30 вересня 2025 рокусправа № 380/9176/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185), Державного підприємства «Інфоресурс» (вул. О. Довженка 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 37533381), за участі третьої особи Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, код ЄДРПОУ 02071010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс», за участі третьої особи Національного університету «Львівська політехніка», у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» у вигляді ігнорування вищезазначеними органами вимоги щодо внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 , а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2024 році здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, підтвердженням цього є виданий диплом Національного університету «Львівська політехніка» від 29.06.2024 року. Цього ж року взяв участь у вступній кампанії для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти. Документи подавав в декілька вузів, в т.ч. до Національного університету «Львівська політехніка» та до Українського католицького університету. Вперше про поступлення позивач дізнався від Національного університету «Львівська політехніка» де і був зарахований, згідно наказу № 3230-4-10 від 27.08.2024 року, з 02.09.2024 року студентом першого курсу денної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти Національного університету «Львівська політехніка». Після цього позивач отримав повідомлення про поступлення від Українського католицького університету. Позивач зробив свій вибір щодо навчання в Українському католицькому університеті, де й подав свої документи і навчається по даний час. Оскільки у Національному університеті «Львівська політехніка» позивач не з'являвся на навчання та на підставі його заяви його було відраховано з університету згідно наказу № 3628-4-03 від 10.09.2024 року. З мстою реалізації свого права на освіту та здобуття ступеня вищої освіти магістра, 02.09.2024 року позивач розпочав навчання в Українському католицькому університеті на денній формі навчання факультету прикладних наук за спеціальністю Комп'ютерні науки.
Із довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) від 03.09.2024 позивачем встановлено, що ним порушено послідовність освіти, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Стверджує, що ним не порушено послідовність освіти, а його неодноразові звернення до МОН, ДП «Інфоресурс» та НУ «Львівська політехніка» щодо внесення змін до ЄДЕБО про послідовність освіти не принесли бажаного результату. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 12.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач-1, Міністерство освіти і науки України, щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2024 році був зарахований до Національного університету «Львівська політехніка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, відраховано у 2024 році.
У 2024 році був зарахований до Закладу вищої освіти «Український католицький університет» за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр.
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Відрахуванням із закладу вищої освіти до присудження ступеня вищої освіти неуспішно завершується етап навчання.
Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу освіти особа, має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої (фахової-передвищої) освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття освіти на тому самому рівні національної рамки кваліфікацій. Повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) у відповідному поле буде зазначено «Ні, порушує».
Зауважує, що відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Вважає, що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України . Просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач-2, Державне підприємство «Інфоресурс», щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що власником ЄДЕБО є держава в особі Відповідача-1, який відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Кабінет Міністрів України не визначав Відповідача-2 адміністратором ЄДЕБО. Відповідач-1 визначив Відповідача-2 технічним адміністратором ЄДЕБО. Відповідач-2 лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Відповідачем-1. Функції технічного адміністратора ЄДЕБО, передбачені в Положенні, не відносяться до владних повноважень.
На виконання доручення Міністра освіти і науки України Оксена Лісового від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 Відповідач-2 здійснив технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення Міністерства освіти і науки України в рамках Договору. Враховуючи зазначене, Відповідач-2 не здійснював розроблення технічного опису та не забезпечував доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості Формування в ЄДЕБО довідки про здобувана освіти за даними ЄДЕБО за Формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та не визначав особливості формування зазначених довідок. Відповідач-2 на виконання доручення Міністра освіти і науки України Оксена Лісового від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9806-24 лише здійснив технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення Міністерства освіти і науки України в рамках Договору.
Зауважує, що внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції Відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Відповідачі не відносяться до суб'єктів освітньої діяльності, не провадять освітню діяльність.
в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зазначена інформація відображається у довідках про здобувана освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за Формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та підписуються уповноваженими працівниками таких закладів шляхом накладання їх кваліфікованих електронних підписів. Зазначені довідки містяться в ЄДЕБО.
Заповнення інформації в зазначених вище довідках, стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», здійснюється в ЄДЕБО автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано у його листі від 03.06.2024 № 1/9758-24.
Формування та видача довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за Формою, визначеною додатком 9 до Порядку, не відноситься до компетенції Відповідачів, Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції закладів освіти.
вважає, що позивач у своїй позовній заяві фактично просить суд спростувати недостовірну, на його думку, інформацію, що відображається у виданій йому закладом освіти довідці про здобувача освіти. Просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, Національний університет «Львівська політехніка», правом на подання пояснень по суті позову не скористався, свою позицію не висловив.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до Виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, позивач:
- у червні 2019 здобув повну загальну середню освіту у Львівській гімназії «Євшан»;
- у липні 2024 завершив навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітнім рівнем: Бакалавр, дата встановлення статусу 03.07.2024;
- у серпні 2024 зарахований до ЗВО «Український католицький університет» для здобуття освітнього рівня: Магістр, форма навчання: денна, дата встановлення статусу 30.08.2024;
- у вересні 2024 відрахований із Національного університету «Львівська політехніка», освітній рівень: Магістр, форма навчання: денна, дата встановлення статусу 13.09.2024.
Відповідно до наказу НУ «Львівська політехніка» від 10.09.2024 №3628-4-03, позивача, студента 1-го курсу денної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти, відраховано за власним бажанням 03.09.2024.
Згідно довідки ЗВО «Український католицький університет» від 13.09.2024 №1202, позивач є студентом ЗВО та навчається за другим (магістерським) рівнем освіти, форма навчання - денна.
03.09.2025 було сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) за №261309, відповідно до якої позивач порушує послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». У відповідному полі довідки вказано «Ні, порушує».
Листом від 24.12.2024 №01-13/4877 ДП «Інфоресурс» повідомило позивача про те, що внесення змін до ЄДЕБО стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Листом від 06.01.2024 №69-01-13 НУ «Львівська політехніка» повідомив позивача про те, що Національний університет не є ні розпорядником, ні володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО, а лише вносить дані до ЄДЕБО про здобувача освіти та інформацію про документи про освіту. З метою зміни запису, позивачу необхідно направити на адрес розпорядника та технічного адміністратора ЄДЕБО відповідне звернення в порядку, передбаченому Закону України «Про звернення громадян».
Листом від 09.01.2025 №3/273-25 Директорат вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України повідомив позивача, що згідно інформації в ЄДЕБО він 27.08.2024 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до НУ «Львівська політехніка» та був відрахований з цього закладу освіти 03.09.2024; 30.08.2024 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до ЗВО «Український католицький університет». Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Звернуто увагу, що здобувачам освіти, які після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів, забезпечено можливість скасування картки здобувача. Для цього закладу освіти необхідно сформувати відповідне звернення до Технічного адміністратора ЄДЕБО.
Для вирішення зазначеної проблеми та внесення відповідних змін про здобувача освіти до ЄДЕБО, позивачу рекомендовано звернутися безпосередньо до закладу освіти - Національного університету «Львівська політехніка».
Листом від 17.01.2025 №3/584-25 Директорат вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України вчергове повідомив позивача, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Листом від 05.02.2025 №69-01-163 НУ «Львівська політехніка» повідомив позивача про те, що 03.09.2024 ним подано заяву з проханням відрахувати з Університету за власним бажанням. На підставі цієї заяви був виданий наказ №3628-4-03 від 10.09.2024 про відрахування позивача з Національного університету «Львівська політехніка» за власним бажанням з 03.09.2024. Враховуючи вищенаведене, Університет не має правових підстав для звернення до Технічного адміністратора ЄБЕДО з проханням забезпечити можливість скасування картки здобувача освіти, який не приступив до занять протягом 10 днів.
Не погоджуючись із бездіяльністю Міністерства освіти і науки України та ДП «Інфоресурс» щодо не внесення змін до даних в ЄДЕБО, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу зробити висновок, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та діє на час розгляду даної справи.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку №560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII).
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №2145-VIII рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII).
Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №1556-VII, атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З аналізу наведених правових норм суд висновує, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Відповідно до інформації в ЄДЕБО, позивач 27.08.2024 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до НУ «Львівська політехніка» та був відрахований з цього закладу освіти 03.09.2024.
30.08.2024 позивач був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до ЗВО «Український католицький університет».
У довідці №261309 від 03.09.2024, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено, що позивач порушує послідовність освіти, встановлену ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - «Ні, порушує».
Судом встановлено, що позивач не завершував навчання за ступенем/рівнем освіти - магістр, другий (магістерський) рівень, не проходив відповідну атестацію та не отримував відповідного диплому під час попереднього проходження навчання в НУ «Львівська політехніка», оскільки був відрахований до його завершення. Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти. Таким чином, оскільки позивач не завершив навчання в НУ «Львівська політехніка», його зарахування на навчання на другий (магістерський) рівень в ЗВО «Український католицький університет» не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».
Щодо доводів відповідачів про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Закону №1556-VII, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (далі - Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення №620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Суд враховує, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава; розпорядником ЄДЕБО є Міносвіти, а технічним адміністратором - ДП «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міносвіти.
Своєю чергою, заклад освіти уповноважений на видачу довідки про здобувача освіти, що формується за даними ЄДЕБО в автоматичному порядку; заклад освіти не уповноважений на внесення змін до ЄДЕБО чи коригування інформації в базі.
З метою реалізації пункту 62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 №1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.
Зазначеним дорученням визначено наступний алгоритм визначення послідовності здобуття освіти згідно частини другої статті 10 Закону України «Про освіту»:
якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначається «Ні, порушує»;
в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня «Так, не порушує».
Водночас, не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти:
1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО))», а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО)» було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання за ОПС «Фаховий молодший бакалавр», а попереднє - за ОКР «Молодший спеціаліст», або поточне навчання за ОС «Бакалавр» (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО)). При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною «За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)»;
2) наявні інші записи про навчання у статусі «Скасовано запис про навчання (запис був створений помилково)»;
3) наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких:
дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання;
дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання;
рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання.
Крім зазначеного, порушенням послідовності є поточне навчання за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО/НРК5) за наявності диплома бакалавра.
Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів: кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника; фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра; молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста; молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра; бакалавр - диплом бакалавра; спеціаліст - диплом спеціаліста; магістр - диплом магістра; доктор філософії - диплом доктора філософії; доктор філософії - диплом кандидата наук; доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва; доктор наук - диплом доктора наук.
Тобто, згідно наведених положень та ст. 40 Закону України «Про освіту», в разі успішного завершення навчання здобувачу освіти видається диплом, свідоцтво, атестат тощо, тобто, документ про освіту.
Таким чином, заповнення поля довідки про послідовність освіти відбувається в автоматичному порядку під час її формування закладом освіти згідно алгоритму, розробленого за дорученням Міністра освіти і науки України.
За вищевикладених обставин суд робить висновок, що у спірних відносинах саме Міносвіти, як розпорядник ЄДЕБО, через технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс», реалізувало повноваження щодо формування програмним забезпеченням ЄДЕБО відомостей про порушення послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
Суд встановив, що позивач здобув освіту за рівнем бакалавр, та вступив до НУ «Львівська політехніка» для здобуття освіти за рівнем магістр, що вище за рівнем освіти ніж бакалавр.
Позивач з 03.09.2024 був відрахований із НУ «Львівська політехніка» за власним бажанням у зв'язку із вступом до ЗВО «Український католицький університет» для здобуття освіти за рівнем магістр.
Доказів отримання позивачем документу про освіту за наслідками навчання у НУ «Львівська політехніка» у матеріалах справи відсутні.
Отже, враховуючи відсутність доказів успішного завершення навчання позивачем у НУ «Львівська політехніка» за освітнім ступенем магістр, інформація щодо здобуття позивачем освіти у цьому закладі не може враховуватись під час визначення послідовності здобуття позивачем освіти.
Таким чином, процес здобуття освіти позивачем відповідає послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону №2145-VIII, тоді як Міносвіти, в порушення приписів чинного законодавства України, не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до порушення прав позивача.
Суд зазначає, що Порядком №560 передбачено саме попереднє здобуття освіти, а не процес навчання без закінчення повного освітнього курсу. Аналогічний припис містить п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо послідовності здобуття освіти позивачем.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання позивачем послідовності здобуття рівня освіти, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту», із зазначенням у полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує».
Щодо позовних вимог, заявлених до відповідача-2, суд зазначає, що Державне підприємство «Інфоресурс» є юридичною особою, що належить до сфери управління МОН, виконуючи лише функції з технічного адміністрування. Тож, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо вжиття заходів стосовно внесення змін до інформації в ЄДЕБО стосовно послідовності здобуття освіти особами.
Внаслідок викладеного, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовних вимог до ДП «Інфоресурс».
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Зважаючи на часткове задоволення позову, суд, керуючись ст. 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути з Міністерства освіти і науки України на користь позивача судовий збір у розмірі 807,46 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185) щодо не внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (пр. Берестейський, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття рівня освіти, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту», із зазначенням у полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує».
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185) судовий збір у розмірі 807,46 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 30.09.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович