01 жовтня 2025 року справа №200/874/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 200/874/25 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Аканової Євгенії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, 13.03.2024 по 19.05.2024 на шахті Котляревська; до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 14.01.2023 по 12.03.2024 проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, 13.03.2024 по 19.05.2024 на шахті «Котляревська»; до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 14.01.2023 по 12.03.2024 проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові зарахувати позивачу до страхового стажу періодів з 01.01.2021 по 07.04.2022, з 01.03.2024 по 18.05.2024; до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періодів його роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля»; до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 14.01.2023 по 12.03.2024 проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди з 01.01.2021 по 07.04.2022, з 01.03.2024 по 18.05.2024; до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди його роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля», а також до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 14.01.2023 по 12.03.2024, та здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії по інвалідності, з урахуванням вже зарахованого стажу, з 12.04.2024;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач 2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Апелянт зазначив, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.03.2024 по 19.05.2024, оскільки відповідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 (далі - Державний реєстр) відомості про сплату страхових внесків за вищевказані періоди відсутні.
До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано періоди роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 19.05.2024 на шахті «Котляревська», оскільки згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися згідно даним, наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування по ОСОБА_1 відсутня інформація про проведення атестації робочих місць після 03.04.2015. До пільгового стажу за Списком № 1 враховано період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 14.01.2023 по 29.02.2024.
Судом першої інстанції не враховано доводи Головного управління щодо відсутності підстав зарахувати до пільгового стажу період з 01.03.2024 по 12.03.2024, адже відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, згідно даним, наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач звернувся із заявою від 05.06.2024 через веб-портал Пенсійного фонду України про призначення пенсії по інвалідності.
Відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань заява ОСОБА_1 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуло заяву від 05.06.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок каліцтва/захворювання, отриманого під час захисту Батьківщини згідно ст.30 Закону №1058. З 12.04.2024 призначено пенсію по інвалідності.
Спірним питанням є дії щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, 13.03.2024 по 19.05.2024 на шахті Котляревська; до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 14.01.2023 по 12.03.2024 проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період.
Відповідач 2 зазначає, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.03.2024 по 19.05.2024, оскільки відповідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 (далі - Державний реєстр) відомості про сплату страхових внесків за вищевказані періоди відсутні.
Періоди роботи з 01.01.2023 по 13.01.2023 зараховано до страхового стажу.
До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 19.05.2024 на шахті «Котляревська», оскільки згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися згідно даним, наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також. відповідач 2 зазначає, що до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 14.01.2023 по 29.02.2024, період з 01.03.2024 по 12.03.2024 не зараховано, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, згідно даним, наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ці обставини також підтверджуються витягом з форми РС-Право, крім врахованого відповідачем-2 страхового стажу позивачу з 08.04.2022 по 13.01.2023.
Згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_1 27.10.2018 позивач прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта «росія» ДП «Селидіввугілля» (запис № 17). Запис про звільнення позивача в трудовій книжці не міститься.
Позивач проходив військову службу, зокрема, у період з 14.01.2023 по 12.03.2024, що вбачається з військового квитка серії НОМЕР_2 , копія якого наявна в матеріалах справи.
Судом встановлено, що періоди роботи позивача з 01.01.2021 по 07.04.2022 та з 01.03.2024 по 18.05.2024 не зараховано до страхового стажу, а також періоди з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 - до пільгового стажу за Списком №1, оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні дані щодо сплати підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За ст. 8 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності вказаним Законом.
За статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд враховує, що внаслідок невиконання Відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля» обов'язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Тому, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за вказаний період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу та підземного стажу періоду роботи позивача з 01.01.2021 по 07.04.2022 та з 01.03.2024 по 18.05.2024 страхового стажу, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 пільгового стажу за Списком №1 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля».
Суд згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
Також, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Тому наявність сумнівів у відповідача може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації щодо сплати страхових внесків страхувальником у період роботи позивача не є підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періоду його роботи, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Отже. підстави для відмови у зарахуванні позивачу до страхового загального та пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, зазначені відповідачем 2, є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам цієї справи, що свідчить про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Судом враховано правову позицію в постановах Верхового Суду 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №482/437/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а та від 09.10.2020 у справі №341/460/17.
Крім того, стаж позивача підтверджено довідкою про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №09-23/1126 від 22.05.2024.
Позивач просить зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, 13.03.2024 по 19.05.2024 на шахті «Котляревська», разом з тим, період з 08.04.2022 по 13.01.2023 зараховано до страхового стажу позивача, а період пільгового стажу підтверджується довідкою про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №09-23/1126 від 22.05.2024, яка визначає даний період по 18.05.2024, що також підтверджується витягом форми ОК-5, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині з 01.01.2021 по 07.04.2022 та з 01.03.2024 по 18.05.2024 страхового стажу, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 пільгового стажу за Списком №1.
Щодо періоду з 14.01.2023 по 12.03.2024 проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період.
Відповідачем 2 до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 14.01.2023 по 29.02.2024, період з 01.03.2024 по 12.03.2024 не зараховано, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, згідно даним, наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд враховує, що відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації щодо сплати страхових внесків страхувальником у період роботи позивача не є підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періоду його роботи, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, про що суд наголошував раніше.
Доказів саме зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 з 14.01.2023 по 12.03.2024 суду не надано, а тому суд враховує наступне.
За статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
За п. 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
За пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За ст. 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
За абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Відповідно до довідки форми РС-Право період з 14.01.2023 по 12.03.2024 не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1.
За інформацією зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), за спірний період визначено як пільговий відповідно до коду ЗПЗ014А1.
Код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ014А1» - це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31.03.1994 №202.
Таким чином, при поданні звітів страхувальником вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗПЗ014А1, як працівнику за Списком № 1.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
В пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами позивача є ГУ ПФУ в Одеській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та приймав дії щодо неврахування спірних періодів роботи позивача.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові зарахувати позивачу до страхового стажу періодів з 01.01.2021 по 07.04.2022, з 01.03.2024 по 18.05.2024; до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періодів його роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля»; до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 14.01.2023 по 12.03.2024 проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди з 01.01.2021 по 07.04.2022, з 01.03.2024 по 18.05.2024; до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди його роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 13.01.2023, з 13.03.2024 по 18.05.2024 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» ДП «Селидіввугілля», а також до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 14.01.2023 по 12.03.2024, та здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії по інвалідності, з урахуванням вже зарахованого стажу, з 12.04.2024.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 200/874/25 за позовом Аканової Євгенії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 1 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
А.А. Блохін