30 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4533/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" 0026069-2410-2410 від 13.02.2024 року винесене Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, сума податкового зобов'язання становить 6 746,25 гривень, (податковий період 2021 рік);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" 0026070-2410-2410 від 13.02.2024 року винесене Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, сума податкового зобов'язання становить 6 530,00 гривень, (податковий період 2021 рік);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0026060-2410-2410 від 13.02.2024 року, винесене Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, сума податкового зобов'язання становить 9 039,98 гривень (податковий період 2023 рік);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0026063-2410-2410 від 13.02.2024 року, винесене Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, сума податкового зобов'язання становить 8750,20 гривень, (податковий період 2023 рік).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкових зобов'язань, а саме, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Зокрема, наголошує на тому, що позивач здійснює підприємницьку діяльність (вирощує свійську птицю), а будівлі, що належать йому на праві приватної власності, безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності, відтак не є об'єктами оподаткування на нерухоме майно.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, огляду на наступне.
За відповідачем зареєстровано право власності на такі об'єкти нерухомого майна, а саме: - нежитлова будівля, заг.пл. 539,70 кв.м та нежитлова будівля, заг.пл. 522,40 кв.м.
При цьому зазначив, що підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16.01.2020 року N466-IХ визначено, що не є об'єктами оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Водночас, наголошував на тому, що в матеріалах справи відсутні докази використання позивачем даного нерухомого майна за цільовим призначенням.
При цьому, відповідно до наданих документів на право власності на вказане нежитлове приміщення, відсутня інформація (висновок) щодо віднесення даного нерухомого майна до групи «Будівлі для тваринництва" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Відтак вважає, що податковий орган при винесенні спірних податкових повідомлень -рішень діяв обґрунтовано, у межах повноважень та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття об'єктивного рішення, в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень відсутні.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач з 01.11.2021 року зареєстрований, як фізична - особа - підприємець та здійснює підприємницьку діяльність за економічним видом діяльності - 01.47 розведення свійської птиці (основний), 01.42 розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.45 розведення овець і кіз.
2. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав встановлено, що позивачеві на праві власності належать нежитлова будівля - телятник літ "А" загальною площею 522,40 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , також нежитлова будівля - телятник літ "А" загальною площею 539,70 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
3. Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_2 сертифікованим інженером Сторожинецького БТІ Ташук В.Т. здійснено технічну інвентаризацію будівель сільськогосподарського призначення за адресою: по АДРЕСА_2 , та внесено 07.09.2023 року інформацію до ЄДЕС у сфері будівництва та сформовано технічний паспорт та витяг об'єктів інвентаризації із реєстраційним № TIO1:6350-1750-6914-4250 по вул. Одай № 1-Е - тип: будівля код ДКБС: 1271.1 будівля для тваринництва, витяг із реєстраційним № TIO1:6441-2580-8826- 9791 по вул. Одай, 1-А- тип: будівля код ДКБС: 1271.1 будівля для тваринництва, на підставі яких 26.09.2023 року державним реєстратором за заявами ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію речових прав.
4. ГУ ДПС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення-рішення форми Ф за податковий період 2021, 2023 роки:
- № 0026069-2410-2410 від 13.02.2024 року, за яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості щодо нежитлової будівлі виробничий будинок «телятник с/г призначення в АДРЕСА_1 , в сумі 6 746,25 гривень, (податковий період 2021 рік);
- № 0026070-2410-2410 від 13.02.2024 року, за яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач, фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості щодо нежитлової будівлі виробничий будинок «телятник с/г призначення в АДРЕСА_1 , в сумі 6 530,00 грн., (податковий період 2021 рік);
- № 0026060-2410-2410 від 13.02.2024 року, нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач, фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості щодо нежитлової будівлі виробничий будинок «телятник с/г призначення в АДРЕСА_1 , в сумі 9039,98 грн., (податковий період 2023 рік);
- №0026063-2410-2410 від 13.02.2024 року, нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач, фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості щодо нежитлової будівлі виробничий будинок «телятник с/г призначення в АДРЕСА_1 , в сумі 6 8750,20 грн., (податковий період 2023 рік).
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1.Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим Кодексом України.
Так, порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентований статтею 266 ПК України.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Згідно підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, серед яких будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (пункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України)
Тобто, пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
2. Правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність трьох умов, перша з яких власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, друга об'єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесено до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а третя такі об'єкти нерухомості не здається їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
3. Відповідно до матеріалів справи, зокрема згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що позивачеві належить на праві власності: нежитлова будівля - телятник літ "А" загальною площею 522,40 кв.м, що розташована за адресою вул. Одай, 1-А, с. Стара Жадова, Сторожинецького району Чернівецької області, також нежитлова будівля - телятник літ "А" загальною площею 539,70 кв.м, що розташована за адресою вул. Одай, 1-Е, с. Стара Жадова, Сторожинецького району Чернівецької області.
Крім того, як свідчать матеріали справи, інженером Сторожинецького БТІ здійснено технічну інвентаризацію зазначених вище будівель сільськогосподарського призначення за та внесено 07.09.2023 року інформацію до ЄДЕС у сфері будівництва та сформовано технічний паспорт та витяг об'єктів інвентаризації із реєстраційним № TIO1:6350-1750-6914-4250 в яких визначено: тип: будівля код ДКБС: 1271.1 будівля для тваринництва, код ДКБС: 1271.1 будівля для тваринництва.
4. При цьому слід зазначити, що Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
5. Враховуючи те, що ДК 018-2000 є частиною чинного законодавства України та призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні, то він може застосовуватися для визначення статусу нежитлового приміщення, будівлі або споруди.
Подібний правовий висновок відображений у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі № 240/25842/23
6. Так, згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 - "Будівлі для тваринництва", 1271.2 - "Будівлі для птахівництва", 1271.3 - "Будівлі для зберігання зерна", 1271.4 - "Будівлі силосні та сінажні", 1271.5 - "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 - "Будівлі тепличного господарства", 1271.7 - "Будівлі рибного господарства", 1271.8 - "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва", 1271.9 - "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".
Окремо суд зауважує, що відповідно до положень ДК 018-2000 будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинне бути визначене таким чином:
- обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;
- потім будівля класифікується за методом "згори - донизу". Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах групи.
7. Так, судом встановлено, що із застосуванням питомої ваги будівель вказане нежитлове приміщення відноситься до класу 1271.1 - "Будівлі для тваринництва".
Суд також зазначає, що згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, група "Будівлі промислові та склади" (код 125) включає об'єкти промислового призначення. До неї належить клас "Будівлі промислові" (код 1251), до якого входять фабрики, майстерні та інші криті будівлі виробничого призначення, а в даному випадку позивачеві належать будівлі - телятника, що відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 - "Будівлі для тваринництва". Відтак, суд вважає помилковими твердження відповідача щодо віднесення даного нерухомого майна до групи (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Отже, слід зауважити, що пільга встановлена п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження для сільськогосподарських виробників.
8. Так, досліджуючи питання щодо наявності у позивача як фізичної особи - підприємця статусу сільськогосподарського товаровиробника, судом враховано, що за змістом п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Тобто, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу - Спрощена система оподаткування, облік та звітність, тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ Податок на майно).
Поняття сільськогосподарський товаровиробник також міститься у статті 1 Закону України від 18.01.2001 року № 2238-III "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. У свою чергу відповідно до норм вказаної сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.
За змістом ст. 1 Закону України від 23.09.2008 року № 575-VI "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Так, судом встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність за економічним видом діяльності - 01.47 розведення свійської птиці (основний), а також іншої рогатої худоби, тощо.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття сільськогосподарський товаровиробник не суперечить його визначенню у п.п.14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування.
Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень п. 5.3 ст. 5 ПК України.
Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні абз. "ж" п.п.266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Отже, з огляду на викладені вище правові норми та враховуючи те, що основним видом діяльності позивача, як ФОП, є, зокрема, розведення свійської птиці (іншої худоби), суд приходить до висновку про те, що позивач підпадає під визначення сільськогосподарського товаровиробника.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.05.2023 року у справі №380/10802/22, від 21.05.2024 року у справі № 600/5153/23-а та від 04.02.2025 року у справі №140/33208/23.
Таким чином, матеріалами справи спростовано доводи відповідача про те, що відсутні докази використання позивачем спірного нерухомого майна за його цільовим призначенням.
Отже, суд наголошує, що позивач займається господарською діяльністю у сфері сільськогосподарського виробництва, відповідно до визначених за КВЕД видами економічної діяльності, відтак матеріалами справи підтверджується, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а об'єкти нерухомості, які належить останньому на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом донараховано податкові зобов'язання, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Відомості про те, що об'єкти нерухомості здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку матеріали справи не містять.
Відтак, на об'єкти нерухомості, на які головним управлінням ДПС у Чернівецькій області нараховано податкові зобов'язання поширюються вимоги пп. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
9. Таким чином, оскаржувані рішення прийняті без урахування норм законодавства та усіх обставин, що свідчить про їх протиправність.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
10. Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
11. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, відтак слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 4859,80 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" 0026069-2410-2410 від 13.02.2024 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" 0026070-2410-2410 від 13.02.2024 року.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0026060-2410-2410 від 13.02.2024 року.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0026063-2410-2410 від 13.02.2024 року.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судовий збір в сумі 4844,80 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А,м. Чернівці,Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58006 44057187).
Суддя О.В. Боднарюк