Справа № 755/10673/24 Головуючий у суді І інстанції Козачук О.М.
Провадження № 33/824/3628/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
08 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бражника Дениса Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Бражника Дениса Сергійовича на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 13 червня 2024 року о 16 годині 00 хвилин керував автомобілем «Lexus GS 250», д/н НОМЕР_1 , у м. Києві, по вулиці П. Радзіня, 1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: сухість ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру 474050. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Не погодившись з вказаною постановою, 18 травня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Бражник Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить призначити у справі № 755/10673/24 судово-портретну експертизу та викликати відповідного експерта у судове засідання, постанову Дніпровського районного суду м. Києва у справі від 07 травня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 у той день у м. Києві взагалі не перебував, на відеозаписі зображена інша особа, посвідчення водія останній втратив напередодні, про що було надано відповідні докази.
У зв'язку із чим, ще у лютому 2025 року в суді першої інстанції було заявлено відповідне клопотання про призначення судово-портретної експертизи.
Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Тобто, якщо особа, в той день у м. Києві взагалі не перебувала, за кермо вказаного автомобіля не сідала, на відеозаписі зображена інша особа, то і відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП бути не може. Факт зображення на відеозаписі іншої особи може бути підтверджено висновком судової експертизи, оплату якої гарантована.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14 липня 2025 року ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу, вказавши, що у день складання протоколу про адміністративне правопорушення 13 червня 2024 року він перебував у м. Дніпрі. Крім того зазначив, що посвідчення водія НОМЕР_2 від 06 червня 2013 року, яке колись йому належало, у нього було викрадено та 07 червня 2024 року йому видано нове посвідчення водія НОМЕР_3 . На доданому до матеріалів справи відеозаписі взагалі інша невідома йому особа. Просив призначити у разі потреби судово-портретну експертизу. Також зазначав, що 06 червня 2024 року також складався протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і наразі справа № 753/12100/24 знаходиться на розгляді в Дарницькому районному суді м. Києва, в межах якої невідомою особою також було надано поліцейським його втрачене посвідчення водія.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бражник Д.С. в судовому засіданні 08 вересня 2025 року вказував, що ОСОБА_1 та особа, яка представилася ним, є взагалі різними особами. Також захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її, вважаючи судове рішення незаконним і необґрунтованим, просив призначити у справі експертизу або викликати у судове засідання відповідного експерта.
Суд апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про призначення у справі № 755/10673/24 судово-портретознавчої експертизи відмовив, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду та вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
За вказаних обставин та враховуючи наявність протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з бодікамер працівників поліції, пояснень наданих в судовому засіданні, які можуть бути оцінені судом без застосування спеціальних знань, апеляційний суд вважає, що зазначена справа не потребує проведення експертного дослідження для встановлення об'єктивної сторони правопорушення, а в матеріалах провадження достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, тому необхідності в залученні відповідних фахівців у справі немає.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бражника Д.С., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи вказаних вимог закону дотримано не було.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 530749, ОСОБА_1 13 червня 2024 року о 16 годині 00 хвилин керував автомобілем «Lexus GS 250», д/н НОМЕР_1 , у м. Києві по вулиці П. Радзіня, 1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: сухість ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру 474050. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі тимчасового дозволу НОМЕР_4 від 06 червня 2024 року, виданого замість посвідчення водія НОМЕР_2 від 06 червня 2013 року.
В матеріалах справи наявний відеозапис обставин та обстановки події від 13 червня 2024 року, зафіксований нагрудними камерами працівників поліції, з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль «Lexus GS 250», д/н НОМЕР_1 , та заявлено вимогу його водію надати посвідчення на право керування транспортним засобом
Особа надала працівникам поліції тимчасовий дозвіл на ім'яОСОБА_1 на право керування транспортним засобом НОМЕР_5 , виданий 06 червня 2024 року.
Працівники поліції під час перевірки цього тимчасового дозволу встановили, що він виданий на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 ,виданого УДАІ у м. Дніпро 06 червня 2013 року, під час складання 06 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Працівники поліції під час перевірки посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого УДАІ м. Дніпро 06 червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1 , також з'ясували, що в їхній системі взагалі відсутній такий серійний номер посвідчення подія.
У зв'язку з чим, працівники поліції по системі «АРМОР» перевірили наявність посвідчення по ПІБ - ОСОБА_1 , встановили серію та номер посвідчення водія ОСОБА_1 - НОМЕР_3 , видане 07 червня 2024 року та його фото.
При цьому спілкуючись між собою, поліцейські обговорювали чи схожа зупинена ними людина на ОСОБА_1 та чи є вони однією і тією ж особою та прийшли до висновку, що «…наче схожа…».
У подальшому, поліцейські попросили водія автомобіля «Lexus GS 250», д/н НОМЕР_1 , надати інші документи для встановлення особи, на що останній повідомив, що всі документи знаходяться вдома, жінка не може надіслати їх фото, оскільки вагітна, перебуває на зберіганні і не може піднятися з ліжка, а мобільний додаток «Дія» є в іншому телефоні, якого з собою також він немає.
Працівники поліції продовжували встановлювати особу водія ОСОБА_1 і один із них, побачивши фото із системи «АРМОР», повідомив, що на фото зовсім інша людина, не та людина, яку вони зупинили, а саме вказав: «…ну схоже, але якось не дуже…», час відеозапису 10:59 год.
Інший працівник поліції запитав у водія автомобіля «Lexus GS 250»: «…у вас два посвідчення водія?..», на що той повідомив, що у нього лише одне посвідчення водія.
Тривалий час працівники поліції не могли розібратися з посвідченнями водія на ім'я ОСОБА_1 , однак в подальшому ними було встановлено, що 06 червня 2024 року у ОСОБА_1 працівники поліції вилучилипосвідчення водія НОМЕР_2 під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та йому було видано тимчасовий дозвіл на керування НОМЕР_4 , а 07 червня 2024 року він отримав нове посвідчення водія НОМЕР_3 .
Один із поліцейських повторно запитав у водія автомобіля «Lexus GS 250» чому у нього два посвідчення, а саме одне, яке у нього вилучили, а інше отримане на наступний день, на що останній повідомив, що адвокат по довіреності отримав нове посвідчення водія.
Судом апеляційної інстанції вживалися заходи для встановлення обставин зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема було викликано працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак УПП у м. Києві ДПП НП України листом від 20 серпня 2025 року повідомило, що командир роти № 3 батальйону № 2 полку № 2 УПП ДПП ОСОБА_2 був звільнений з посади 08 серпня 2024 року.
В ході дослідження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме диску із записом з нагрудної камери працівника поліції та особи ОСОБА_1 , який з'явився в судове засідання, візуально співставленими, апеляційним судом встановлено, що особа, яка зображена на відеозаписі, та ОСОБА_1 повністю відрізняються один від одного.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, за своїми ознаками (риси обличчя, характерні риси - татуювання, статура, підпис, який виконано іншою особою) не є громадянином ОСОБА_1 , а є іншою особою, дані про яку не встановлені працівниками поліції належним чином.
Особисті дані особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення від 13 червня 2024 року, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо місця проживання, права власності на автомобіль марки «Lexus GS 250», д/н НОМЕР_1 , не узгоджуються відомостями, наданими ОСОБА_1 під час апеляційного провадження.
Так, ОСОБА_1 проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 . Натомість в протоколі про адміністративне правопорушення вказане інше місце проживання по АДРЕСА_2 , а в графі «місце роботи» зазначено, що особа, відносно якої складено протокол, не працює.
Надані в суді апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_1 узгоджуються із вищезазначеними доказами, дослідженими і перевіреними при апеляційному перегляді справи.
Апеляційним судом встановлено, що особа, відносно якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, при описаних вище обставинах, не є тією особою, яка звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою - ОСОБА_1 .
Вищенаведене свідчить про той факт, що невстановлена особа скористалася втраченим посвідченням водія ОСОБА_1 , в результаті чого останній був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, виходячи з наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності, оскільки у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що 13 червня 2024 року за фактом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП повинен був складатися не на ОСОБА_1 , а на іншу особу, яку працівниками поліції не було встановлено належним чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Бражника Д.С. підлягає до задоволення, постанова місцевого суду - скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бражника Дениса Сергійовича задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб