15 вересня 2025 року справа № 580/7358/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро Гарант» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро Гарант» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням збільшення позовних вимог просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №10937/23-00-07-04-01.
Позов мотивовано тим, що спірне рішення прийняте неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Зокрема, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи з контрагентом щодо виконання будівельних робіт, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки. Тому позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою від 16.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
11.08.2025 та 14.08.2025 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в яких просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що до ГУ ДПС у Черкаській області надійшов лист ДПС від 29.11.2024 №33335/7/99-00-18-01-01-07, в якому зазначено перелік ймовірних вигодонабувачів, які за наявності підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, підлягають опрацюванню шляхом проведення документальних позапланових перевірок. Серед вказаного переліку наявне ТОВ «КБ Гарант» по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт-К» за червень 2024 року.
За податковою адресою ТОВ «КБ Гарант» направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 05.12.2024 №25819/6/23-00-07-04-04 по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт-К» за червень 2024 року. На зазначений запит платником надано відповідь від 13.01.2025 №04-01/2025 (вх. ДПС від 14.01.2025 №2288/6) з копіями підтверджуючих документів, які не спростовують ймовірне порушення платником податків податкового законодавства.
Враховуючи вище викладене було призначено та проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КБ Гарант» на підставі пп.78.1.1, підп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Щодо спірного ППР, відповідач зазначив, що у контрагента позивача - ТОВ «Лайт-К» відсутні матеріально-технічна база та виробничі можливості для виконання вищезазначених робіт на замовлення ТОВ «КБ Гарант». Тому перевіркою не підтверджується реальність здійснення господарських операцій документально оформлених між ТОВ «КБ Гарант» та ТОВ «Лайт-К» за червень 2024 року щодо придбання робіт з капітального ремонту будівлі психоневрологічного диспансеру КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" по вул. Кавказька, 229 в м.Черкаси на суму ПДВ 425000,00 грн у останнього.
Отже, дані факти свідчать про формальний характер складання документів, про удаваність господарької операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності, про відсутність ділової мети у ТОВ «Лайт-К» щодо господарської операції з ТОВ «КБ Гарант».
Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено: Документально оформлення фінансово - господарські операції з оренди техніки та офісних приміщень у ризикових СГ; Відсутність основних фондів та трудових ресурсів у постачальника/виконавців для виконання робіт/ послуг; Невідповідність (дефектність) в первинних бухгалтерських документах (ТТН, акти приймання виконаних будівельних робіт).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позивач зареєстрований юридичною особою 26.12.2016 (код ЄДРПОУ 41051376).
На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.04.2025 №1020-п головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області Олексієнко Тетяною Леонідівною та відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро Гарант» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт-К» за червень 2024 року, які відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Результати перевірки оформлені актом від 02.06.2025 №7795/23-00-07-04-01/41051376 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками акту перевірки ГУ ДПС у Черкаській області встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2024 року на суму ПДВ 425000 грн.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №10937/23-00-07-04-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податок на додану вартість на суму 425000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 106250,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням та діями щодо проведення перевірки, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Щодо вимог визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог підп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.
П.75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Ст. 78 ПК України визначений виключний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок.
Так, відповідно до п.78.1.1, 78.1.4 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підп.78.1.1);
виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (під.78.1.4).
Суд встановив, що до ГУ ДПС у Черкаській області надійшов лист ДПС від 29.11.2024 №33335/7/99-00-18-01-01-07, в якому зазначено перелік ймовірних вигодонабувачів, які за наявності підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, підлягають опрацюванню шляхом проведення документальних позапланових перевірок. Серед вказаного переліку наявне ТОВ «КБ Гарант» по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт-К» за червень 2024 року.
У зв'язку із цим на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.04.2025 №1020-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КБ Гарант» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт-К» за червень 2024 року.
Вказаний наказ є чинним, доказів його скасування у встановленому законом порядку не надано.
За змістом п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Суд встановив, що наказ від 21.04.2025 №1020-п та повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки направлено позивачу 231.04.2025 (том 1 а.с.103).
Отже, податковим органом дотримано всіх вимог ПК України, що передують проведенню перевірки.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині визнання протиправними дій щодо проведення податкової перевірки.
Щодо вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №10937/23-00-07-04-01, суд зазначає таке.
Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Такі висновки Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов'язкові для врахування судом першої інстанції.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах відповідно до ч.3 ст.9 Закону №996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Частинами 4-9 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.
Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Лайт-К», суд зазначає таке.
Між ТОВ «КБ «Гарант» (Підрядник) та ТОВ «Лайт - К» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №01-02 П від 06.02.2024 (далі - Договір), згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується своїми силами і засобами на свій ризик виконати роботи по об'єкту: Капітальний ремонт будівлі психоневрологічного диспансеру КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» по вулиці Козацька, 229 в м. Черкаси» у встановлений цим Договором строк, а Підрядник зобов'язується, прийняти та оплатити виконану роботу.
Сума договору визначена на основі договірної ціни і становить 2550000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20%.
26.06.2024 між ТОВ «КБ «Гарант» та ТОВ «Лайт - К» складені та підписані:
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2024 року на суму 2550000,00 грн. на об'єкті «Капітальний ремонт будівлі психоневрологічного диспансеру КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради»;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в від 26.06.2024 №1 на об'єкті «Капітальний ремонт будівлі психоневрологічного диспансеру КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради»;
- Підсумкову відомість ресурсів на об'єкті «Капітальний ремонт будівлі психоневрологічного диспансеру КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради».
Суд встановив, що вказані довідки та акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт, їх вартість тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.
Позивач у період з 02 липня 2025 року по 08 липня 2025 року перерахував грошові кошти в сумі 2550000 грн. з ПДВ. згідно платіжних доручень: №116 від 02 липня 2024 року на суму 500000 грн. з ПДВ; №118 від 03 липня 2024 року на суму 500000 грн. з ПДВ; №129 від 05 липня 2024 року на суму 877670 грн. з ПДВ; №130 від 05 липня 2024 року на суму 122330 грн. з ПДВ; №139 від 08 липня 2024 року на суму 550000 грн. з ПДВ.
Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаним договором, довів зміну власного майнового стану, пов'язану з правочинами.
Суд врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Також суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №815/3526/17 відповідно до яких норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №814/937/15 відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Отже, висновки акту перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю (висновки Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №814/937/15).
Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону №996-ХІV: економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:
- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;
- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;
- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності;
- наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної;
- наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. За певних інших обставин документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу суб'єкта господарювання.
Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента ТОВ «Лайт - К» податкової правосуб'єктності учасників господарської операції станом на час вчинення та виконання правочинів, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платників податків, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій,
Тому суд дійшов висновку про відсутність сукупності достатніх обставин вважати, що не мали реального характеру господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами, на підставі яких позивач включив суми коштів у витрати.
Крім того, за наслідками вищевказаних господарських операцій з складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 26.06.23024 №15 на суму ПДВ 312945,00 грн та №16 на суму ПДВ 112055,00 грн, що не заперечується відповідачем.
Тому, позивачем правомірно включено суми коштів за правовідносинами з ТОВ «Лайт - К» до податкового кредиту.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між позивачем та вищевказаними контрагентами оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, позовні вимоги про скасування ППР від 30.06.2025 №10937/23-00-07-04-01 підлягають задоволенню.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 7969,00 грн.
Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 139-143, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро Гарант» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.06.2025 №10937/23-00-07-04-01.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро Гарант» (18007, м.Черкаси, пров. Січовий, буд.17, кв.501, код ЄДРПОУ 41051376) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7969,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ