01 жовтня 2025 року Справа № 280/4311/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача від 02.04.2025 №1394/АП/08-01-50-03-07 у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку щодо групи єдиного податку позивача;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача вх. №39896816 від 01.04.2025, з врахуванням правових висновків, зазначених у прийнятому рішенні за наслідками розгляду даного позову.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи з 2022 року. Позивач вніс зміни у додаткові види діяльності, додавши вид діяльності - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку». Проте відповідач відмовив у внесенні змін до реєстру платників єдиного податку у зв'язку з порушенням вимог п. 8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України. Позивач вважає дану відмову протиправною, оскільки вид (види) економічної діяльності у межах класу 61.90 охоплює широкий спектр діяльності. Контролюючим органом не доведено, що в межах КВЕД 61.90 позивач буде здійснювати саме ті види діяльності, які визначені п.291.5 ст.291 ПК України, як несумісні зі спрощеною системою оподаткування. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 29.05.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі №280/4311/25, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.06.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№29048) в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що правова норма п. 291.5 ст. 291 ПК України має імперативний характер і зазначеною нормою визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання - платників єдиного податку першої - третьої груп. Передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку та перебувати у третій групі оподаткування у разі якщо товариство є надавачем послуг з експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), послуг з технічного обслуговування i надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку. Тобто, не може бути віднесеним до третьої групи платників єдиного податку суб'єкт господарювання за видом економічної діяльності 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку». В зв'язку з чим вважає, що спірна відмова була правомірною. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як фізична особа - підприємець 19.01.2006, № державної реєстрації 21030000000019218 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області.
Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку: з 01.01.2012 по 01.01.2022 - 2 група за ставкою 20%; з 01.01.2022 по 31.03.2022 - 3 групи за ставкою 5%; з 01.04.2022 по 31.07.2023 - 3 групи за ставкою 2%; з 01.08.2023 по теперішній час - 3 групи за ставкою 5%.
Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД ДК 009:2010 є: 62.02 «Консультування з питань інформатизації». Додаткові зареєстровані види діяльності: 46.52 «Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього», 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», 95.12 «Ремонт обладнання зв'язку», 62.09 «Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем», 62.01 «Комп'ютерне програмування», 62.03 «Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням», 33.20 «Установлення та монтаж машин і устатковання», 43.21 «Електромонтажні роботи», 95.11 «Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання».
01.04.2025 позивач вніс зміни у додаткові види діяльності, додавши вид діяльності - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Також, 01.04.2025 засобами електронного комунікаційного зв'язку через портал державних послуг «ДІЯ» до ГУ ДПС у Запорізькій області від ФОП ОСОБА_1 надійшла Заява про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою «Внесення змін» (вх.№39896816 від 01.04.2025) щодо внесення змін до Реєстру платників єдиного податку щодо обраних суб'єктом господарювання видів господарської діяльності згідно КВЕД ДК 009:2010, а саме КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
У зв'язку з наявністю, на думку відповідача, забороненого види господарської діяльності згідно КВЕД ДК 009:2010, що суперечить п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України, ФОП ОСОБА_1 , листом від 02.04.2025 №1394/АП/08-01-50-03-07, повідомлено про відмову у внесені змін до Реєстру платників єдиного податку. Лист отримано особисто позивачем - 11.04.2025.
Не погоджуючись з зазначеною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 291.2 та 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 299.3 ст. 299 ПК України у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПК України визначені види діяльності під час здійснення яких суб'єкт господарювання не може бути платником єдиного податку першої третьої груп.
Відповідно до пп. 8 пп.291.5.1 п. 291.5 ст.291 ПК України, на який посилається відповідач, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Отже, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг: 1) поштового зв'язку; 2) телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого); 3) послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Відповідно до приписів розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457, КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396, який визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД -2010 клас 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» включає:
- надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій
- експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем
- надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо
- надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях
- надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань:
• передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP)
- перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг)
Цей клас не включає:
- надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури,
При цьому суд наголошує, види фактичної господарської діяльності можуть не збігатися з КВЕД, проте такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання, а також не створює для них жодних правових наслідків.
В будь-якому випадку визначена п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України заборона перебування суб'єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування першої - третьої груп не пов'язана з відповідним КВЕД, а стосується певної, визначеної цією нормою, діяльності, отже твердження контролюючого органу, що КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» є забороненим КВЕД для умов перебування платником єдиного податку є таким, що не узгоджується з нормами діючого законодавства.
Інші доводи та аргументи відповідача не є визначальними для вирішення даної справи.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» №33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» №48939/99, «Moskal v. Poland» №10373/05).
Наведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що рішення відповідача про відмову у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку щодо групи єдиного податку позивача не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправним.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З урахуванням викладеного та виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн., який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.04.2025 №1394/АП/08-01-50-03-07 у внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку щодо групи єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вх. №39896816 від 01.04.2025, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «01» жовтня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль