22 вересня 2025 року справа № 580/2557/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Гришанова А.І.,
за участю представників:
позивача - Чакалова Р.К.,
відповідача - Басана Д.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» (далі - ТОВ “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ», позивач) подало позов до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2024 за № 2340/ж10/31-00-04-04-02-25, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким застосовано до ТОВ “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» штрафні санкції в розмірі 156621 грн 38 коп.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскільки підставою для проведення камеральної перевірки є пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76, абз. 2 п. 76.3 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, то така перевірка проведена з порушенням встановленого цим Кодексом строку. Крім того, відповідач не довів, що серед наведеного в акті перевірки переліку податкових накладних відсутні податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких передбачена відповідальність в сумі не більше ніж 1020 грн. Також представник позивача вказав, що відповідач прийняв впірне рішення за формою “Н», яка не передбачає накладення штрафних санкцій.
Ухвалою від 17 березня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.
26.03.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що за даними Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП, ТОВ “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» заяви та документів про підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків у відповідності до вимог Наказу № 225 не подавало. Звернув увагу, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/ РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-IX (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120 1.1 статті 120 1 Кодексу.
30.04.2025 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. Нормами податкового законодавства не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, якою заборонено контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Зазначив, що серед переліку, що наведений в розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що є додатком до 1ШР від 19.11.2024 № 2340/Ж10/31-00-04-04-02-25, наявні податкові накладні до яких застосовано максимальну штрафну санкцію в розмірі 1020 гривень, а не 2 відсотків до всього обсягу постачання (без податку на додану вартість), а саме: № 1410065 від 14.10.2022 (п/п № 182), № 610075 від 06.10.2022 (п/п № 203), № 510067 від 05.10.2022 (п/п № 227), № 210067 від 02.10.2022 (п/п № 242), № 1510061 від 15.10.2022 (п/п № 246), № 810069 від 08.10.2022 (п/п № 258), № 1006033 від 10.06.2022 (п/п № 287), № 710080 від 07.10.2022 (п/п № 345), № 1310065 від 13.10.2022 (п/п № 364). До інших податкових накладних, що наявні в розрахунку та складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість та/або складених па операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, застосовано штраф в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість). Щодо форми ППР вказав, що Порядок № 1204 не передбачає узагальнену форму розрахунку штрафної санкції, на відміну від самої форми ППР.
23.05.2025 представник позивача подав до суду заяву про зміну підстав позову, у якій вказав, що під час детальнішого аналізу Додатку до оскаржуваного рішення, в якому наведено розрахунок штрафу, було встановлено, що на останній сторінці розрахунку в рядку “сума штрафу за ставкою 2%», колонка 7 “сума податку на додану вартість грн.» вказана сума ПДВ “0», однак в колонці 9 “сума ШС грн.» зазначено суму штрафу 92774,45 грн. Тобто, з наведеного розрахунку вбачається, що 2% (сума штрафу) від суми ПДВ 0 грн., складає штраф у розмірі 92 774,45 грн. Викладене очевидно суперечить математичним розрахункам. Зважаючи на викладене вважає, що такий розрахунок є невірним та таким, що порушує права та інтереси позивача, а від наведене є додатковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки невірно розрахована сума штрафної санкції призводить до протиправності прийнятого рішення.
Ухвалою від 26.05.2025 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/2557/25 на 30 днів з 17.05.2025.
05.06.2025 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення у яких зазначив, що на дату прийняття спірного ППР в ІС “Податковий блок», підсистема “Податковий аудит», розділ “Несвоєчасна реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування», серед незастосованих були відображені штрафні санкції по податковим накладним, що вказані в податковому повідомлені-рішенні ГУ ДПС в Черкаській області від 28.08.2023 № 0080050403. Тобто, ГУ ДПС в Черкаській області не в повній мірі було вилучено ШС по податковим накладним, що зазначені в податковому повідомлені-рішенні від 28.08.2023 № 0080050403, через що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП використало дані некоректно відображеної бази по незастосованим штрафним санкціям.
13.06.2025 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що до податкових накладних штраф нараховується не на суму ПДВ (адже сума ПДВ складає “0»), а на обсяг постачання (без податку на додану вартість) , відповідно до п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПКУ. Законодавство не встановлює чіткої уніфікованої форми (вигляду) додатку до ППР. Додаток до ППР створено максимально наближеним до автоматизовано створеного відображення “Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних» в ІС “Податковий блок» підсистеми “Податковий аудит» розділу “Реєстр».
16.06.2025 представник позивача подав до суду заяву про зміну підстав позову, у якій вказав, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, позивача вже було притягнуто до відповідальності ГУ ДПС у Черкаській області про що було складено відповідний Акт від 16.10.2024 № 2391/Ж5/31-00-04-04-02 20/42908375 та прийнято ППР від 28.08.2023, у зв'язку із чим вказав, що відповідач, в порушення приписів Конституції України, вдруге притягнув до відповідальності позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що є додатковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Протокольною ухвалою від 16 червня 2025 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 07.07.2024. Чергове судове засідання для розгляду справи по суті суд призначив на 22.09.2025.
У судовому засіданні 22.09.2025представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 26.03.2019, код ЄДРПОУ 42908375, з 26.03.2019 перебуває у відповідача на обліку як платник податків.
За наслідками здійснення камеральної перевірки ТОВ “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» відповідач склав Акт від 16.10.2024 № 2391/Ж5/31-00-04-04-02 20/42908375, в якому зазначив перелік податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних яких порушено.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (форма Н) від 19.11.2024 № 2340/Ж10/31-00-04-04-02-25 (ППР), яким застосував штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН у розмірі 156621,38 грн.
Рішенням ДПС України про результат розгляду скарги від 10.02.2025 № 3896/6/99-00-06-03-01-06, скаргу ТОВ “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» залишено без задоволення, а спірне ППР без змін.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами “а» - “г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Водночас порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Під час дослідження правомірності прийнятого відповідачем ППР, суд зазначає таке.
Суд встановив, що перелік податкових накладних, щодо яких відповідач встановив пропуск строку реєстрації у ЄРПН та включив до розрахунку штрафних санкцій згідно ППР від 19.11.2024 за № 2340/ж10/31-00-04-04-02-25, раніше вже слугували предметом перевірки та до позивача були застосовані штрафні санкції за пропуск строку реєстрації у ЄРПН (Акт від 18.07.2023 № 7315/23-0004-03-04/42908375 та прийнято ППР від 28.08.2023), а саме: № 2306008 від 23.06.2022 (№ п/п в ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - 100, в ППР ГУ ДПС в Черкаській обл. - 1708); № 2406019 від 24.06.2022 (№ п/п в ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - 101, в ППР ГУ ДПС в Черкаській обл. - 1731); № 1406026 від 14.06.2022 (№ п/п в ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - 102, в ППР ГУ ДПС в Черкаській обл. - 2221); № 3006037 від 30.06.2022 (№ п/п в ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - 104, в ППР ГУ ДПС в Черкаській обл. - 1863); № 1506015 від 15.06.2022 (№ п/п в ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - 107, в ППР ГУ ДПС в Черкаській обл. - 2310); № 1106022/6/ від 11.06.2022 (№ п/п в ППР ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - 108, в ППР ГУ ДПС в Черкаській обл. - 2164).
Встановлені обставини вказують на подвійне застосування до позивача штрафних санкцій за те саме порушення.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суд зазначає, що подвійне притягнення позивача до фінансової відповідальності за те саме порушення порушує принцип “non bis in idem» (лат. “двічі за одне й те саме не карають») як складового елементу принципу верховенства права.
Таким чином, спірне рішення не відповідає критеріям визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією, необґрунтовано, (без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)).
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності податкового повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.11.2024 № 2340/ж10/31-00-04-04-02-25.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» (18031, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Університетська, 25, код ЄДРПОУ 42908375);
2) відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця Олександра, 3, код ЄДРПОУ 44082145).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.10.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК