Справа № 420/23135/24
01 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 )про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 23 липня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в який позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4090,24 грн. в місяць у загальній сумі 126 661,10 грн. за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 25 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 29.11.2017 по 29.09.2020 року включно.
Позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29.09.2020 № 203.
Представник позивача зазначив, що на адвокатський запит в інтересах позивача позивач отримав документи щодо нарахування грошового забезпечення та з наданих довідок стало відомо, що під час проходження військової служби відповідачем не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, не було нараховано та в подальшому не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують право позивача на заробітну плату.
Також представник позивача, зазначив що позивач має право на розрахунок індексації грошового забезпечення з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки за спірний період останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та наступне підвищення посадового окладу відбулось із прийняттям постанови КМУ № 704.
Також представник позивача вважає, що він має право на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44.
Щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення представник позивача зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду певним військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 5 Інструкції №550 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Пунктами 8-10 Інструкції №550 встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 30.3 Інструкції №260 передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пункту 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 року по справі №825/997/17 зазначила, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно- правових актів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та Постанови КМУ №889, а не Інструкції № 550.
З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та інші одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Представник позивача зазначає, що відповідачем виплачувалась позивачу щомісячна додаткова грошова винагорода з грудня 2017 року до лютого 2018 року, водночас при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань не була врахована щомісячна додаткова грошова винагорода.
Відтак, з огляду на зазначене вище, представник позивача вважає, що розрахунок позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Щодо перерахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з врахуванням індексації, представник позивача зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідачем нараховано та виплачено позивачу додаткову грошову винагороду у 2017-2018 роках, грошову допомогу на оздоровлення у 2017 році, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без врахування індексації грошового забезпечення, оскільки остання взагалі не нарахувалась та не виплачувалась.
Щодо щомісячної додаткової грошової допомоги у 2017-2018 роках, то її виплата також проводилась без врахування індексації, оскільки остання взагалі не нарахувалась та не виплачувалась.
Також представник позивача зазначає, що відповідно до довідки про грошове забезпечення відповідачем не було нараховано та не виплачувалась індексація відповідно до п. 5 Порядку №1078. Наявна у довідці індексація після 01.03.2018 року відноситься до поточної, оскільки почала виплачуватись лише у грудні 2018 року.
До суду 12 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та врахувати при розгляді дійсної справи правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21 щодо порядку нарахування індексації грошового забезпечення, та правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 по справі № 380/15245/22 щодо строків позовної давності в справах про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців).
Щодо строків позовної давності представник відповідача зазначив, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати - 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Представник відповідача просить звернути увагу, що у цій справі позовні вимоги стосувались виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 2017 по 2020 роки, виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 - 2020 роки, виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2017 - 2020 роки.
Щодо базового місяця - січень 2008 року, представник відповідача зазначив, що починаючи з 29.11.2017 по 29.09.2020 позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
Згідно з довідки № 45/23 з Єдиного державного реєстру (ЄРДПОУ) датою первинної державної реєстрації (легалізації) створення військової частини НОМЕР_2 є 31.03.2016.
Таким чином, на думку представника відповідача, посада, яку обіймав позивач за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , у січні 2008 року взагалі не існувала, оскільки в січні 2008 року не існувало самої військової частини НОМЕР_2 , а отже за цією посадою не міг бути встановлений будь-який посадовий оклад, з урахуванням якого можливо було б здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення.
Також представник відповідача зазначив, що у 2022 році Верховний Суд змінив свою позицію, вказавши, що для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21 і від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21.
Також представник відповідача вказав, що запроваджено новий механізм визначення початку обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації, з метою уникнення проблемних питань щодо нарахування різних сум індексації, в грудні 2015 року мало бути здійснено упорядкування структури грошових доходів відповідно до постанови КМУ № 1013. Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін мав розраховуватися з січня 2016 року.
Таким чином, у період з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі.
Тому представник відповідача не вбачає у діях військової частини протиправності, оскільки при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачеві військова частина НОМЕР_2 керувалась листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.06.2018 № 248/1485, які посилаються на роз'яснення Мінсоцполітики від 2015-2016 років.
Щодо позовної вимоги стосовно ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 включно відповідно до норм абз. 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 № 1078, представник відповідача зазначив, що на час проходження позивачем служби діяв п. 4 постанови КМУ № 704 у редакції, яка передбачала установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Щодо решт позовних вимог представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011 -XII (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, представник відповідача зазначає, що військова частина НОМЕР_2 щодо позивача діяла виключно у правовому полі, сумлінно дотримуючись вимог законодавства, протиправних дій відносно нього не вчиняла, а відтак у задоволенні його позову до військової частини НОМЕР_2 слід відмовити повністю.
У свою чергу представник позивача надав відповідь на відзив (вхід. № ЕС/33462/24 від 13.08.2024), відповідно до якої наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 11 лютого 2025 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) копії карток особового рахунку військовослужбовця позивача за 2017, 2018,2019,2020 роки, в яких зазначені всі види грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені позивачу за вказаний період, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, та надати до суду протягом п'яти днів з дати отримання копії вказаної ухвали, копії яких надіслати позивачу, та зупинено провадження у справі до отримання копії витребуваних судом доказів.
До суду 13 лютого 2025 року від Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання про долучення доказів (вхід. № ЕС/13868/25), в якому представник відповідача повідомив суд, що на вимогу суду надає копії карток особового рахунку позивача за 2017,2018,2020 роки, в яких зазначені всі види грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені позивачу за вказані період.
Також повідомлено, що згідно з рішення командувача ВМС у період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 , тому надати копії карток особового рахунку позивача за 2019 у військової частини немає можливості.
Ухвалою від 18 лютого 2025 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій було зупинено.
Залучено до участі у справі як другого відповідача Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ).
Розгляд справи № 420/23135/24 розпочато спочатку.
Запропоновано відповідачу - Військовій частині НОМЕР_4 протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали, надати суду відзив на позовну заяву і всі докази, якими можуть бути підтверджені заперечення проти позову та надіслати копію відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали, надати суду копії карток особового рахунку військовослужбовця позивача за 2019, 2022 роки.
Копія ухвали доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_4 , 20 лютого 2025 року, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 21.02.2025 року.
До суду не надходили витребувані судом докази та відзив на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.
Сторонами не заперечується, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Так, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.11.2017 року № 232 матроса служби за контрактом ОСОБА_1 , призначеного на посаду стрільця-гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 , з 29 листопада 2017 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2020 року № 60-РС 225 матроса ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас (у зв'язку із закінченням строку контракту), чинність контракту припиняється 29.09.2020 року, та згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2020 року № 203 матроса ОСОБА_1 29.09.2020 року виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення.
Суд встановив, що на адвокатський запит представника позивача листом від 22.07.2024 року № 157/692 військова частина НОМЕР_2 надало представнику позивача довідку від 19.07.2024 року № 157/690 про розмір грошового забезпечення позивача для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за період листопада 2017 року по вересень 2020 року.
На виконання ухвали суду відповідач надав довідку від 05.08.2024 року № 157/710 про грошове забезпечення (військове звання, посадовий оклад, надбавка за особливості проходження військової служби, надбавка за вислугу років, щомісячна премія, щомісячна грошова винагорода згідно постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889) за період з листопада 2017 року по вересень 2020 року; довідку про нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Також судом досліджено довідка № 45/23 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якої дата первинної реєстрації створення - 31 березня 2016 року.
Листом від 13 лютого 2025 року Військова частина НОМЕР_2 повідомила, що згідно з рішення командувача ВМС у період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 .
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідач не заперечує, що не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року.
Разом з цим такі дії відповідача є протиправними з таких підстав.
Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року є правомірними.
З огляду на те, що у спірний період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року у період дії п. 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
Так, як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року є правомірними.
Враховуючи наведені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2023 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2023 року № 1078, є правомірними та належать задоволенню.
Щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити присуджену індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Так, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п. 3 цього Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у
зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пп. 4, 5 цього Порядку).
Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та належать задоволенню.
Щодо позовних вимог:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року №899, було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Суд зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Таким чином, оскільки додаткова грошова винагорода на підставі Постанови № 889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
За наведеного правового регулювання суд доходить висновку, що до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразові види грошового забезпечення: грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою № 889, слід включати.
Такий правовий висновок був повторений у постанові Верховного Суду по справі № 620/2878/20 від 31 березня 2021 року.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що відповідно до особової картки військовослужбовця за 2017 рік позивачу у листопаді 2017 року було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення. Однак не було виплачено допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум, є безпідставними та не належать задоволенню.
Своєю чергою, позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум, є правомірними та належать задоволенню.
Щодо позовних вимог:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Крім того, п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців та поліцейських як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
З урахуванням викладених норм права суд доходить висновку, що нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення як невід'ємна частина грошового забезпечення має бути включена складу грошового забезпечення, з якого позивачу повинна бути нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Однак, як зазначено вище, судом встановлено, що за 2017 рік позивачу не була виплачена допомога на вирішення соціально-побутових питань, що виключає правомірність вказаних вимог в цій частині.
В той же час є правомірними та належать задоволенню позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, з таких підстав.
Як було зазначено вище відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 додаткова грошова винагорода є складовою грошового забезпечення та судом вже задоволено позовні вимоги щодо необхідності нарахування індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року. А тому вказані позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.
Щодо позовних вимог:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4090,24 грн. в місяць у загальній сумі 126 661,10 грн. за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходи є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходи.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача суд встановив, що нараховане грошове забезпечення за лютий 2018 року становить 7475,04 грн та за березень 2018 року - 7847,95 грн.
Величина приросту індексу споживчих цін - 253, 3 %. Прожитковий мінімум у березні 2018 року - 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
З огляду на те, що грошове забезпечення за березень 2018 року збільшилось на 372,91 грн. (7847,95 грн. -7475,04 грн), то позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення в розмірі 4090,24 грн (4463, 15 грн - 372,91 грн) відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Тому, суд доходить висновку, що відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_2 була допущена протиправна бездіяльність у нарахуванні і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року та за період з 01 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року відповідно до абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року та за період з 01 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року становить 15 місяців х4090,24 грн = 61353,60 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті на користь позивача за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року та за період 01 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року та за період 01 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року в загальній сумі 61353,60 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Разом з цим, суд встановив, що у період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 .
Тому решт вказаних позовних вимог пред'явлених до Військової частини НОМЕР_2 , є безпідставними та не належать задоволенню.
Водночас за вказаними позовними вимогами має відповідати Військова частина НОМЕР_4 , яка відповідача за фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 та позовні вимоги належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_4 у нарахуванні та виплаті на користь позивача за період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2020 року в загальній сумі 16360,96 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Щодо позовних вимог:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось вище, індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців та поліцейських як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
З урахуванням викладених норм права суд доходить висновку, що нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення як невід'ємна частина грошового забезпечення має бути включена складу грошового забезпечення, з якого позивачу повинна бути нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Повертаючись до обставин у справі, дослідивши надані відповідачем картки особового рахунку військовослужбовця, суд встановив, що відповідачем було виплачено допомогу на оздоровлення за 2018,2020 роки. Але не було виплачено допомогу для вирішення соціально-побутових питань, що виключає необхідність включення до її складу індексації.
Своєю чергою суд зазначає, що у справі відсутні відомості щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік.
За наведених підстав суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги належать задоволенню частково а саме в частині: визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2020 роки та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 роки та зобов'язання Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
В решт позовних слід відмовити, оскільки відсутні докази щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за вказані роки.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2023 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2023 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), яка полягає у виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року та за період 01 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року та за період 01 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року в загальній сумі 61353,60 грн (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 60 копійок) відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2020 року в загальній сумі 16360,96 грн (шістнадцять тисяч триста шістдесят гривень 96 копійок) відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2020 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко