01 жовтня 2025 року справа № 580/11443/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 05.04.2023 по 12.04.2023, з 13.04.2023 по 03.05.2023, з 04.05.2023 по 09.06.2023, з 19.06.2023 по 21.06.2023; з 21.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 14.07.2023, 14.07.2023 по 10.08.2023, 10.08.2023 по 13.10.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 05.04.2023 по 12.04.2023, з 13.04.2023 по 03.05.2023, з 04.05.2023 по 09.06.2023, з 19.06.2023 по 21.06.2023; з 21.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 14.07.2023, 14.07.2023 по 10.08.2023, 10.08.2023 по 13.10.2023 з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 у зв'язку із його звільненням із військової служби індексації грошового забезпечення за період проходження ним військової служби за період з 01.01.2023р. по 26.01.2024р.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023р. по 26.01.2024р.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що 24.04.2022р. особовий склад військової частини НОМЕР_2 , знаходячись на АДРЕСА_1 , виконував бойове завдання щодо забезпечення охорони пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 . Під час перебування підрозділу на АДРЕСА_1 , особовий склад потрапив під ракетний обстріл з боку підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, наслідок чого лейтенант ОСОБА_1 отримав МВТ, закриту черепно мозкову травму, акубаротравму, струс головного мозгу, рвано-забійну рану волосяної частини голови, ссадину грудної клітки, перелом 3 та 4 ребра зліва. Позивач був евакуйований з району ведення бойових дій та доставлений до медичного закладу міста Дружківка, де йому було надано медичну допомогу. Після поранення позивач проходив лікування та реабілітацію, а саме: за період з 05.04.2023 по 12.04.2023, з 13.04.2023 по 03.05.2023, з 04.05.2023 по 09.06.2023, з 19.06.2023 по 21.06.2023; з 21.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 14.07.2023, 14.07.2023 по 10.08.2023, 10.08.2023 по 13.10.2023, однак відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Крім того, представниця позивача зазначила, що останньому в період з 01.01.2023р. по 13.02.2024 було здійснено виплату заробітної плати без урахування індексації грошового забезпечення, що пов'язано із неврахування відповідачем змін до нормативно-правового регулювання питання індексації грошового забезпечення у вказаний період.
Ухвалою від 09 грудня 2024 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.12.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому представниця відповідача просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що згідно перевідного епікризу медичної картки хворого № 679 від 03.05.2023, виписного епікризу №853 від 09.06.2023, довідка військово-лікарської комісії № 735 від 09.06.2023, виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № б/н від 14.07.2023, довідки військово-лікарської комісії № 869 від 14.07.2023, перевідного епікризу медичної картки стаціонарного хворого № 1278 від 10.08.2023, виписного епікризу № 11009 та свідоцтва про хворобу № 1592-п 12.10.2023 основний діагноз не пов'язаний з отриманим пораненням при захисті Батьківщини. Крім того вказала, що Військова частина НОМЕР_1 не володіла інформацією про перебування позивача на лікуванні. Лікувальні заклади про перебування позивача на лікуванні військову частину НОМЕР_1 не повідомляли, а тому були відсутні підстави для нарахування додаткової винагороди.
Щодо вимог про індексацію грошового забезпечення зазначила, що відповідно до індексів споживчих цін з 01.01.2023 по 26.01.2024 величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
27.12.2024 представниця позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій вказала, що позивач саме після отриманих травм 24.02.2022 тривалий час знаходився на лікуванні з переведенням з одної лікарні в іншу. В результаті тривалого лікування госпітальною військово-лікарською комісією було видане свідоцтво про хворобу № 1592-р, відповідно до якого позивач отримав травму важкого ступеня, що пов'язана із захистом Батьківщини. Крім того вказала, що відповідач мав особисту справу позивача, яка містить всі копії епікризів та свідоцтво про хворобу № 1592-р на підставі якого видавався наказ про звільнення з військової служби. Крім того, 11.03.2024 відповідачу було направлено адвокатський запит № 01-10/03/2024 щодо надання інформації стосовно виплат додаткової грошової винагороди за період перебування на лікуванні з 05.04.2023 до 13.10.2023 з наданням всіх копій епікризу, що вказує на те, що відповідач був обізнаний про знаходження позивача на лікуванні тривалий час після отриманих травм.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу, до 26.01.2024, перебував у списках особового складу В/Ч НОМЕР_1 , що підтверджується картками особового рахунку та витягом із наказу В/Ч НОМЕР_1 від 26.01.2024 № 27.
Відповідно до довідки В/Ч НОМЕР_2 № 836/3513 від 27.07.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 24.04.2022 особовий склад військової частини НОМЕР_2 , знаходячись на АДРЕСА_1 , виконував бойове завдання щодо забезпечення охорони пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 . Під час перебування підрозділу на АДРЕСА_1 , особовий склад потрапив під ракетний обстріл з боку підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, наслідок чого лейтенант ОСОБА_1 отримав МВТ, закриту черепно мозкову травму, акубаротравму, струс головного мозку, рвано-забійну рану волосяної частини голови, ссадину грудної клітки, перелом 3 та 4 ребра зліва. Позивач був евакуйований з району ведення бойових дій та доставлений до медичного закладу міста Дружківка, де йому було надано медичну допомогу.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 214/3 від 06.05.2022 позивачу було проведено медичний огляд ВЛК психоневрологічного профілю ВМКЦ Західного регіону 06 травня 2022. В даній довідці зазначено, що травма пов'язана з проходженням військової служби та потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 279 від 09.06.2022 позивачу було проведено медичний огляд ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Було зроблено висновок, що травма пов'язана з проходженням військової служби та потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 621 від 29.07.2022 позивачу проведено медичний огляд госпітальною ВЛК в/ч НОМЕР_3 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після закритої травми грудної клітки (24.02.2022р.), перелому І-VІІ ребер зліва зі зміщенням уламків, малого після травматичного гідроторакса, з тимчасовим порушенням функції.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 340 від 12.04.2023 позивачу проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_4 та встановлено захворювання, що пов'язане з проходження військової служби та потребує реабілітації терміном на двадцять один календарний день в умовах відділення психоневрологічної реабілітації в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_2 .
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 869 від 14.07.2023 позивачу проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_4 та встановлено захворювання, що пов'язане з проходження військової служби та потребує реабілітації терміном на двадцять один календарний день в умовах відділення психоневрологічної реабілітації в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_2 .
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 733 від 09.06.2023 позивачу проведено медичний огляд госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_3 та встановлено захворювання, що пов'язане з проходження військової служби.
Суд встановив, що у зв'язку із отриманим 24.04.2022 пораненням позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в такі періоди:
- з 05.04.2023 до 12.04.2023 (згідно виписного епікризу № 630 від 12.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні МОУ Військова частина НОМЕР_4 з основним діагнозом: наслідки перенесеної мінно-вибухової травми (24.04.2022), відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді легко вираженого астено-невротичного розладу з панічними атаками та інсомнією з виходом медикаментозну компенсацію;
- з 13.04.2023 до 03.05.2023 (згідно перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 679 перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні психоневрологічної реабілітації МОУ Військова частина НОМЕР_4 з основним діагнозом: хронічна вертеброгенна торако-люмбалгія з стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, на тлі осеохондрозу хребта з протрузіями дисків С5-С6, Th7-L4 без порушення функції хребта. Супутній діагноз - наслідки перенесеної мінно-вибухової травми акубаротравми у вигляді астено-невпротичного розладу з виходом у стійку компенсацію);
- з 04.05.2023 до 09.06.2023 (згідно виписного епікризу № 853, основний діагноз - поширений остеохондроз хребта) перебував на лікуванні у відділенні медичної реабілітації в/ч НОМЕР_3 );
- з 19.06.2023 до 21.06.2023 перебував на лікуванні у неврологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону України (м. Вінниця). Діагноз: Наслідки ВТ (24.04.2022): ВЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді астено-вегетативного синдрому. Вертеброгенна дорсалгія, стадія загострення (згідно перевідного епікризу № 4730);
- з 21.06.2023 до 05.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні неврологічного відділення КНП “ВОКМРЦВВРЗНВОР» (згідно перевідного епікризу № 2313, основний діагноз: розлад адаптації, наслідки ВТ (24.04.2022);
- з 05.07.2023 до 14.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні (психіатричне відділення) в/ч НОМЕР_4 . Діагноз: розлад адаптації, асоційований зі стресом, у вигляді змішаного тривожно-депресивного синдрому з інсомнією з виходом у нестійку компенсацію (F43.22) (згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого від 14.07.2023);
- з 14.07.2023 до 10.08.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні психоневрологічної реабілітації НВМКЦ “ГВКГ» м. Київ. Діагноз: стійко виражений розлад адаптації, асоційований зі стресом у вигляді змішаного тривожнодепресивного синдрому з інсомнією, наслідки ВТ (24.04.2022р.) ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді розсіяної мікросимптоматики з цефалічним, вестибуло-атактичним синдромами, (згідно перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1278);
- з 10.08.2023 до 13.10.2023 перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні у клініці психіатрії НВМКЦ “ГВКГ» з діагнозом стійкий різко виражений тривожно-депресивний розлад з проявами емоційно-вольової нестійкості та агрипнією асоційований з бойовим стресом (згідно виписного епікризу № 11009).
Згідно свідоцтва про хворобу № 1592-п від 12.10.2023 захворювання та травми: стійкий різко виражений тривожно-депресивний розлад, наслідки мінно-вибухової травми (24.04.2022) - травма важкого ступеню, обмежений міжхребцевий остеохондроз, пов'язані із проходженням військової служби.
У відповідь на адвокатський запит представниці позивача щодо підстав не нараховування та не виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень за періоди лікування у зв'язку із отриманим поранення, листом від 20.03.2024 № 03/422 відповідач повідомив, що згідно перевідного епікризу медичної картки хворого № 679 від 03.05.2023, виписного епікризу № 853 від 09.06.2023, довідка військово-лікарської комісії № 735 від 09.06.2023, виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № б/н від 14.07.2023, довідки військово-лікарської комісії № 869 від 14.07.2023, перевідного епікризу медичної картки стаціонарного хворого № 1278 від 10.08.2023, виписного епікризу № 11009 та свідоцтва про хворобу № 1592-п 12.10.2023 основний діагноз не пов'язаний з отриманим пораненням при захисті Батьківщини. Вказав, що з урахуванням наданих документів буде здійснено додаткове нарахування грошового забезпечення за періоди з 05.04.2023 до 12.04.2023, з 19.06.2023 до 21.06.2023; з 21.06.2023 до 05.07.2023, в терміни надходження фінансування до В/Ч НОМЕР_1 .
Бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а також щодо нездійснення перерахунку та не виплати позивачу у зв'язку із його звільненням із військової служби індексації грошового забезпечення за період проходження ним військової служби позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до п. 2 якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат. При цьому, розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абз. 4 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода, у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв'язку з травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за постановою ВЛК.
Як встановив вище суд, відповідно до довідки В/Ч НОМЕР_2 № 836/3513 від 27.07.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 24.04.2022 особовий склад військової частини НОМЕР_2 , знаходячись на АДРЕСА_1 , виконував бойове завдання щодо забезпечення охорони пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 . Під час перебування підрозділу на АДРЕСА_1 , особовий склад потрапив під ракетний обстріл з боку підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, внаслідок чого лейтенант ОСОБА_1 отримав МВТ, закриту черепно мозкову травму, акубаротравму, струс головного мозку, рвано-забійну рану волосяної частини голови, ссадину грудної клітки, перелом 3 та 4 ребра зліва. Позивач був евакуйований з району ведення бойових дій та доставлений до медичного закладу міста Дружківка, де йому було надано медичну допомогу.
Як встановив вище суд, згідно наявних у матеріалах справи довідок ВЛК, виписних епікризів, перевідних епікризів (а.с. 24-31) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із наслідками перенесеної мінно-вибухової травми (22.04.2022) у періоди з 05.04.2023 до 12.04.2023, з 13.04.2023 до 03.05.2023, з 04.05.2023 до 09.06.2023, з 19.06.2023 до 21.06.2023, з 21.06.2023 до 05.07.2023, з 05.07.2023 до 14.07.2023, 15.07.2023 до 10.08.2023, 10.08.2023 до 13.10.2023.
Аналіз обставин травми, що відображені у довідці про обставини травми у зіставленні із діагнозами, зазначеними у довідках ВЛК, виписних епікризів, перевідних епікризів, вказують на те, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вищевказані періоди зумовлене отриманим ним травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим, на переконання суду, за вказані період позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Доводи відповідача про те, що у періоди (13.04.2023 до 03.05.2023, з 04.05.2023 до 09.06.2023, з 05.07.2023 до 14.07.2023 з 15.07.2023 до 10.08.2023, з 10.08.2023 до 13.10.2023) здійснювалось лікування за діагнозами, що не пов'язані з отриманим пораненням при захисті Батьківщини, суд вважає необґрунтованими, оскільки досліджені судом у виписках закладів охорони здоров'я та постановах ВЛК основні та супутні діагнози вказують на те, що лікування протягом вищевказаних періодів здійснювалось у зв'язку із наслідками перенесеної мінно-вибухової травми (24.04.2022). Так, у період з 05.07.2023 до 13.10.2023 основним діагнозом визначено: розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром, що підтверджується виписними та перевідними епікризами, що корелюється із діагнозом у довідці ВЛК від 12.04.2023 № 340, виписному епікризі від 12.04.2023 № 630 та свідоцтві про хворобу № 1592-п від 12.10.2023 із наслідками перенесеної мінно-вибухової травми (24.04.2022). Таким чином, початок та завершення періоду лікування позивача зумовлені отриманням позивачем травми важкого ступеню, що пов'язана із захистом Батьківщини.
У контексті відсутності підстав для нарахування додаткової винагороди суд відхиляє покликання представниці відповідача про те, що лікувальні заклади про перебування позивача на лікуванні не повідомляли, оскільки за змістом листа від 20.03.2024 № 03/422 відповідач має у розпорядженні усі лікарські документи позивача за спірні періоди.
Суд встановив, що відповідач не заперечує обставини не здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 05.04.2023 до 09.06.2023, з 19.06.2023 до 13.10.2023. У матеріалах справи відсутні жодні докази прийняття відповідачем наказів про виплату позивачу додаткової винагороди за вказані періоди.
Підсумовуючи наведене, враховуючи не прийняття відповідачем наказу про нарахування позивачеві щомісячної додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 05.04.2023 до 09.06.2023, з 19.06.2023 до 13.10.2023, суд доходить висновку, що відповідач у цій частині спірних правовідносин допустив протиправну бездіяльність.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за періоди з 05.04.2023 до 09.06.2023, з 19.06.2023 до 13.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 до 26.01.2024, суд зазначає таке.
Суд врахував, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, у 2023 році, в умовах дії воєнного стану, обмежено право громадян на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).
У 2024 році Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установив, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року (ст. 39).
Суд встановив, що у січні 2024 року величина індексу споживчих цін не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, порогу індексації у 103%.
За таких обставин, у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за періоди з 05.04.2023 до 09.06.2023, з 19.06.2023 до 13.10.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за періоди з 05.04.2023 до 09.06.2023, з 19.06.2023 до 13.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.10.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК