справа №759/3238/25 Головуючий у суді І інстанції: Шум Л.М.
провадження №22-ц/824/13282/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
24 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,
секретар судового засідання: Янчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Петльованої Наталії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
09.02.2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
На підтвердження обставин проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю в Литовський Республіці ОСОБА_2 додала до заяви цифрові посвідки на тимчасове проживання в Литовській Республіці Ніколайчук Тамари, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 а також Договір оренди житлових приміщень від 14.09.2024 року (м. Вільнюс, вул. Вісінчіос, 8).
11.02.2025 року Святошинський районний суд м. Києва видав судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 10.02.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
13.03.2025 року боржник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_7 , звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2025 року по справі №759/3238/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Заявлені вимоги боржник мотивував тим, що між сторонами на дату подання стягувачем заяви про видачу судового наказ існував спір про право. Зокрема, Святошинським районним судом м. Києва розглядається цивільна справа № 759/21608/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення місця проживання дітей разом з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю.
Крім того, боржник ОСОБА_1 вказує, що без його згоди 28 вересня 2024 року мати ОСОБА_2 вивезла обох дочок у Литву (м. Вільнюс), де вони і проживають по даний час. У зв'язку з чим 27.02.2025 року Вільнюським окружним судом прийнято заяву ОСОБА_1 про повернення дітей на постійне місце проживання (до України) та розпочато провадження у відповідній справі (справа № eN2-172S-560/2025). Також боржник зазначає, що між ним та ОСОБА_2 існує спір щодо розміру аліментів, оскільки ОСОБА_2 не погодилася із пропозицією ОСОБА_1 щодо сплати ним аліментів у добровільному порядку у запропонованому ним розмірі.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Петльована Н.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції відмовляючи у перегляді судового наказу за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що наведені у заяві боржника твердження про наявність спору між сторонами щодо розміру аліментів є помилковими та не прийняті судом до уваги. Водночас, жодного обгрунтування такого висновку суд першої інстанції не навів.
Вказувала, що наказне провадження відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України є виключно безспірним. Суд задовольняє лише ті вимоги, які мають очевидно безспірний характер. При цьому вже сам факт подання боржником заяви про перегляд наказу є достатньою підставою підставою для його скасування, адже закон не вимагає від суду перевіряти обгрунтованість заперечень на стадії видачі наказу, а лише з'ясовує, чи є спір. Такі доводи мають розглядатися виключно в позовному провадженні.
Щодо фактичних обставин, які підтверджують наявність спору, представник апелянта зазначала, що з листування у застосунку «Телеграм» між сторонами, копія якого наявна в матеріалах справи.
Факт наявності спору, зокрема підтверджений досудовим листуванням сторін, є нововиявленою обставиною, які відповідно до ст. 423 ЦПК України є належною підставою для перегляду судового наказу.
Вказані обставини свідчать про наявність незгоди між сторонами щодо розміру та порядку сплати аліментів, що є спором про право в розумінні національного і міжнародного права. Попри це, стягувачка подала заяву в порядку наказного провадження, приховавши факт спору, що і є нововиявленою обставиною.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що наявність спору про визначення місця проживання дітей не впливає на висновки суду та не має правового значення при розгляді заяви про видачу судового наказу.
Також не спростовують факт проживання дітей з матір'ю, а тому не є нововиявленими обставинами для даної справи обставини, на які посилався боржник у своїй заяві, щодо листування ОСОБА_1 з Міністерством юстиції України про повернення дітей в Україну та відкриття 27 лютого 2025 року Вільнюським окружним судом провадження у справі № eN2-172S-560/2025 за заявою ОСОБА_1 про повернення дітей на постійне місце проживання (до України) в порядку Гаазької конвенції 1980 року.
Суд першої інстанції врахував, що ухвали Вільнюського окружного суду від 27.02.2025 у справі № eN2-172S-560/2025 ще не існувало на час видачі 11 лютого 2025 року судового наказу, а тому це судове рішення є новим доказом. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду судового рішення у справі.
Також суд вважав помилковими та не прийняв до уваги наведені у заяві твердження боржника про те, що саме по собі обговорення сторонами пропозиції батька сплачувати аліменти у добровільному порядку є спором про право, який позбавляє мати права звернутися до суду і з заявою про видачу наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які проживають разом із матір'ю.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину -однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).
Аналогічний правові висновки відображено в постанові Верховного Суду від 19.12.2024 року у справі №464/1713/24.
Встановлено, що в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, малолітніх дочок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11.02.2025 року Святошинський районний суд м. Києва видав судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 10.02.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
13.03.2025 року адвокат Петльована Н.С., в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового наказу від 11.02.2025 року за нововиявленими обставинами.
Заявлені вимоги боржник мотивував тим, що між сторонами на дату подання стягувачем заяви про видачу судового наказ існував спір про право. Зокрема, Святошинським районним судом м. Києва розглядається цивільна справа № 759/21608/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення місця проживання дітей разом з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю.
Крім того, боржник ОСОБА_1 вказував, що без його згоди 28 вересня 2024 року мати ОСОБА_2 вивезла обох дочок у Литву (м. Вільнюс), де вони і проживають по даний час. У зв'язку з чим 27.02.2025 року Вільнюським окружним судом прийнято заяву ОСОБА_1 про повернення дітей на постійне місце проживання (до України) та розпочато провадження у відповідній справі (справа № eN2-172S-560/2025). Також боржник зазначає, що між ним та ОСОБА_2 існує спір щодо розміру аліментів, оскільки ОСОБА_2 не погодилася із пропозицією ОСОБА_1 щодо сплати ним аліментів у добровільному порядку у запропонованому ним розмірі.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надав копії таких документів:
копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2024 року про відкриття провадження у справі № 759/21608/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення місця проживання дитини з матір'ю та стягнення аліментів (а.с. 55-56);
копію листа Міністерства юстиції України від 10.12.2024 року (а.с.57-58). У зв'язку з вивезенням дітей до Литовської Республіки без погодження та без відома батька дітей, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України з заявою про сприяння поверненню дітей відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Зі змісту зазначеного листа заявника проінформовано зокрема про те, що у випадку підтвердження факту перебування дітей на території Литовської Республіки, та у разі якщо мати не погодиться добровільно повернути дітей в Україну, ОСОБА_1 необхідно звернутися до компетентного суду Литви - Вільнюського Окружного суду;
копію рішення Вільнюського окружного суду від 27.02.2025 року у цивільній справі № eN2-172S-560/2025. Зі змісту рішення вбачається, що заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду з проханням повернути спільних доньок його та зацікавленої особи, ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , на їхнє постійне проживання - до України. Вбачається, що Вільнюський окружний суд постановив розглядати справу в усній формі в закритому судовому засіданні 03 квітня 2025 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 59-60, 61-64);
скріншоти листування за допомогою месенджеру (а.с. 65).
Враховуючи вищевикладені положення та підстави подання заяви про перегляд судового наказу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що батько дітей ОСОБА_1 пропонував сплачувати 300 Євро на кожну дитину добровільно, однак матір ОСОБА_2 не надала відповіді на вказану пропозицію, у зв'язку з чим наявний спір про право, ці обставини підтверджуються листуванням у застосунку «Телеграм» між сторонами, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі доводи не можуть слугувати підставою для перегляду судового наказу від 11.02.2025 року за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що добровільне надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дітей є його суб'єктивним правом, водночас стягнення аліментів за рішенням суду є правовою гарантією належного забезпечення права дитини на утримання обома батьками, контроль за виконанням якої покладено на державу.
Добровільне надання одним із батьків, який не проживає з дитинною, допомоги та утримання дітей за його рахунок не є нововиявленими обставинами в розумінні положень пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 березня 2023 року в справі № 761/36042/20 (провадження № 61-6681св22).
Посилання апелянта на те, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дитини, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні, не є нововиявленими обставинами в розумінні положень пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Такий правовий висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 17 березня 2023 року в справі № 761/36042/20 (провадження № 61-6681св22).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Петльованої Наталії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «29» вересня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
С.Г. Музичко