про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2025 рокусправа № 380/19474/25
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), з вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено номера засобу зв'язку та адрес електроної пошти відповідача.
Вказана інформація відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст.160 КАС України.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, так як у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року по справі №640/33154/20, провадження № К/990/19287/23.
Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя вказує на те, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними відповідачами прав, свобод, інтересів позивача, що не відповідає вищенаведеному процесуальному положенню.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.
Приписами ч. 3 та 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються ще й положеннями статті 233 КЗпП України.
Як вбачається з позовної заяви позивача виключено зі списків відповідача наказом від 03.04.2025.
При цьому, на переконання судді, заявлені позовні вимоги охоплюються поняттями «заробітна плата» і «оплата праці».
Таким чином, даний спір набуває ознак трудового спору і, якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які б передбачали строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати/винагороди, то у даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті».
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 та інших.
Тобто, з 19.07.2022 відсутня законодавча норма щодо звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, відтак застосуванню підлягає тримісячний строк.
Позивач звернувся із даним позовом 25.09.2025.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.08.2024 по справі №580/9690/23.
Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд в постановах від 28.11.2024 по справі № 380/8637/24, від 18.11.2024 по справі № 380/4648/24, від 18.11.2024 по справі № 460/22137/23, від 06.11.2024 по справі № 300/5951/24, Другий апеляційний адміністративний суд в постанові від 23.09.2024 по справі № 440/9017/24.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Жодних доказів існування обставин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не наведено та не підтверджено жодним належним доказом.
З огляду на зазначене, клопотання позивача про поновлення строку задоволенню не належить.
Отже, для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім цього, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, позивачу необхідно надати: 1) послужний список про періоди проходження служби ОСОБА_1 ; 2) архівні відомості за періоди з 2020-2025; 3) особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2020-2025; 4) інформацію про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт в період служби; 5) інформацію про тарифний розряд посад на яких ОСОБА_1 проходив військову службу.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску; зазначити номер засобу зв'язку та адрес електронної пошти відповідача; зазначити чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надати всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: 1) послужний список про періоди проходження служби ОСОБА_1 ; 2) архівні відомості за періоди з 2020-2025; 3) особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2020-2025; 4) інформацію про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт в період служби; 5) інформацію про тарифний розряд посад на яких ОСОБА_1 проходив військову службу..
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.