30 вересня 2025 рокусправа № 380/2786/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/2786/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс», Відокремленого структурного підрозділу «Львівського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні відомостей в Єдину державну електронну базу з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказано «Ні, порушує»;
- Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 24.10.2024 року ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра на денну форму навчання Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», спеціальність 101 «Екологія» (наказ ректора від 24.10.2024 №157-1/з), де продовжує навчання.
Відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» 25.10.2024 сформував довідку №452022 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , в якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».
Наприкінці листопада 2024 року позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням про внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме внести зміни в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
На вказане звернення листом №3/505-25 від 16.01.2025 «Про розгляд звернення» позивачу було відмовлено у внесенні змін. Відповідач зазначив, що «згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році був зарахований до Львівського національного університету природокористування за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.090101 «Агрономія», відраховано 23.09.2015 року. У 2024 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 101 «Екологія». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує».
Позивач вважає протиправною відмову щодо внесення відповідачами змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, оскільки раніше він не здобував даний рівень освіти, не отримував диплому, а тому, на його думку, не порушив послідовність здобуття освіти. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На адресу суду від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень повідомляє, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (21.06.1995) у 2012 році був зарахований до Львівського національного університету природокористування за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.090101 «Агрономія», відраховано 23.09.2015. У 2024 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 101 «Екологія». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує».
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 17.02.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
25.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 закладом освіти сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №452022. У графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», зазначено: «Ні, порушує».
За змістом вказаної довідки ОСОБА_1 :
- 21.06.2010 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту у Арламівськоволянській загальносвітній школі І-ІІ ступенів Мостиської районної ради Львівської області;
- 12.05.2012 отримав атестат про повну загальну середню освіту у Твіржанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Мостиської районної ради Львівської області;
Позивач у 2012 році був зарахований до Львівського національного університету природокористування за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.090101 «Агрономія», відраховано 23.09.2015.
У 2024 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 101 «Екологія».
Позивач звернувся до відповідача з вимогою внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, де у розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» поточний запис «Ні, порушує» виправити на запис «Так, не порушує».
16 січня 2025 року позивач отримав від відповідача лист № 3/505-25 від 16.01.2025. У листі відповідач зазначив, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році був зарахований до Львівського національного університету природокористування за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.090101 «Агрономія», відраховано 23.09.2015 року. У 2024 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж' Львівського національного університету природокористування» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 101 «Екологія». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує».
Не погоджуючись з діями відповідача, щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», останній звернувся до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною 1 ст.17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
А за змістом ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21.10.1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п.1 ч.3 цієї статті, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку №560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Таким чином, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Своєю чергою, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Суд встановив, що на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 25.10.2024 №452022. У графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», зазначено: «Ні, порушує».
Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» у контексті застосування п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, регулює та визначає Закон України від 05.09.2017 року №2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 2 ст.10 Закону №2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону №2145-VIII, фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Згідно з ч.2 ст.17 Закону №2145-VIII, вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами ст.40 Закону №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 ч.1 ст.1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України від 01.07.2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч.ч.1-5 ст.5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.6 Закону №1556-VII, атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Згідно з пп. 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1556-VII диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Тобто основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач ніколи не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавр, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу.
Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
На факт незавершеності здобуття позивачем освітнього рівня бакалавра безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (довідка від 25.10.2024 №452022), згідно із якими до цієї бази включено 2 документи про освіту позивача: свідоцтво про базову загальну середню освіту у Арламівськоволянській загальносвітній школі І-ІІ ступенів Мостиської районної ради Львівської області, атестат про повну загальну середню освіту у Твіржанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Мостиської районної ради Львівської області. Доказів протилежного відповідачем не надано.
За таких обставин, оскільки позивач ніколи не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра, його повторне зарахування на навчання за цим же освітнім рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
З цих же підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, якого у позивача згідно з матеріалами розглядуваної справи немає.
У цьому аспекті суд звертає увагу відповідача на конструкцію норми п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII, а саме: «здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти». Словосполучення у цій конструкції «здобутий рівень освіти» безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття певного рівня освіти.
Ключовим є розуміння того, що термін «здобутий» означає «вже завершений» на противагу «здобував», що вказує на процес, який тривав. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон №2145-VIII та Закон №1556-VII, чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.
Таким чином, законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у ситуації з позивачем, як встановив суд, не було.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03.06.2024 №1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», як на належне джерело правового обґрунтування, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/2426/16.
Щодо доводів відповідача про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.8 Закону №1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до п.1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року №620 (далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що відмова Міністерства освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує», є протиправною та такою, що вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
А тому, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, належить зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти та науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволити повністю.
Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про не порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: проспект Берестейський, 10, м. Київ; код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати - «Так, не порушує».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти та науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн, судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 30.09.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович