30 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3875/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з метою витребування у відповідача додаткових доказів по справі та вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 23.09.2025 р. позов залишено без руху.
29.09.2025 р. на виконання ухвали суду від 23.09.2025 р. позивач подав позов у новій редакції, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01.07.2022 року по 22.09.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим, званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку-з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького, складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.07.2022 року по 22.09.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Таким чином, позивачем усунено недоліки позову, про які було вказано в ухвалі від 23.09.2025 р.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 04.09.2025 р. суд витребував у відповідача докази щодо направлення/видачі Військовою частиною НОМЕР_1 розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 19.07.2022 р. по 22.09.2022 року. Відповідачем повідомлено, що розрахункові лити про грошове забезпечення позивачу не видавались, а позивач не звертався за їх отримання.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх на відповідність вимогам законодавства, суд робить наступні висновки.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-ІХ передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)»
Таким чином, з 19.07.2022 р. працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.
Отже, ч. 2 ст. 233 КЗпП України стосується справ про суми заробітної плати (грошового забезпечення), які були нараховані та не виплачені працівникові при звільненні.
Щодо справ про виплату грошового забезпечення, яке не було нараховано і виплачено позивачеві до звільнення, то в такому випадку слід керуватися ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Для повного і об'єктивного розгляду справи, а також вирішення питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із даним позовом необхідно з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові №560/15912/24 від 03.07.2025 року.
Судом з'ясовано, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався після звільнення, а саме 23.06.2025 р. згідно листа відповідача №8163 від 23.06.2025 р., до якого було додано розрахунки грошового забезпечення позивача за період проходження військової служби. При цьому, інших доказів направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення позивачу за період проходження військової служби відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що для забезпечення позивачу права на судовий захист прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах, необхідно поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом, у зв'язку із чим заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом суд задовольняє.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.
2. Поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна