про відмову у задоволенні заяви
01 жовтня 2025 року справа № 580/4363/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року по справі № 580/4363/24;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) подати звіт про виконання рішення суду у справі № 580/4363/24 від 05.07.2024 року в порядку передбаченому статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява мотивована тим, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду справі №580/4363/24 від 05 липня 2024 року, яке набрало законної сили 10.12.2024, станом на 21.08.2025 не виконане, оскільки постановою від 19.08.2025 року виконавче провадження виконавець закрив, тобто виконав усю процедуру згідно закону України “Про виконавче провадження».
Зважаючи на те, що сторони не подали клопотання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням сторін, а суд таких обставин не встановив, то на підставі частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження.
Під час вирішення поданої заяви по суті суд зазначає таке.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена статті 129 Конституції України та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до частини 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадію судового провадження являється виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.
Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Рішенням від 05 липня 2024 у справі № 580/4363/24, яке набрало законної сили 10.12.2024, Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково:
- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020;
- у задоволенні іншої частини вимог відмовив.
28.01.2025 позивач за його заявою отримав виконавчий лист про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
Постановою від 30.01.2025 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрила виконавче провадження № 77037046.
Постановою від 19.08.2025 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчила виконавче провадження № 77037046 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження» та зазначила, що Боржником не було надано доказів повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, а також непоінформовано державного виконавця про вжиті заходи, спрямовані на його фактичне у повному обсязі виконання. Рішення суду не виконано, а його виконання без участі Боржника неможливе. За невиконання рішення суду у повному обсязі на Боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Боржником також не надано доказів повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, а також непоінформовано державного виконавця про вжиті організаційно-правові заходи, спрямовані на його фактичне та у повному обсязі виконання. Таким чином, рішення суду не виконано, а його виконання без участі Боржника неможливе. За повторне невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин на Боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. Розглянувши надані Боржником документи, державний виконавець дійшов до висновку, що рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 за зазначеним виконавчим документом, виконано не у повному обсязі. Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 19.08.2025 державним виконавцем на виконання вимог ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження» до Головного Управління Національної поліції у Харківській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Суд зауважує, що для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд врахував, що постановою від 26 серпня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядок виконання судового рішення задовольнив та змінив спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24 із:
“Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.» на:
“Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 28693,37 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 37 копійок.».
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
Зважаючи на те, що спосіб виконання судового рішення змінений на стягнення коштів з Військової частини НОМЕР_1 , фінансування якої здійснюється за рахунок державного бюджету, то суд вважає, що в цьому випадку такий спосіб виконання рішення підпадає під дію вищенаведених положень Закону України “Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 580/4363/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 01.10.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК