30 вересня 2025 рокусправа № 380/10997/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області, в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області, яке оформлене листом №75-04 від 17.01.2025, в чатсині припинення виплати допомоги на проживання для дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області поновити з моменту припинення виплату допомоги на проживання для дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона та члени її сім'ї - доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами та отримували допомогу на проживання, передбачену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022. Однак, виплату такої допомоги позивачу та її донькам було припинено на підставі пп. 4 п. 7-1 зазначеного порядку у зв'язку з придбанням позивачем іноземної валюти на суму понад 100 000,00 грн. Позивач не заперечує щодо придбання нею іноземної валюти, втім зазначає, що вказаний факт може слугувати підставою для припинення виплати допомоги лише їй, як особі, яка безпосередньо придбавала іноземну валюту. Натомість, на переконання позивача, припинення виплати такої допомоги її донькам є протиправним. Вказане твердження обґрунтовує покликанням на роз'яснення, надані Міністерством соціальної політики України.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 09.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що 13.12.2024 Міністерством фінансів України проведено перевірку цільового використання коштів нарахованої та виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.09.2024 по 31.12.2024 будучи особою, яка вперше звертається за призначенням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам починаючи з 01.12.2023, протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання, саме в період з 30.08.2024 по 05.09.2024, здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, в результаті чого виникла переплата коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 32 000,00 грн., а тому виплату призупинено та складено Акт про проведення перевірки цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 01-04 від 02.01.2025. 20.02.2025 з врахуванням рекомендацій наданих Головним управлінням національної соціальної сервісної служби у Львівській області, та у відповідності до Порядку, здійснено перерахунок коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підлягають поверненню з 32000 грн. на 24000 грн. У відповідності до абзацу 5 пункту 31 Порядку: «Якщо за результатами проведеної додаткової перевірки та рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат» виявлено факт неправомірності та/або невідповідності продовження виплати допомоги критеріям продовження, виплата такої допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем виявлення факту невідповідності.» Зважаючи на те, що у Порядку не зазначається за які саме кошти має бути здійснена купівля валюти, а стверджується сам факт купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти в розмірі, що перевищує 100 тисяч гривень, протягом трьох місяців перед зверненням або під час отримання допомоги, тому зазначені кошти у сумі 24000 грн. підлягають поверненню. Окрім цього, відповідно до пункту 71 Порядку, із 01 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, а не на кожного окремого члена сім'ї. В Порядку не передбачено, що в разі припинення допомоги на сім'ю, виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжується неповнолітнім членам сім'ї.
В спростування наведених представником відповідача доводів позивач подала відповідь на відзив.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 згідно з довідкою від 12.11.2024 №1325-70021-6065/8 є внутрішньо переміщеною особою.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які згідно з довідками від 12.11.2024 №1325-7002160871 та від 12.11.2024 №1325-7002160765 є внутрішньо переміщеними особами.
У період з вересня по грудень 2024 року Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області виплачувало позивачу та її дітям допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у сумі 8000,00 грн щомісячно.
Листом від 17.01.2025 №75-04 Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області повідомило позивача про припинення нарахування позивачу та її дітям допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб.
Вважаючи рішення відповідача щодо припинення виплати допомоги на проживання для дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №62/2022 «Про введення воєнного стану в України» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (затверджено Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX), який наразі триває.
Приписами ст.1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон №1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.4 Закону №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач, а також її доньки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами.
Кабінет Міністрів України 20.03.2022 прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затвердив Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332).
Цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Згідно з п. 2 Порядку №332 з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Відповідно до п. 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.
Склад сім'ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.
До складу сім'ї уповноваженої особи не включаються:
особа, яка перебуває на повному державному утриманні;
особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
особа, у сім'ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов'язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;
законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);
особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також особи, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у складі Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.
З 1 листопада 2023 р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).
За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.
Пунктом 4 Порядку №332 передбачено, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Під час подання заяви внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа заповнює опитувальник щодо потреби (чи відсутності потреби) у послузі з догляду за дитиною “муніципальна няня» за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери приймає заяву з необхідними документами та/або відомостями (формує заяву, роздруковує, надає заявнику для підписання, сканує підписану заяву з необхідними документами та/або відомостями та реєструє) та формує електронну справу і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Якщо для отримання допомоги необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання допомоги.
Згідно з п. 5 Порядку №332 допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації.
Позивачу та її дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі поданої позивачем заяви у період з 01.09.2024 по 31.12.2024 виплачувалась допомога на проживання у сумі 8000,00 грн (2000,00 на позивача та по 3000,00 грн на малолітніх дітей) як сім'ї відповідно до п. 3 Порядку №332.
Суд враховує, що у Порядок №332 неодноразово вносились зміни, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 Порядок викладено у новій редакції, а постановою від 21.11.2023 №1226, серед іншого, доповнено Порядок №332 пунктом 7-1.
Пункт 7-1 Порядку №332 передбачав, що з 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання:
уповноваженою особою або отримувачем придбано транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I та II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I та II групи, які досягли 80-річного віку;
уповноваженою особою або отримувачем здійснено на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);
уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;
уповноважена особа або отримувач здійснили операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування), соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;
уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень;
уповноважена особа або отримувач здійснили купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 83, ст. 2742; 2017 р., № 22, ст. 605), від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 29, ст. 1029), від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 35, ст. 1231) і від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 24, ст. 845) (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).
Допомога не призначається на отримувача, який:
перебував і після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;
перебував і після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;
відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2024 №94 внесено зміни до Порядку №332, зокрема, у пункті 7-1:
у підпунктах 4 і 6 слова «уповноважена особа або отримувач здійснили» замінено словами «особа з числа членів сім'ї здійснила»;
підпункт 3 після слів і цифр «на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень» доповнено словами «(крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України)»;
слова «уповноважена особа або отримувач» у всіх відмінках замінити словами «особа з числа членів сім'ї» у відповідному відмінку.
Із матеріалів справи вбачається, що виплату допомоги для проживання внутрішньо переміщених осіб для ОСОБА_1 , а також неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинено відповідно до пп. 4 п. 7-1 Порядку №332, який передбачає, що особа з числа членів сім'ї здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування), соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 000,00 гривень.
Підставою до припинення слугували дії позивача щодо операції купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень .
Вказаний факт позивачем не заперечується, у позові позивач зазначає, що придбавала іноземну валюту на суму 100 000,00 грн за кошти, отримані на виконання рішення Димитровського районного суду Донецької області від 26.11.2021 у справі №226/2344/21.
Водночас, позивач вважає, що відповідач у зв'язку з наведеним був уповноважений на припинення виплати допомоги лише їй, як особі, що придбала іноземну валюту, проте дії щодо припинення виплати допомоги для малолітніх дітей є протиправними.
З цього приводу суд зазначає, що з аналізу пункту 7-1 Постанови №332, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що вчинення особою із числа членів сім'ї дій, закріплених цим пунктом, слугує підставою для припинення виплати допомоги на проживання для усієї сім'ї, а не лише для одного із членів сім'ї.
Відтак, такі твердження позивача, є помилковими.
Щодо покликання позивача на роз'яснення Мінсоцполітики від 14.09.2023 та від 17.01.2024, то такі носять інформативний характер та не є нормативно-правовим актом, який врегульовує питання нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб. Більше того, такі роз'яснення стосуються положень постанови від 11.07.2023 № 709, в той час як підставою для припинення виплати був пп. 4 п. 7-1 Порядку №332 з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 №1226 та від 26.01.2024 №94.
Пунктом 9 Порядку №332 передбачено, що уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
Проте, позивачем жодних дій щодо інформування відповідача вчинено не було.
Відповідно до пункту 22 Порядку №332, з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.
Пунктом 23 Порядку №332 передбачено, що для підтвердження актуальності права уповноваженої особи та отримувачів на продовження отримання допомоги Мінсоцполітики щомісяця забезпечує передачу Мінфіну засобами електронної інформаційної взаємодії інформації отримувачів для проведення поточної верифікації відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
За результатами проведеної верифікації отримувачів Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики із використанням функціоналу Єдиної системи.
Також абзацом 3 пункту 24 передбачено, що у разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.
За результатами верифікації, проведеної відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», виплату допомоги на проживання позивачу було припинено, оскільки позивач здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування), соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень.
Відтак дії відповідача ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту Шептицької районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Шептицької районної державної адміністрації Львівської області (80001, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11; код ЄДРПОУ 44275592).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна