Справа №757/29100/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5469/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
02 вересня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.03.2025 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею порушено ряд приписів КПК України, що потягнуло за собою неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вказує на те, що сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_7 нібито сприяла незаконному переміщенню через державний кордон свого чоловіка ОСОБА_9 , надавши йому у користування автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 250, д.н.з. НОМЕР_1 . Це твердження є безпідставним, оскільки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вказаний автомобіль було придбано 21.11.2018, під час шлюбу, і він перебував у спільній сумісній власності подружжя, фактично автомобілем користувався сам ОСОБА_9 , який і здійснював розпорядження цим майном. Отже, твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_7 «надала» транспортний засіб, є юридично і фактично необґрунтованим.
Матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про будь-які дії ОСОБА_7 , які б свідчили про її організаційну роль у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Зокрема, відсутні дані про її контакти з представниками правоохоронних чи прикордонних органів, також у відомостях про телефонні з'єднання та інші матеріали немає жодних підтверджень її причетності та відсутні дані про зустрічі, переговори чи будь-які дії, які б могли свідчити про «організацію» незаконного переміщення. Таким чином, звинувачення ґрунтується виключно на припущеннях.
Крім того, досудове розслідування триває понад 3 роки (з 02.04.2022), однак жодних нових доказів обвинувачення не здобуто, матеріали провадження не містять доказів, які могли б переконати стороннього спостерігача у причетності ОСОБА_7 , також повідомлення про підозру не містить конкретних фактичних даних, як того вимагає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України. Фактичною підставою стали лише припущення та формальне посилання прокурора, без їх змістовного аналізу.
Слідчий суддя, розглядаючи скаргу, обмежився формальним відтворенням заперечень прокурора, які не містили жодного реального аналізу, посиланням лише на текст повідомлення про підозру та ігноруванням доводів та доказів сторони захисту. Жодних конкретних доказів, які б прямо пов'язували ОСОБА_7 з інкримінованим правопорушенням, не досліджувалося. Це суперечить ст. 370 КПК України.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечувавпроти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що в провадженні Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 62025000000000442 від 30.04.2025 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, матеріали якого виділені з кримінального провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022.
В рамках кримінального провадження № 62022000000000158 від 02.04.2022, ОСОБА_7 27.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
18.06.2025 адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.03.2025 року, у кримінальному провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
На обґрунтування вказаної скарги адвокат зазначив, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки його зміст не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та спростовується матеріалами кримінального провадження.
11.07.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаної скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.03.2025 року.
Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 27.03.2025 у кримінальному провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки, як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, всупереч твердженням апелянта, слідчим суддею встановлено, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 , могла вчинити кримінальне правопорушення про яке їй було повідомлено про підозру.
В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що доводи апеляційної скарги фактично зведені до питань доведення винуватості, оцінки зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, згідно оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 27.03.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022 року, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Під час повідомлення про підозру було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги захисника зведені до питань доведеності винуватості та достатності доказів, а також наявності складу інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
В межах розгляду скарги на повідомлення про підозру, виходячи з доводів скарги, слідчий суддя оцінив достатність доказів для підозри та/або дотримання вимог глави 22 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру та виконання процесуальних формальностей, пов'язаних із підписанням та врученням повідомлення про підозру.
Отже, доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4