30 вересня 2025 рокусправа № 380/16015/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 у виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/2811/25 довідці від 26.06.2025 №1159/12/11575 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10% та щодо обрахунку: надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2018.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою Департаменту фінансів Міністерства оборони України №2683/з від 01.02.2023, вказати розміри: посадовий оклад: 4160,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 910,00 грн; надбавка за вислугу років: (45% (ПО+ОВЗ) 2281,50 грн; надбавка за особливості проходження служби: (65% (ПО+ОВЗ+НВР) 4778,48 грн; премія (260% ПО) 10816, 00 грн; для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З метою реалізації права на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, звернулася до відповідача із заявою щодо складення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, проте отримала відмову, яку оскаржила у судовому порядку. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №380/2811/25 відповідач підготував та скерував до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. Проте у цій довідці відповідач зазначив відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у зменшеному відсотковому та грошовому виразі. Вважає поведінку відповідача щодо заниження відсоткового та грошового значень щомісячних додаткових видів грошового забезпечення протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу надати інформацію щодо середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії у відсотковому значенні, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивачка обіймала на момент звільнення.
Відповідач 18.08.2025 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» закріплено право за керівниками державних органів встановлювати в межах асигнувань надбавку за особливості проходження служби у розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання у розмірі не менше 10%. Наголошує, що згідно з п. 17 розділу І порядку №260 виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Стверджує, що відповідач не порушив норми постанови №704, оскільки вони містять лише граничні (мінімальні і максимальні) величини виплати надбавки за особливості проходження служби та премії. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Інформації щодо середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії у відсотковому значенні, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивачка обіймала на момент звільнення, відповідач не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №380/2811/25 відповідача зобов'язано скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2023.
На виконання цього судового рішення відповідач підготував та скерував до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023.
Відповідно до довідки від 26.06.2025 №1159/12/11575 розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023 становить 6889,79 грн та складається з:
- посадового окладу (4 т.р.) 4160,00 грн;
- окладу за військовим (спеціальним) званням «старший солдат» 910,00 грн;
- надбавки за вислугу років (45%) 1498,50 грн;
- надбавки за особливості проходження служби (1%) 48,29 грн;
- премії (10%) 273,00 грн.
Вважаючи поведінку відповідача щодо зменшення відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби та премії протиправною, позивачка пред'явила цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами склалися стосовно визначення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, які необхідно зазначати у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії та розрахунку відповідачем щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми законодавства України та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є приписи ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII.
За правилами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, ч. 18 зазначеної норми передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Аналіз наведених вище норм права у системному взаємозв'язку свідчить, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) унормовано, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII).
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, сформованою, зокрема, у постанові від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, п. 1 якої затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 2 постанови №704 регламентовано, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п. 3 постанови №704).
Згідно з п. 5 постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Із системного аналізу приписів постанови №704 суд дійшов висновку, що вона не містить імперативної вказівки на обов'язковий відсоток виплати надбавки за особливості проходження служби особовим складом та премії.
Отже, чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових щомісячних видів грошового зобов'язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру свідчить про те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - порядок №260), який розроблено, зокрема відповідно до постанови №704.
Пунктом 2 розділу I порядку №260 унормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
За змістом п. 3 розділу I порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з п. 4 розділу I порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Правові засади виплати надбавки за особливості проходження служби визначені у розділі VI порядку №260.
За правилами п. 1, 2 розділу VI порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки (п. 5 розділу VІ порядку №260).
З приписів розділу VІ порядку №260 суд виснує, що саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби, який залежить від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та може визначатися від 1% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та не може перевищувати 65% його розміру (окладу).
Конкретні розміри виплати надбавки за особливості проходження служби певного військовослужбовця залежать від складності та важливості виконуваних ним обов'язків, однак у будь-якому випадку не можуть бути меншими розміру, встановленого керівником державного органу на відповідний рік, однак і не перевищувати 100% посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розділом ХVІ порядку №260 передбачено преміювання військовослужбовців. Відповідно до п. 1, 2 розділу ХVІ порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Отже, на підставі положень постанови №704 та порядку №260, Міністр оборони України має право встановлювати розмір щомісячної премії для відповідних категорій військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Проте такий розмір не може бути меншим аніж 10% посадового окладу.
Спірним у цій справі є питання щодо розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, які необхідно зазначати у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - порядок №45), згідно з п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін.
В силу приписів ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Отже, оскільки зміни, внесені постановою №103, зокрема до п. 5 та додатку 2 порядку №45 скасовані, то з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція, що була чинною до внесення таких змін.
Такий висновок корелюється з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.03.2024 у справі №640/35681/21 та від 26.03.2024 у справі №460/11381/21.
Так, п. 5 порядку №45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання заслужений чи народний, службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Аналіз приписів абз. 5 п. 5 порядку №45 дає змогу виснувати, що надбавка за особливості проходження служби та премія не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України.
Також суд зауважує, що підхід щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення різних відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії особам, які проходять службу (кадровим військовим) у розмірі фактично виплачених сум, та пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, у гарантовано мінімальних розмірах, є протиправним, та таким, що не ґрунтується на нормі закону.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 за результатом розгляду справи №380/19324/23, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024.
У цій зразковій справі вирішено питання стосовно розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, що зазначаються у довідках про грошове забезпечення військовослужбовців, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ. Суд зауважує, що розглядувана справа є типовою по відношенню до зразкової справи №380/19324/23 (п. 21, 22 ч.1 ст. 4 КАС України).
За правилами ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У зразковій справі Верховний Суд сформулював висновок, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Велика Палата Верховного Суду, погодившись з указаним висновком, у постанові від 23.05.2024 констатувала, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на відповідний рік у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підставами для задоволення позовних вимог є недоведення відповідачем дотримання ним вимог абз. 5 п. 5 порядку №45 при оформленні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на відповідний рік та правильність визначення у цих довідках відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби (1%) та премії (10 %), який передбачає, що відповідні розміри надбавок та премій мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію, а не те, що постанова №704 містить вказівки на обов'язковий мінімальний відсоток надбавки та премії.
Беручи до уваги наведені вище нормативні приписи та враховуючи висновки Верховного Суду (зразкова справа №380/19324/23), суд уважає, що в спірних правовідносинах розмір надбавки за особливості проходження служби та премії відповідно до абз. 5 п. 5 порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою №103, мали бути визначені у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої позивачку звільнено на пенсію.
З метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, Міністром оборони України прийнято окреме доручення від 01.02.2023 №2683/з (далі-окреме доручення №2683/з).
Відповідно до п. 1.2 окремого доручення №2683/з іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України) встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Відповідно до наданої довідки, посадовий оклад за займаною позивачкою посадою відноситься до 4 тарифного розряду.
Згідно Додатку №1 до доручення, розмір премії з вислугою років понад один рік за 4 тарифним розрядом становить 260%.
Натомість у виданій позивачці довідці відповідач зазначив відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби - 1% та премії - 10%, що суперечить окремому дорученню №2683/з.
Оскільки довідка про розмір грошового забезпечення позивачки складена, виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тобто на 01.01.2023, то відповідач повинен застосовувати розміри надбавки за особливості проходження служби та премії виключно на підставі окремого доручення №2683/з, тобто надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також премії у розмірі 260 % посадового окладу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення в довідці від 26.06.2025 №1159/12/11575 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 380/2811/25, розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10%.
Стосовно покликань відповідача на неможливість встановлення відповідної посади, суд акцентує на тому, що за змістом п. 6 постанови №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Посадовий оклад не може бути визначальною обставиною під час встановлення відповідності посади. Кабінет Міністрів України використав прислівник «зокрема», а не «виключно», що свідчить про те, що розмір посадового окладу не є вирішальним, а тому твердження відповідача у відзиві на позовну заяву, що посаду військовослужбовця не можна вважати відповідною після встановлення іншого розміру посадового окладу за рішенням суду, суд уважає необґрунтованим.
Щодо вимоги про здійснення розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, суд керується таким.
Суд установив, що оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивачки від 26.06.2025 №1159/12/11575 складено станом на 01.01.2023 із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, тільки для посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Водночас, щомісячні додаткові види грошового забезпечення обраховані відповідачем відповідно до посадового окладу та окладу за військовим званням, які були визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 1762,00 грн, що підтверджується вищезазначеною довідкою та не заперечується відповідачем.
Як зазначалося вище, постановою №704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з п. 2 постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, п. 6 якої внесено зміни, відповідно до яких п. 4 постанови № 704 викладено в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зауважив, що на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) п. 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених п. 6 постанови № 103, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, станом на 01.03.2018 п. 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Відповідно до ст. 1 Закону №2017-III державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст. 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (п. 1) та порядок встановлення державних стандартів (п. 3).
Таким чином, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 роки відповідно, не містять.
Таким чином, положення п. 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність з актом вищої юридичної сили.
Відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).
Отже, з огляду на передбачені в ч. 3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення п. 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати п. 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX, Закону № 1082-IX, Закону № 1928-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби та премії, а також застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн) при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме врахування цих величин при розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у довідці від 26.06.2025 №1159/12/11575, є такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.. Тому такі дії суд визнає протиправними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З метою поновлення порушеного права позивачки суд уважає за необхідне зобов'язати відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону №2262-XIІ, з урахуванням положень постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням: надбавки за вислугу років - 45% посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - 260% посадового окладу, обчислених з посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою №704, для проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивачки, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що судовий збір за подання позивачкою позовної заяви (одна вимога немайнового характеру з урахуванням коефіцієнту пониження) становить 968,96 грн.
Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 291, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_2 в довідці від 26.06.2025 №1159/12/11575 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10% та щодо обрахунку надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії, виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за вислугу років - 45% посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - 260% посадового окладу, обчислених з посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою №704, для проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна