Справа №757/36598/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6409/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
03 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № .2024070000000038 від 17.01.2024 року та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, в межах строку досудового розслідування, а саме, до03.10.2025 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливість внесення застави у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або обрати запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , поклавши на підозрюваного наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти негайно прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- за першою вимогою з'являтися до прокурора, суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю;
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду щодо задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 є передчасними, а саму ухвалу від05.08.2025 такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не взято до уваги, що відповідно до повідомленої підозри ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений розслідуванням час, але не пізніше 17.01.2024 погодився на пропозицію ОСОБА_11 та невстановленої особи прийняти участь в запланованих злочинах, пов'язаних з незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та незаконним збутом психотропних речовин. Однак, наданими матеріалами кримінального провадження не підтверджується надання ОСОБА_12 добровільної згоди на спільну протиправну діяльність у складі злочинної організації, доведення йому загального плану вчинення злочинів та визначення його ролі у вчиненні злочинів. Фактично ОСОБА_7 інкримінується вчинення двох епізодів зберігання з метою збуту психотропної речовини.
Станом на 06.08.2025 рік, обставини за яких ОСОБА_13 повідомлено про підозру від 11.03.2025, їх кількість не змінилась.
Також апелянт зазначає, що матеріали якими орган досудового розслідування обґрунтовує своє клопотання не містить жодного обґрунтованого письмового доказу на підтвердження існування бодай одного ризику, з перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на те, що відсутні будь які фактичні дані, які б вказували на наявність фактів, що можуть призвести до настання вказаних ризиків.
Щодо недостатності застосування інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, то відповідний пункт орган досудового розслідування взагалі не обґрунтував.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає в цивільному шлюбі, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. Крім того, ОСОБА_7 пенсіонер, має інвалідність 3-ї групи та захворювання легень, у зв'язку з чим потребує лікування та постійного профілактичного медичного нагляду.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12024070000000038 від 17.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України.
У даному кримінальному провадженні 11.03.2025 ОСОБА_7 , у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме:
- у керівництві структурною частиною злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;
- у організації незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненої у великих розмірах, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України;
- у організації незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненої повторно, у великих та особливо великих розмірах, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
11.03.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.05.2025.
30.04.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 11.06.2025.
07.05.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/20981/25-к стосовно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.06.2025 включно.
06.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/24940/25-к строк досудового розслідування продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 11.03.2026.
09.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/26803/25-к стосовно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.08.2025 включно.
05.08.2025 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
На обґрунтування вимог даного клопотання, слідчий зазначив, що повідомлена підозра ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, які зазначені в клопотанні.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , у зв'язку з тим, що зміна підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити кримінальному провадженню.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, слідчим у клопотанні зазначено, що існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній буде переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.
Вказаний ризик також підтверджується наявністю у ОСОБА_7 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також права безперешкодного перетину державного кордону України, чому також сприяє місце його проживання поблизу з кордоном країн Європейського союзу.
Окрім того, ОСОБА_7 має значні заощадження від незаконного обігу психотропних речовин в особливо великих розмірах, за рахунок яких він може переховуватись за межами України тривалий час, а також наявністю спільників, які постійно проживають на території Європейських країн та можуть сприяти у його переховуванні від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчим зазначено, що існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_7 обізнаний про свідків, інших підозрюваних та учасників кримінального провадження, зокрема їх повні анкетні дані, місце проживання, надані стосовно нього показання, а тому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти стосовно них фізичний, моральний та психологічний тиск, що обумовлено, великою та сталою ієрархією злочинної організації, до складу якої також увійшли професійні боксери та інші спортсмени.
Існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані ризики підтверджуються тим, що на даному етапі не встановленні всі кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_7 , всі учасники створеної ним злочинної організації, а тому перебуваючи на волі останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які зможуть довести вчинення вказаних кримінальних правопорушень, таким чином перешкодити кримінальному провадженню.
Вказаний ризик серед іншого підтверджується знищенням шляхом підпалу за вказівкою ОСОБА_11 05.02.2025 домоволодіння, розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Руськокомарівська сільська рада, кооператив «Рубань», географічні координати 48.34.31.2 N 22.27.07.9 Е 9 (с. Н. Солотвино), в якому учасники злочинної організації зберігали прекурсори, психотропні та особливо небезпечні психотропні речовини, а також обладнання для їх виготовлення.
Існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених злочинною організацією через власну мережу збуту, що свідчить про те, що він здатний до вчинення такого роду кримінальних правопорушень та, знаходячись на волі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення і продовжити злочину діяльність, оскільки це стало основним джерелом доходів членів організованої групи.
Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень дає підстави вважати, що ОСОБА_7 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, знаючи про чисельність вчинених ним інших злочинів, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності.
Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини у сфері незаконного обігу психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, однак, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме до 07.08.2025 не представляється можливим, у зв'язку із винятковою складністю провадження, а також необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, зокрема:
- отримати тимчасові доступи до інформації щодо руху коштів по рахунках, відкритих на ім'я підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, які на даний час перевіряються на причетність до вчинення кримінальних правопорушень. Зазначена інформація надасть змогу органу досудового розслідування довести факти тісного зв'язку між учасниками злочинної організації, розрахунки між ними, у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин, а також встановити спосіб подальшої легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом внаслідок обготівкування, придбання рухомого та нерухомого майна;
- оглянути виписки по рахункам, відкритим на ім'я підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, які на даний час перевіряються на причетність до вчинення кримінальних правопорушень;
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки призначених судових експертиз дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», судових балістичних експертиз, судових експертиз холодної зброї, судових молекулярно-генетичних експертиз та судових вибухотехнічних експертиз. На теперішній час експертами ДНДЕКЦ МВС України не завершено проведення 19 експертиз за різними напрямками дослідження, в тому числі комплексних експертиз, що займає значний час для їх виконання;
- за результатами отриманих судових експертиз визначитись із необхідністю проведення додаткових, комплексних чи повторних експертних досліджень;
- розсекретити в повному обсязі та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання щодо надання дозволу на їх проведення, ухвали суду, винесені за результатами розгляду вказаних клопотань, постанови прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідні доручення оперативному підрозділу;
- за результатами опрацювання результатів негласних слідчих (розшукових) дій та матеріалів, отриманих від операторів та провайдерів транспортних телекомунікаційних мереж, банківських установ та інших державних органів, додатково допитати підозрюваних у кримінальному провадженні та інших свідків;
- виконати низку інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на повне та всебічне дослідження обставин вчинених кримінальних правопорушень;
- виконати вимоги ст. 291 КПК України, а саме: скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які під розписку вручити підозрюваним.
Провести зазначені слідчі та процесуальні дії у вказаний строк досудового розслідування не видається можливим через їх значний обсяг та виняткову складність провадження, зокрема, призначені експертизи комп'ютерної техніки, програмних продуктів, телекомунікаційних систем та засобів можуть бути виконані у строк понад 90 календарних днів.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.
Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий захід не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
05.08.2025 ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, в межах строку досудового розслідування, а саме, до03.10.2025 року включно.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі кримінального провадження достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчим суддею враховано, тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованого підозрюваному, дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, соціальні зв'язки та встановлено, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всупереч твердженням захисника, слідчим суддею встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження підозрюваному строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.
Таким чином доводи апелянта, за змістом апеляційної скарги, про відсутність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
При цьому колегія суддів враховує, що однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення ряду слідчих дій направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування зазначеного кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 03.10.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Доказів того, що ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиннені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України, а також, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При цьому, слідчий суддя зважаючи на тяжкість, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні якихпідозрюється останній, даних про особу підозрюваного, його майновий стан, встановив, що у разі визначення будь-якого розміру застави останній матиме можливість його внести та, будучи під дією забіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією, підозрюваний зможе здійснити дії, передбачені ч. 1ст.177 КПК України, а тому можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не зможе запобігти вищевказаним ризикам, заявленим у клопотанні, з такими висновками слідчого судді також погоджується колегія суддів.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини були виправданими та необхідними елементами, що визначали потреби в продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просив скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4