29 вересня 2025 р. Справа № 520/7340/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 17.06.25 по справі № 520/7340/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпроспоживслужби в Полтавській області (далі по тексту - ГУ Держпродспожислувслужби в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:
- постанову начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 21 від 18.03.2025 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 56 000 грн - визнати протиправною та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність винесеної контролюючим органом постанови № 21 від 18.03.2025 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 56 000 грн за порушенням вимог пункту 8 частини 2 статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР (далі по тексту - Закон № 771/97-ВР), оскільки висновок відповідача про перешкоджання позивачем законній діяльності посадових осіб ГУ Держпродспожислувслужби в Полтавській області зі здійснення заходу державного контролю є таким, що не відповідає дійсності.
Враховуючи те, що 30.01.2025 позивач протягом дня знаходився за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 та у магазині по АДРЕСА_2 не перебував, жодних повідомлень або телефонних викликів про наміри відповідача щодо проведення перевірки не отримував, у діях ФОП ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки умислу на створення перешкод у здійсненні відповідачем законної діяльності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 520/7340/25 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (узвіз Воскресенський, буд. 7,м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н,36020) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 520/7340/25 і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.
Наполягав, що судом першої інстанції протиправно не було враховано той факт, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за допомогою найманих працівників, а сам зареєстрований та постійно мешкає у м. Валки Харківської області, де і перебував протягом всього дня 30.01.2025. З урахуванням викладеного, вважав, що перебування ОСОБА_1 за місцем свого мешкання у м. Валки Харківської області та його відсутність 30.01.2025 за адресою : у м. Полтава не може свідчити про умисел на створення ним перешкод законній діяльності посадових осіб відповідача.
У свою чергу, жоден нормативно-правовий акт України не зобов'язує суб'єкта господарювання у випадку його відсутності за місцем здійснення господарської діяльності визначати уповноважену особу.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Переконував, що судом першої інстанції було вірно зроблено висновок, що позаплановий захід у формі інспектування відносно позивача було призначено із дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства.
Повідомив, що на потужності магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_4 здійснює господарську діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів оператор ринку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що підтверджується фіскальними чеками від 30.01.2025. Проте на момент прибуття відповідача до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 або його уповноважена особа були відсутні на даній потужності. Державними інспекторами було зроблено декілька спроб встановити контакт з оператором ринку через присутніх в закладі осіб (у тому числі працівників) за допомогою засобів мобільного зв'язку, та повідомити його про прибуття, підставу, мету та предмет здійснення заходу, що не дало жодного результату.
Окрім цього, з метою повідомлення суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 про необхідність прибути до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» для прийняття участі в інспектуванні, а також для встановлення його особи, спеціалістами відповідача за номером «102» було здійснено виклик співробітників Національної поліції України. Жодна із вищезазначених дій щодо встановлення зв'язку з оператором ринку не дали результатів. Отже, провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) на потужності закладу роздрібної торгівлі продовольчими товарами «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивача за адресою: АДРЕСА_4 у законний спосіб не вдалося через перешкоджання законній діяльності посадових осіб відповідача з підстав, не передбачених законом, що правомірно мало наслідком складення спірної постанови.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2025 на адресу відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, надійшла скарга гр. ОСОБА_2 від 09.01.2025, зареєстрована за вх. № ЗВГ-41/25 від 17.01.2025 стосовно придбання неякісних продуктів харчування, що спричинило шкоду здоров'ю скаржниці та незадовільного санітарного стану в магазині за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою посилення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів, на підставі Наказу № 99-ОД від 22.01.2025 відповідачем здійснено збір та узагальнення інформації щодо з'ясування суб'єктів господарювання та факту здійснення діяльності у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у закладі роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами збору інформації було складено Доповідну записку № ДЗ-19.1/100 від 24.01.2025 та встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 розташований заклад роздрібної торгівлі харчовими продуктами «ІНФОРМАЦІЯ_1». Діяльність у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюють: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідно до інформації з державного реєстру потужностей операторів ринку харчових продуктів, за адресою: АДРЕСА_4 - зареєстрована потужність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
З метою проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) на підставі звернення (скарги) фізичної особи № ЗВГ-41/25 від 17.01.2025 року, на виконання наказу від 27.01.2025 року № 121-ОД, на підставі посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу державного контролю від 27.01.2025 року № 67, відповідачем 30.01.2025 було здійснено виїзд до потужності закладу роздрібної торгівлі продовольчими товарами магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_4 .
Під час перевірки було встановлено, що на потужності магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за вищевказаною адресою здійснює господарську діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів оператор ринку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що також підтверджується фіскальними чеками від 30.01.2025, копія яких міститься в матеріалах справи.
На момент прибуття відповідача до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 або його уповноважена особа були відсутні на даній потужності.
Державними інспекторами було зроблено декілька спроб встановити контакт з вищевказаним оператором ринку через присутніх в закладі осіб (у тому числі працівників) за допомогою засобів мобільного зв'язку, та повідомити його про прибуття відповідача до потужності магазину, а також про підставу, мету та предмет здійснення заходу.
Окрім цього, з метою повідомлення суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 про необхідність прибути до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» для прийняття участі в інспектуванні, а також для встановлення його особи, спеціалістами відповідача за номером «102» було здійснено виклик співробітників Національної поліції України. Жодна із вищезазначених дій щодо встановлення зв'язку з оператором ринку не дали результатів.
Отже, провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) на потужності закладу роздрібної торгівлі продовольчими товарами «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивача за адресою: АДРЕСА_4 відповідачу не вдалося.
31.01.2025 відповідачем за допомогою засобу мобільного зв'язку було здійснено 2 телефонні дзвінки позивачу за номером «НОМЕР_5», зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, який був отриманий за допомогою подання безкоштовного запиту на сайті Міністерства юстиції України. На дані дзвінки відповіла фізична особа, що повідомила про відсутність ФОП ОСОБА_1 .
У подальшому телефонного дзвінка від позивача на номер державного інспектора відповідача не надійшло, у зв'язку з чим було складено Акт № 10 від 31.01.2025, який було надіслано позивачу разом із супровідним листом № Вих-01-27/04.2/606 від 31.01.2024.
Відповідач Листом № Вих-01-27/04.2/657 від 04.02.2025 запросив позивача на складення протоколу про порушення, яке було призначено на 27.02.2025 о 11 год 30 хв для ознайомлення зі змістом протоколу, надання пояснень, підписання та отримання примірника протоколу.
Листом від 13.02.2025, що зареєстрований за № Вх.2077-25 від 26.02.2025, позивач надав пояснення, в яких заперечував проти порушень ним норм чинного законодавства.
Відповідачем відносно позивача складено протокол № 0015754 від 27.02.2025 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
Згідно з протоколом № 001554 від 27.02.2025 суть порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» позивачем полягала у перешкоджанні законній діяльності посадових осіб територіального органу компетентного органу - державних інспекторів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з підстав, не передбачених законом, при здійснені державного контролю, а саме: фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 30.01.2025 було здійснено виїзд до потужності закладу роздрібної торгівлі продовольчими товарами - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_4, з метою проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспектування на підставі звернення (скарги) фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю та здоров'ю.
На момент прибуття комісії Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до закладу роздрібної торгівлі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за вищевказаною адресою, суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 або його уповноважена особа були відсутні на даній потужності, хоча попередньо було встановлено, що у даному магазині здійснює господарську діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів оператор ринку ФО-П ОСОБА_1 , що також підтверджується фіскальними чеками від 30.01.2025.
Державними інспекторами було зроблено декілька спроб встановити контакт з вищевказаним оператором ринку через присутніх в закладі осіб (у тому числі працівників), а також за допомогою засобів мобільного зв'язку, та повідомити його про прибуття спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до потужності магазину, а також про підставу, мету та предмет здійснення заходу.
У зв'язку з тим, що фактом своєї бездіяльності оператор ринку ФОП ОСОБА_1 уникав свої обов'язків, визначених законодавством, та створював перешкоди органам державного нагляду (контролю) - посадовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області при здійсненні ними державного контролю, а також для встановлення його особи державними інспекторами за номером « 102» було здійснено виклик співробітників Національної поліції України.
Жодна із вищезазначених дій щодо встановлення зв'язку з оператором ринку не дали результатів.
Отже, провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) на потужності закладу роздрібної торгівлі продовольчими товарами - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 в законний спосіб не вдалось, у зв'язку з перешкоджанням законній діяльності посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (здійсненню державного контролю) з підстав, не передбачених законом.
Разом із цим, 31.01.2025 державними інспекторами за допомогою засобу мобільного зв'язку було здійснено 2 телефонні дзвінки суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 за номером «НОМЕР_5», зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який був отриманий за допомогою подання безкоштовного запиту на сайті Міністерства юстиції України. На дані дзвінки відповіла фізична особа, що повідомила про відсутність ФОП ОСОБА_1 .
Вказаний протокол відповідачем було надіслано на адресу позивача разом із супровідним листом № Вих-01-27/04.2/1066 від 27.02.2025.
Також судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми (№Вих-01-27/04.2/1095 від 28.02.2025), розгляд справи було призначено 18.03.2025 на 11 год 00 хв.
Листом позивача від 10.03.2025, який зареєстрований за Вх.№ 2685-25 від 13.03.2025, відповідачу було надано пояснення, в яких зазначено про відсутність порушення позивачем норм чинного законодавства.
У призначений день розгляду справи - 18.03.2025 відносно позивача була прийнята постанова № 21 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми. Про розгляд справи позивача було повідомлено належним чином.
Вказану постанову позивачу було направлено супровідним листом № Вих-01-27/04.2/1387 від 18.03.2025.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з огляду на те, що наданими відповідачем до матеріалів справи відеозаписами підтверджено, що належний позивачу заклад станом на момент спроби здійснення заходу державного контролю перебував у працюючому стані, здійснювалась реалізація харчових продуктів, однак посадових осіб до перевірки допущено не було, дійшов висновку, що позаплановий захід у формі інспектування відносно позивача було призначено із дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства, а отже оскаржувана постанова є законною та такою, що не підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено положеннями Закону № 2042-VIII.
Відповідно до статті 4 Закону № 2042-VIII до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, компетентний орган.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону № 2042-VIII компетентний орган може проводити планові та позапланові перевірки уповноважених осіб.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі по тексту - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 3 Положення № 667 до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема:
реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері;
здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об'єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров'я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);
здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.
За змістом пункту 2 Положення № 667 Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
На виконання підпункту 8 пункту 6 Положення № 667 Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано Законом № 877-V.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
за рішенням суду;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє станом по сьогоднішній день.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Водночас пунктом 2 Постанови № 303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Так, відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 № 5 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану (далі по тексту - Перелік № 5) (пункт 1), а також наказано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів протягом періоду воєнного стану забезпечити здійснення позапланових заходів державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України, з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу, щомісяця до 10 числа інформувати Міністерство аграрної політики та продовольства України про результати здійснених позапланових заходів державного контролю за попередній місяць (пункт 2).
Відповідно до Переліку № 5 підставами здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначено, зокрема:
1. Подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
2. Звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
3. Доручення Прем'єр міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
4. Перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
5. У разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, на підставі повідомлень, що надійшли від:
1) країн, об'єднань країн або міжнародних організацій, зокрема повідомлення, що надійшли через систему швидкого оповіщення (The Rapid Alert System for Food and Feed - RASFF);
2) закладів охорони здоров'я, суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики та органів виконавчої влади про події та ситуацію, що становить загрозу життю і здоров'ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення (за формою, встановленою додатком 2 до Порядку надання інформації про події та ситуації, що становлять загрозу життю і здоров'ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 818);
3) акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій, які уповноважені Держпродспоживслужбою на проведення для цілей державного контролю лабораторних досліджень (випробувань) відібраних зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження та будь-яких речовин (у тому числі з довкілля), які пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та кормів, здоров'ям та благополуччям тварин, у разі якщо результати лабораторних досліджень (випробувань) свідчать про невідповідність харчових продуктів та/або кормів встановленим вимогам, а також у випадках зміни та доповнення до результатів лабораторних досліджень (випробувань), про які Держпродспоживслужбу було поінформовано раніше;
4) офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні, уповноваженого на виконання обов'язків помічника державного ветеринарного інспектора про виявлені ознаки порушення оператором ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що протягом воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.
Колегією суддів встановлено, що підставою для проведення спірного позапланового заходу державного нагляду (контролю) під час дії воєнного стану слугувало отримання відповідачем звернення (скарги) фізичної особи - ОСОБА_2 № 3ВГ-41/25 від 17.01.2025 стосовно можливих порушень вимог харчового законодавства при обігу харчових продуктів на потужності магазину роздрібної торгівлі продовольчими товарами «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_4.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.01.2023 у справі №540/1245/20, як вбачається зі змісту абзацу 5 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставою для здійснення позапланових заходів є не будь-яке звернення фізичної особи, а звернення, в якому йдеться про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. На доведення порушення спрямована й та частина правової норми, котра передбачає необхідність додавання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Контролюючий орган не має обов'язку щодо попередньої перевірки фактів, викладених у зверненні, однак повинен перевіряти обґрунтованість (підставність) звернення фізичної особи, а саме чи свідчать зазначені заявником обставини про порушення, котре спричинило шкоду його правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Незазначення у зверненні обставин порушення прав заявника, спричинення шкоди навколишньому природному середовищу чи безпеці держави свідчать про його безпідставність і не можуть бути належними підставами для призначення позапланових заходів контролю.
Тобто, згідно вимог абзацу 5 частини першої статті 6 Закон № 877-V у звернені фізичної особи має бути зазначено, у який спосіб і яке саме право заявника було порушено. Саме ці порушення згодом і визначають предмет перевірки. У протилежному випадку будь-яке звернення може бути використане як підстава для перевірки, що призведе до нівелювання правових гарантій суб'єктів господарювання від втручання в господарську діяльність.
Однак, оцінку доводам зазначеним гр. ОСОБА_2 у своїй заяві можна було б надати лише за результатами проведеної перевірки.
У свою чергу, за вимогами Закону № 877-V фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.
А тому, в разі не підтвердження під час проведеного позапланового заходу вказаних гр. ОСОБА_2 у своєму звернені обставин, останній мав би понести відповідальність.
З метою перевірки питань, викладених у зверненні, та вжиття відповідних заходів реагування в межах наданих повноважень на підставі наказу від 27.01.2025 № 121-Д та посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 27.01.2025 № 67 з 30.01.2025 по 31.01.2025 було призначено здійснення позапланового заходу у формі інспектування відносно ФОП ОСОБА_1 - заклад роздрібної торгівлі харчовими продуктами «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований за адресою : АДРЕСА_4.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що звернення гр. ОСОБА_2 у розумінні Постанови № 303 та пункту 2 Переліку № 5 може бути розцінене, як підстава для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) під час дії воєнного стану.
Колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для винесення спірної постанови № 21 від 18.03.2025 слугувало порушення позивачем пункту 8 частини 2 статті 20 Закону № 771/97-ВР, пункту 1 частини 1 статті 16 Закону № 2042-VIII, а фактичною - недопуск посадових осіб територіального органу компетентного органу - державних інспекторів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до здійснення державного контролю на потужності магазину роздрібної торгівлі продовольчими товарами «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4, з підстав, не передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України № 2042-VIII під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають, зокрема, право:
1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи;
2) здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів;
3) здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
Права та обов'язки операторів ринка закріплені у статтях 15 та 16 Закону України № 2042-VIII.
Так, оператор ринка під час здійснення заходів державного контролю має право не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо:
а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;
б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку).
Проте, оператор ринку зобов'язаний допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.
Колегія суддів зазначає, що позапланова перевірка здійснюється без попередження суб'єкта господарювання, за умови подальшого дотримання вимог частини п'ятою статті 7 Закону №877-V.
При цьому, дотримання вимог Закону № 877-V та № 2042-VIII покладається, як на контролюючу установу, так і на суб'єкта господарювання.
У свою чергу, визначення уповноваженої особи в разі відсутності на місці перевірки суб'єкта господарювання покладається саме на суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Схожі за змістом положення містяться у статті 16 Закону № 2042-VIII, за змістом якої оператор ринку зобов'язаний:
1) допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом;
2) усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій;
3) надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв'язку із здійсненням заходів державного контролю;
4) забезпечувати умови для відбору зразків;
5) одержувати примірник припису, розпорядження, рішення, акта або іншого документа, складеного за результатами заходу державного контролю.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII юридичні особи і фізичні особи - підприємці несуть відповідальність за такі правопорушення: відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів враховує, що суб'єкт господарювання наділений правом перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень, одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
Отже, законодавством визначений спосіб захисту суб'єкта господарювання від протиправної перевірки у вигляді недопуску до перевірки.
Разом з цим, такому праву кореспондує допущення контролюючим органом порушень порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.
Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, будь-яких порушень процедурного характеру відповідачем допущено не було.
Відповідно, у позивача були відсутні підстави для недопуску посадових/службових осіб відповідача до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Слід зауважити, що в силу частини 11 статті 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Матеріалами справи підтверджено, що прибувши на місце ведення позивачем господарської діяльності з метою здійснення позапланового заходу було встановлено, що вищезазначений магазин перебував у працюючому стані, було зафіксовано реалізацію харчових продуктів.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що державними інспекторами було зроблено декілька спроб встановити контакт з оператором ринку через працівників закладу за допомогою засобів мобільного зв'язку, та повідомити його про прибуття. Також, з вказаного відеозапису вбачається, що з метою повідомлення ФОП ОСОБА_1 про необхідність прибути до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» для прийняття участі в інспектуванні, а також для встановлення його особи, спеціалістами відповідача за номером «102» було здійснено виклик співробітників Національної поліції України, на що також не було жодної реакції.
Крім того, відомостей про уповноваження іншої особи на здійснення представництва інтересів позивача матеріали справи також не містять.
Як вбачається із вказаного відеозапису, відповідачем, враховуючи те, що потужність магазину - щодо якого було призначено здійснення позапланового заходу працює, проте фізична особа - підприємець або її уповноважена особа відсутні, органом державного контролю дії оператора ринку розцінено, як перешкоджання державним інспекторам відповідача у здійсненні державного контролю, оскільки такі дії унеможливлюють проведення заходу.
Колегія суддів погоджується із твердженнями відповідача про те, що такі дії, зокрема, не вжиття будь-яких заходів позивачем, як оператором ринку із прибуття до місця ведення господарської діяльності, а також не уповноваження жодної особи на здійснення представництва інтересів фізичної особи-підприємця під час здійснення перевірки контролюючим органом, можуть розцінюватись як недопуск уповноважених осіб до проведення позапланової перевірки.
Доказів зворотного ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції надано не було.
При цьому, твердження позивача про те, що під час перевірки останній перебував за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 , враховуючи відсутність і довіреної особи на представництво його інтересів, не може бути правомірною підставою відсутності у контролюючого органу можливості для проведення планових або позапланових заходів контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи доведеність вчинення позивачем правопорушення у вигляді відмови у допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, яке згідно з вимогами пункту 17 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII є підставою накладення на позивача штрафу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність постанови відповідача № 21 від 18.03.2025, що має наслідком відмову у задоволенні апеляційної скарги.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 520/7340/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко