30 вересня 2025 року м. Київ справа №320/15596/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач 1, ГУ ПФУ в місті Києві) та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській (далі по тексту також відповідач 2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 07.02.2024 №930040844231 про відмову позивачу в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.01.2024;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 31.01.2024.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі по тексту також - Закон №1788-ХІІ). Враховуючи наявність у позивача права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі по тексту також - Закон №1058-ІV), позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, за результатами якої відповідачем 2 прийнято спірне рішення про відмову у призначенні такої пенсії з огляду на те, що позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до законів №1788-ХІІ та №1058-ІV.
Позивач вважає протиправною означену відмову з огляду на те, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулась вперше.
Означена відмова слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що виходячи з аналізу положень пенсійного законодавства, пенсія може призначатися лише 1 раз та лише 1 з її видів. Якщо особа має право на декілька видів пенсії, то вона може перейти на інший вид пенсії після призначення, але це буде вже не призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії на інший.
Відповідач 1 наголошує на тому, що звернення позивача є фактично заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, про переведення в межах одного виду пенсії - за віком.
Таким чином, на думку відповідача 1, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача щодо переходу на інший вид пенсії за принципом екстериторіальності прийнято рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на інший вид пенсії з огляду на те, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі Закону №1058-ІV, що виключає перепризначення означеного виду пенсії.
Таким чином, на думку відповідача 2, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-ІV.
Заявою від 31.01.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві про переведення з одного на інший вид пенсії, в якій зазначено про переведення з пенсії на пільгових умовах по Списку на пенсію за віком на загальних підставах.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 07.02.204 №930040844231, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії за нормами Закону №1058-ІV на підставі заяви від 31.01.2024 №876, оскільки заявниця вже отримує пенсію за віком та не надала жодних документів, які визначають право на інший вид пенсії.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем 2 цього рішення, позивач звернулася з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 2 Закону №1788-ХІІ за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно зі статтею 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
З 01.01.2004 року набув чинності Закон №1058-IV, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Положеннями статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп - Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), що враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач з 2004 року отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до законів №1788-ХІІ та №1058-IV, що не заперечується сторонами у справі.
Після досягнення пенсійного віку позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за віком по Списку №2 на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV.
На думку позивача, при зверненні із заявою до відповідача 1, після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, вона набула право саме на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулась вперше.
Суд зауважує, що дане питання було предметом розгляду судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №300/5450/23, висновки якої викладені у постанові від 22.10.2024 та відповідно до статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування судом.
У вказаному рішенні судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зауважила, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а (на яку, серед іншого, посилається позивач у справі), від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду визнала за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.
Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин суд дійшов висновку про те, що позивач як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.