015 р. по 29.02.2016 р. у АТ «Московский Опытный Завод Буровой Техники»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.06.2021 року, з урахуванням висновків суду;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року по справі №160/15480/21 відповідач зарахував позивачу періоди роботи з 01.01.2007 року по 29.06.2009 року, з 30.06.2009 року по 16.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 27.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 26.07.2012 року, з 09.08.2012 року по 28.05.2013 року, з 05.06.2013 року по 28.03.2014 року, з 02.06.2014 року по 24.04.2015 року, з 23.06.2015 року по 29.02.2016 року у АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники" до страхового стажу, але не врахував при розрахунку заробіток за вказаний проміжок часу.
04.11.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням та застосувавши для розрахунку пенсії довідки про заробітну плату від 30.08.2017 року №8 та довідка №б/н, видані (мовою оригіналу) АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №63970-47168/X-01/8-0400/24 від 28.11.2024 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з огляду на те, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року по справі №160/15480/21 не зазначено щодо зарахування заробітної плати за періоди роботи з 01.01.2007 року по 29.06.2009 року, з 30.06.2009 року по 16.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 27.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 26.07.2012 року, з 09.08.2012 року по 28.05.2013 року, з 05.06.2013 року по 28.03.2014 року, з 02.06.2014 року по 24.04.2015 року, з 23.06.2015 року по 29.02.2016 року у АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники".
Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 30.08.2017 року №8 та довідку №б/н, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі по тексту - Закон №1058).
Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За визначенням ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Правила абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 окреслюють, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Апеляційний суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1), затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
При цьому, згідно із абз.5 пп.3 п.2.1. Порядку №22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами;
Згідно положень пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Дійсно, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17(адміністративне провадження № К/9901/24469/18).
Як вбачається з матеріалів справи, довідка про заробітну плату від 30.08.2017 року №8 та довідка №б.н. за період роботи з 01.01.2007 року по 29.06.2009 року, з 30.06.2009 року по 16.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 27.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 26.07.2012 року, з 09.08.2012 року по 28.05.2013 року, з 05.06.2013 року по 28.03.2014 року, з 02.06.2014 року по 24.04.2015 року, з 23.06.2015 року по 29.02.2016 року, видані (мовою оригіналу) АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники", видані на підставі особових рахунків за січень 2011 року - лютий 2016 року та зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до пенсійного фонду.
В свою чергу, зазначені довідки про заробітну плату складені на підставі таких первинних документів, як особові рахунки за січень 2011 року - лютий 2016 року, тобто є документами, які в розумінні пп. 3 п.2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 підтверджують нарахування позивачу заробітної плати за вищезазначені періоди.
Разом з тим, оскаржувана відмова відповідача не містить будь-яких посилань на невідповідність наданих позивачем зазначених вище довідок чинному законодавству або їх недостовірності.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку пенсії із урахуванням для розрахунку пенсії довідку про заробітну плату від 30.08.2017 року №8 та довідку №б.н. за період роботи з 01.01.2007 року по 29.06.2009 року, з 30.06.2009 року по 16.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 27.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 26.07.2012 року, з 09.08.2012 року по 28.05.2013 року, з 05.06.2013 року по 28.03.2014 року, з 02.06.2014 року по 24.04.2015 року, з 23.06.2015 року по 29.02.2016 року, видані мовою оригіналу АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники"
При цьому, щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на неможливість врахування заробітної плати зазначеної у довідках АТ "Московский Опытный Завод Буровой Техники" у зв'язку із припиненням Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії від 14.01.1993 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини2 статті 4 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається в тому числі і із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
13 березня 1992 року в місті Москва підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 Угоди від 13 березня 1992 року призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди).
Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (далі Угода від 14 січня 1993 року), а саме статті 6, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України № 290/95-ВР від 11 липня 1995 року, працівники користуються правами і виконують обов'язки, встановлені трудовим законодавством сторони працевлаштування.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N 01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Отже, наведенні положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Разом з тим, на час роботи позивача в РФ, Україна була учасником Угоди, відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин.
З урахуванням викладеного, вірним є висновок суду першої інстанції, що під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком пенсійним органом повинен був бути врахований трудовий стаж, а також заробітна плата, набуті позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території РФ.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 30 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун