30 вересня 2025 року Справа № 280/6009/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії, та в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1992 року, згідно довідки № 274 від 09.08.2025 року з 20.02.2017 по 26.01.2022, згідно довідки № 89 від 06.06.2022 року з 20.02.2017 по 26.01.2022, протиправними.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 046750005971 від 20.06.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , періоди роботи:
- згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1992 року;
- згідно довідки № 274 виданої 09.08.2025 року відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» з 20.02.2017 по 26.01.2022;
- згідно довідки № 89 виданої 06.06.2022 року відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» з 20.02.2017 по 26.01.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії передбаченої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня настання права на пенсію.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак відповідачем відмовлено. Позивач вважає, що дії відповідача щодо не зарахування в повному обсязі стажу роботи за наявними в трудовій книжці записами є такими, що тягнуть за собою несприятливі наслідки для моїх прав, свобод та інтересів. На працівника не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи довідках наданих працедавцем. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22 липня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало відзив на позовну заяву, у якому вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. Позивачем до заяви про призначення пенсії надано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.09.1992, дата заповнення трудової книжки 01.09.1992 не відповідає даті зарахування 03.03.1995, що суперечить вимогам зазначеним в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, а отже періоди роботи згідно даної трудової книжки не можливо зарахувати до страхового стажу позивача. Оскільки в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, надання уточнюючої довідки для підтвердження пільгового характеру роботи є обов'язковим, яка містить посилання на характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, де зазначено посаду яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Позивачем надано уточнюючі довідки, видані відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» від 09.08.2024 № 274 та № 89 від 06.06.2022, однак періоди роботи відповідно даних довідок не можливо зарахувати до пільгового стажу позивача, оскільки відтиск печатки підприємства, що засвідчує зазначені довідки не придатний для читання, а також у довідці № 89 від 06.06.2022 за періоди роботи позивача з 20.02.2017 по 23.02.20017, 24.02.20017, 27.02.20017 не коректно внесено дати. У задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
12.06.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 20.06.2025 № 046750005971 про відмову в призначенні пенсії позивачу у відповідності п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано:
- трудову книжку НОМЕР_1 від 01.09.1992, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.09.1992 не відповідає даті зарахування 03.03.1995.
- довідку №274 від 09.08.2025 за період роботи з 20.02.2017 по 26.01.2022, оскільки нечитабельна печатка підприємства;
- довідку № 89 від 06.06.2022 за період роботи з 20.02.2017 по 26.01.2022, оскільки печатка підприємства не придатна до читання, а також у періодах роботи з 20.02.2017 по 23.02.2017, 24.02.2017, 27.02.2017 не коректно внесено дати.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в цьому випадку, зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р., а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та страхового стажу, і досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Статтю 62 Закону № 1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17..
Поряд з цим, суд зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення: відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з ним винагороди.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ) (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати текст) наказу (розпорядження).
У оскаржуваному рішенні вказано, що не зараховано відповідачем:
- трудову книжку НОМЕР_1 від 01.09.1992, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.09.1992 не відповідає даті зарахування 03.03.1995;
- довідку №274 від 09.08.2025 за період роботи з 20.02.2017 по 26.01.2022, оскільки нечитабельна печатка підприємства;
- довідку № 89 від 06.06.2022 за період роботи з 20.02.2017 по 26.01.2022, оскільки печатка підприємства не придатна до читання, а також у періодах роботи з 20.02.2017 по 23.02.2017, 24.02.2017, 27.02.2017 не коректно внесено дати.
При цьому, періоди роботи позивача підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 01.09.1992.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.
Крім того, позивачем надані копії довідок № 274 виданої 09.08.2025 відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» з 20.02.2017 по 26.01.2022; № 89 виданої 06.06.2022 року відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» з 20.02.2017 по 26.01.2022 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, у яких вказано, що стаж роботи позивача, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 складає 04 роки 11 місяців 07 днів.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки дата заповнення трудової книжки 01.09.1992 не відповідає даті зарахування 03.03.1995, у довідках нечитабельна печатка підприємства, та допущені помилки у написанні дати (20017 рік замість 2017) суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні недоліки носять формальний характер та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення, яке гарантоване Конституцією України.
Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто за умови підтвердження трудового стажу позивачка, як громадянин України, наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення відповідача від 046750005971 від 20.06.2025 прийняте без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги частково, суд зазначає, що відсутня необхідність окремого визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії та в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи, оскільки такі дії відповідачем вчинені при винесенні оскаржуваного рішення та повністю охоплюються ним.
Як встановлено судом, відповідачем у цій справі не проведено всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, зокрема, основного документу, трудової книжки, яка підтверджує роботу позивача у спірному періоді на посадах, що надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, тому суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб, що дасть можливість вирішити питання, щодо якого звернувся позивач та повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії № 046750005971 від 20.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до відповідного страхового та пільгового стажу, періоди роботи відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1992, довідки № 274 виданої 09.08.2025 відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» з 20.02.2017 по 26.01.2022, довідки № 89 виданої 06.06.2022 відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» з 20.02.2017 по 26.01.2022, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно з ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня настання права на пенсію.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 30.09.2025.
Суддя Б.В. Богатинський