29 вересня 2025 рокусправа № 380/10831/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (місцезнаходження: вул. Будзиновського, буд. 8а, м. Мостиська, Мостиський район, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ 44929444) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2025 №UA209000/2025/900271/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2025 №UA209000/2025/900280/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2025 №UA209000/2025/900293/2;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2025 №UA209000/2025/900301/2.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає такі рішення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
18.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
19.06.2025 представником позивача до суду подано відповідь на відзив у якому зазначає, що декларантом було подано до митного органу всі наявні документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу. Наголошує також, що митниця була зобов'язана зазначити конкретні обставини, які викликали обґрунтовані сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Позивач вказує, що у наданих відповідачем митних деклараціях, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні розбіжності, не враховані посадовими особами відповідача при коригуванні митної вартості. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (покупець) та компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO.,LTD (продавець) 02.06.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №KND230206, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар.
На виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №KND24477 від 20.02.2025 покупець придбав у продавця товар (меблі для сидіння - крісла) загальною вартістю 12666.60 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №25UA209170037545U1 від 05.05.2025 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформа №KND24477 від 07.12.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №KND24477 від 20.02.2025; пакувальний лист б/н від 20.02.2025; банківський платіжний документ №502 від 13.12.2024; Банківський платіжний документ №557 від 07.03.2025; договір (контракт) про перевезення №1992-Т/24 від 17.12.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №60354 від 30.04.2025; автотранспортна накладна №0346 від 05.05.2025; накладна УМВС №31517378 від 29.04.2025; коносамент №UTRUST25020486 від 25.02.2025; митна декларація країни відправлення №021720250000045703 від 22.02.2025.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
На цю вимогу декларант позивача надав прайс-лист та інтернет пропозицію.
За результатами розгляду МД №25UA209170037545U1 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900271/2 від 05.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000658 від 05.05.2025.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900271/2 від 05.05.2025 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Поставка товару здійснювалася на підставі контракту від 02.06.2023 №KND230206 (далі - Контракт), укладеного між TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD (постачальник) та ТОВ "ДИСКОНТКЮ" (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1); загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 1 000 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов'язковими для постачальника продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати.
Загалом, при детальнішому вивченні можна дійти висновку, що контракт в принципі не підписаний ніким з боку Продавця, а містить лише відтиск штампу з імітацією рукописних ієрогліфів. Повністю ідентичний штампі ми можемо побачити на інших документах інвойсі, проформі, пакувальному листі.
Відповідно до п. 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано.
Пунктом 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов'язково погоджується при укладенні сторонами (ч.3 ст.180 ГКУ). При цьому строк є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад.
Митна декларація країни експорту від 22.02.2025 №021720250000045703 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.12.2024 1992-Т/24 наявний в графі 44 МД, проте сам документ до МД не приєднаний. Варто зауважити, що згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалося за маршрутом порт XINGANG, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська Україна на заявлених умовах поставки FOB - XINGANG, Китай. При цьому, коносамент від 25.02.2025 №UTRUST25020486 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт XINGANG, Китай порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 29.04.2025 №31517378 за маршрутами порт Глівіце, Польща с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 05.05.2025 №0346 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна - м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/ перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості (навантаження/розвантаження в Глівіце).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100430/2025/582173 від 27.03.2025, де митна вартість товару становить 4,02 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (покупець) та компанією «JINHUA YONGE INDUSTRY AND TRADE CO., LTD» (продавець) 19.11.2024 укладено зовнішньоекономічний Контракт №JY1911, відповідно до якого продавець поставляє та передає у власність покупця вуличні меблі, а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту.
На виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №PI-24011 від 10.03.2025 покупець придбав у продавця товар (тентовий намет - альтанка), загальною вартістю товару 32 945,50 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №25UA209170038543U7 від 07.05.2025 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: зовнішньоекономічний договір (контракт) №JY1911 від 19.11.2024; рахунок-проформа №PI-24011 від 19.11.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №PI-24011 від 10.03.2025; пакувальний лист б/н від 10.03.2025; банківський платіжний документ №494 від 22.11.2024; банківський платіжний документ №565 від 14.03.2025; договір (контракт) про перевезення №1992-Т/24 від 17.12.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №60624 від 06.05.2025; автотранспортна накладна №6449 від 06.05.2025; коносамент №BW25030081 від 11.03.2025; митна декларація країни відправлення №310120250519102127 від 07.03.2025.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
На цю вимогу декларант позивача надав прайс-лист та інтернет пропозицію.
За результатами розгляду МД №25UA209170038543U7 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000677 від 07.05.2025.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до п. 1.2 Контракту від 19.11.2024 №JY1911 Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано.
Пунктом 11 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього у повному обсязі. У той же час, контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов'язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад.
Митна декларація країни експорту від 07.03.2025 №310120250519102127 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Рахунок-фактура на транспортні послуги від 06.05.2025 №60624 містить посилання на договір від 17.12.2024 №1992-Т/24, який наявний в графі 44 МД, проте до митного оформлення не поданий, що в свою чергу не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості в повному обсязі.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100230/2025/5889 від 27.03.2025, де митна вартість товару становить 3,16 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (покупець) та компанією «WUYI HONGSHENG LEISURE ARTICLES CO., LTD» (продавець) 21.10.2024 укладено зовнішньоекономічний Контракт №2024WYHS, відповідно до якого продавець продає, а Покупець купує в асортименті товар.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №2024WYHS від 21.10.2024 згідно рахунку-фактури (інвойсу) №24WYHS1019-2 від 05.03.2025 покупець придбав у продавця товар (лавки-гойдалки (качелі) садові), загальною вартістю товару 16 354,80 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №25UA209170040402U5 від 13.05.2025 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: зовнішньоекономічний договір (контракт) №2024WYHS від 21.10.2024; рахунок-проформа №24WYHS1019-2 від 21.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №24WYHS1019-2 від 05.03.2025; пакувальний лист б/н від 05.03.2025; банківський платіжний документ №465 від 29.10.2024; банківський платіжний документ №564 від 14.03.2025; договір (контракт) про перевезення №3107/23-01 від 31.07.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2505065 від 06.05.2025; автотранспортна накладна №24WYHS1019-2 від 12.05.2025; накладна УМВС №31517650 від 05.05.2025; коносамент №XM250300082 від 09.03.2025; митна декларація країни відправлення №310120250519111368 від 06.03.2025.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
На цю вимогу декларант позивача надав прайс-лист та інтернет пропозицію.
За результатами розгляду МД №25UA209170040402U5 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000707 від 13.05.2025.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Поставка товару, здійснювалась на підставі контракту від 21.10.2024 №2024WYHS (далі - Контракт), укладеного між WUYI HONGSHENG LEISURE ARTICLES CO., LTD (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1); загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 400 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов'язковими для постачальника-продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди, оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту мас право його укладати.
Відповідно до п. 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано.
Пункт 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов'язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.
Митна декларація країни експорту від 06.03.2025 №310120250519111368 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2023 №3107/23-01 наявний в графі 44 МД, проте сам документ до МД не приєднаний. Варто зауважити, що згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт NINGBO, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська, Україна на заявлених умовах поставки FOB - NINGBO, Китай. При цьому, коносамент від 09.03.2025 №XM250300082 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт NINGBO, Китай - порт Гданськ, Польща: УМВС накладка від 05.05.2025 №31517650 за маршрутами порт Глівіце, Польща - с. Мостиська Другі, Україна; CMR від 12.05.2025 №24WYHS1019-2 за маршрутом с, Мостиська Другі, Україна - м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином, до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100390/2025/704321 від 10.03.2025. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (покупець) та компанією «Hangzhou Yoho Industrial Co., Ltd.» (продавець) 15.11.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №YHSI231115, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №YHSI231115 від 15.11.2023 згідно рахунку-фактури (інвойсу) №YHSI241104-2 від 18.02.2024 покупець придбав у продавця товар (набір меблів для активного відпочину в приміщенні та на вулиці), загальною вартістю товару 19 406,60 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №25UA209170041081U7 від 15.05.2025 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: зовнішньоекономічний договір (контракт) №YHSI231115 від 15.11.2023; рахунок-проформа №YHSI241104-2 від 04.11.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №YHSI241104-2 від 18.02.2025; пакувальний лист б/н від 18.02.2025; банківський платіжний документ №477 від 06.11.2024; банківський платіжний документ №566 від 14.03.2025; договір (контракт) про перевезення №К111124-40 від 11.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №463 від 09.05.2025; автотранспортна накладна №4051 від 14.05.2025; накладна УМВС №31517723 від 08.05.2025; коносамент №UTRUST25020332 від 22.02.2025; митна декларація країни відправлення №310120250519291875 від 20.02.2025.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
На цю вимогу декларант позивача надав прайс лист та інтернет пропозицію.
За результатами розгляду МД №25UA209170041081U7 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000724 від 15.05.2025.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Поставка товару здійснювалась на підставі контракту від 15.11.2023 №YHSI231115 (далі - Контракт), укладеного між Hangzhou Yoho Industrial Co.,Ltd (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (покупець), згідно з яким постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів після підписання Контракту повноважними представниками обох сторін (пункт 2.1); загальна вартість товару, що поставляється за цим контрактом, становить не більше 500 000 USD (пункт 3); Контракт діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього в повному обсязі. Будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні за умови, якщо в вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Дійсними та обов'язковими для постачальника - продавця та покупця визнаються лише ті зміни та доповнення, які зроблені за взаємною угодою. Під угодою в письмовій формі про зміну або доповнення Контракту розуміються угоди. оформлені у вигляді додаткової угоди та додані до тексту контракту, а також ті, що досягнуті шляхом обміну телеграмами або електронною поштою (пункт 10). Першочергово слід відмітити, що Контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який з урахуванням умов пунктів 2.1, 10 Контракту має право його укладати. Загалом, при детальнішому вивченні можна дійти висновку, що контракт в принципі не підписаний ніким з боку Продавця, а містить лише відтиск штампу з імітацією рукописних ієрогліфів.
Відповідно до п. 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано.
Пунктом 10 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов'язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов'язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад.
Згідно товаросупровідними документами транспортування товару здійснювалось за маршрутом порт NINGBO, Китай - порт Гданськ, Польща - м. Мостиська, Україна на заявлених умовах поставки FOB - NINGBO, Китай. При цьому, коносамент від 22.02.2025 №UTRUST25020332 підтверджує транспортування товару за маршрутами порт NINGBO, Китай - порт Гданськ, Польща; УМВС накладна від 08.05.2025 №31517723 за маршрутами порт Глівіце. Польща - с. Мостиська Другі, Україна; СМR від 14.05.2025 №4051 за маршрутом с. Мостиська Другі, Україна - м. Мостиська, Україна. Зазначене свідчить про перевезення товару за маршрутом порт Гданськ, Польща - Глівіце, Польща (відстань близько 500 км), а також здійснення навантаження/ перевантаження товару у Глівіце, Польща. Таким чином до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи, які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню та перевезенні товару в Глівіце, що не дає змоги митному органу здійснити перевірку складових митної вартості.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІI. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2025/37041 від 02.05.2025. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач із спірними рішеннями про коригування митної вартості товару не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Оцінивши підстави прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/900271/2 від 05.05.2025, суд встановив таке.
Щодо зауваження відповідача про те, що зовнішньоекономічний контракт не містить відомостей щодо повноважного представника постачальника, який має право його укладати; контракт не підписаний ніким з боку Продавця, містить лише відтиск штампу з імітацією рукописних ієрогліфів; контракт не містить положень щодо строку дії контракту.
Суд зазначає, що документи, які підтверджують повноваження на підписання контракту не визначені частиною 2 та 3 ст.53 Митного кодексу України як документ, що обґрунтовує заявлену митну вартість. При цьому відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Суд наголошує, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
Згідно з ст.382 ГК України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, суд робить висновок, що Контракт від 02.06.2023 №KND230206 є довгостроковим та розрахований на велику кількість поставок, до повного виконання та розрахунку між сторонами. Наведене відповідає положенням як ГК України, так і ЦК України.
Аналогічне зауваження щодо строку контракту зазначено відповідачем і у Рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 та №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025.
Щодо зауваження про відсутність замовлень покупця.
Так, суд зазначає, що замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець.
Як свідчать матеріали даної справи, до митного оформлення був наданий рахунок-проформа, який за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складаються комерційні інвойси. Відповідна фактура-проформа була надана до митного оформлення.
Аналогічні зауваження відповідач зазначив у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 та №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025.
Щодо зауваження відповідача про те, що у митній декларації країни відправлення відсутня дата експорту.
Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Крім цього, декларант не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Надана декларантом митна декларація країни відправлення має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Аналогічне зауваження відповідач зазначив у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 та №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025.
Щодо зауваження відповідача про неприєднання договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.12.2024 №1992-Т/24 до митної декларації.
Суд встановив, що у графі 44 митних декларацій, за якими було відмовлено у випуску товарів №25UA209170037545U1 від 05.05.2025, №25UA209170038543U7 від 07.05.2025 під кодом 4301 зазначений договір №1992-1/24 від 17.12.2024. Це договір зазначений у Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000658, №UA209170/2025/000677, Рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900271/2 від 05.05.2025, №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025 та оформлених митних деклараціях №25UA209170037842U6 від 05.05.2025, №25UA209170038618U6 від 07.05.2025.
Згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №651, позначка «m» біля коду у графі 44 митної декларації означає, що вказаний документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД.
Суд бере до уваги як належний і допустимий доказ доданий до позову договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.12.2024 №1992-Т/24. При цьому відповідач не заперечував щодо наявності у нього вказаного договору в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД. Окрім того, суд також враховує, що під час здійснення митного контролю витрати на транспортування товару були підтверджені належними та допустимими доказами, передбаченими Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599
Аналогічне зауваження відповідач зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 та №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025.
Щодо зауваження відповідача про те, що до митного оформлення не подано транспортний документ від Гданську до Глівіце, а також документи, які підтверджують витрати по навантаженню/розвантаженню товару в Глівіце.
Суд звертає увагу, що експедитор ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» надав позивачу лист, в якому повідомив, що вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а також переміщення контейнера між п. Гданськ (Польща) і с.п. Глівіце (Польща) входить до загальної вартості транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону.
Крім цього, суд встановив, що в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом позивача до митного контролю було подано: договір (контракт) про перевезення №1992-Т/24 від 17.12.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №60354 від 30.04.2025; автотранспортна накладна №0346 від 05.05.2025; накладна УМВС №31517378 від 29.04.2025; коносамент №UTRUST25020486 від 25.02.2025; митна декларація країни відправлення №021720250000045703 від 22.02.2025.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Таким чином, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Аналогічне зауваження відповідач зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025 та №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025.
Таким чином, позивач під час митного оформлення позивач надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.
Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Як уже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірному рішенні застосовано другорядний метод зокрема 2ґ.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Обов'язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов'язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.
Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, 2б, 2г, а застосування методу 2ґ для визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.
Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.
Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900271/2 від 05.05.2025, №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025, №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900271/2 від 05.05.2025, №UA209000/2025/900280/2 від 07.05.2025, №UA209000/2025/900293/2 від 13.05.2025, №UA209000/2025/900301/2 від 15.05.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (місцезнаходження: вул. Будзиновського, буд. 8а, м. Мостиська, Мостиський район, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ 44929444) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 6414 (шість тисяч чотириста чотирнадцять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна