про повернення позовної заяви
30 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4693/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № R28916 від 21.08.2025 про накладення штрафу на ОСОБА_1 ;
- визнати, що за тим самим правопорушенням уже винесено постанову № 1623 від 02.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 , штраф за якою сплачено;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучити відомості про штраф за постановою № R28916 із системи «Резерв+» та не передавати справу до виконавчої служби.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як слідує із позовної заяви, позивачем у справі є ОСОБА_1 , однак позов подано та підписано представником позивача Міняйло Альоною Володимирівною, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги.
Частиною 1 ст. 55 КАС визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.
Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Довіреність визначає повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.
Питання оформлення документів на підтвердження наявності повноважень у Верховному Суді, були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №9901/847/18 зазначено, що звернення до суду, у тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №9901/939/18 суд дійшов висновку про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Згідно сформульованих висновків Великої Палати Верховного Суду, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді, в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Вказана правова позиція підлягає застосуванню і щодо оформлення довіреності на представництво інтересів в суді адвокатом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 08.06.2021 року у справі №380/1514/20, від 10.03.2021 року у справі №640/26706/20.
З матеріалів справ вбачається, що на підтвердження повноважень представником позивача надано до суду ордер серії СЕ1122463.
Назва органу, у якому надається правова допомога "у судах та інших органах, установах організаціях незалежно від форм власності".
З огляду на викладене, позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскільки в матеріалах доданих до позовної заяви відсутні належні докази на підтвердження повноважень Міняйло Альоною Володимирівною підписувати адміністративний позов від імені позивача, то дана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до правил розмежування предметної підсудності, визначених в пункті 1 частини 1 статті 20 КАС України - місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частина 1 статті 318 КАС України визначає такі наслідки порушення правил предметної підсудності: рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким чином, позов ОСОБА_1 за предметом про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності про адміністративні правопорушення підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судам і не підсудний Чернівецькому окружному адміністративному суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
2.Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя І.В. Маренич