01 жовтня 2025 року Справа № 480/10491/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023, 2024 роки, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023, 2024 роки, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги тим, що позивач до 05.11.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пізніше перейменовано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) без зміни нумерації військової частини. Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) від 05.11.2024 № 1295-ОС ОСОБА_1 був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Зазначає, що під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 йому не в повному обсязі виплатилось грошове забезпечення передбачене пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " від 20 грудня 1992 року № 2011-XII. А саме військова частина розрахувала компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020 - 2024 рік та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, що обумовило необхідність звернення до суду.
Ухвалою суду від 10.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що Додатком 15 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 чітко визначений перелік щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Згідно Додатку 15 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення віднесено: морська винагорода, винагорода за стрибки з парашутом, винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, винагорода за водолазні роботи, винагорода за бойове чергування (бойову службу).
Таким чином, додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», не відноситься до складу грошового забезпечення.
Крім того, представник звертає увагу суду, що додаткова винагорода, встановлена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, є додатковою виплатою, розмір якої залежить від певних умов та не є фіксованим, та яка виплачується на підставі наказів начальника в розмірі до 100000 гривень та лише на період дії воєнного стану, тобто тимчасово.
Відтак, на переконання представника, нарахування позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій без урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, є правомірним.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу у відповідача.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) від 05.11.2024 № 1295-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 05.11.2024. (а.с. 9-10).
Відповідно до вказаного наказу, вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік - 35 календарних днів, 16 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік та 5 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, а також виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, за 2020-2024 у кількості 70 календарних днів.
Відповідно до архівної відомості №1, позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки (44976,77 грн) та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (56220,95 грн).
Крім того, відповідно до архівної відомості №1 за січень 2024 -жовтень 2024 рр. (а.с. 11) встановлено, що позивачу постійно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позивач, вважаючи, що має право на нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій саме з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Положеннями пункту 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилами пункту 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
За правилами абзаців 1 - 2 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій (статті 5, 6) мають, зокрема, право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
За умовами абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах 1 та 2 цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки .
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 3 Постанови КМУ № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.
Так, порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення визначені у розділі IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція №558, у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із п. 2 розділу І Інструкції № 558 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Згідно з п.п.6 п.8 розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває наразі.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Вирішуючи питання щодо врахування, передбаченої Постановою КМУ № 168 щомісячної додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток суд констатує, що п.п.6 п.8 розділу V Інструкції № 558 не містять жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
При вирішенні спору, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі № 420/693/23, які полягають, зокрема, у такому.
Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністерству внутрішніх справ України.
Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Інструкція № 558.
Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд у справі №420/693/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 пункту 8 розділу V Інструкції № 558 не містять жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за умовами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувався позивачу, починаючи з травня 2022 року і до дня його звільнення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд враховує, що у період з січня 2023 року по липень 2024 року (а.с. 11-18) позивачу постійно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Разом з тим, відповідач не заперечує, що відповідна щомісячна додаткова грошова винагорода не включена до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено позивачу грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 рр., а також за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 рр.
Проте, оскільки, щомісячна додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168, є видом додаткового грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується під час дії воєнного стану і має постійний характер виплати, відтак вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпусток. З огляду на зазначене, при обчисленні розміру таких виплат (компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпусток), відповідач був зобов'язаний врахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2020 року по 2024 рік, а також за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 року по 2024 рік та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2020 року по 2024 рік та за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 року по 2024 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обчислення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо неврахування щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2020 року по 2024 рік, а також за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 року по 2024 рік.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2020 року по 2024 рік та за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 року по 2024 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обчислення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько