30 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/3234/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 19506,00 грн., за наступними платежами: - 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 17106,00 грн; - 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» у розмірі 2400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою нею в повному обсязі нарахованої контролюючим органом суми єдиного податку та військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування за 2024-2025 роки. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
27 травня 2025 року поштовий конверт з ухвалою суду від 05.05.2025 повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання», датованою 22 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Часом вручення повістки в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 05 травня 2025 року є належним чином врученою 22 травня 2025 року. Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
Так, 12 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подала до Головного управління ДПС у Закарпатській області (Мукачівська ДПІ) заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просила перевести її на II групу та ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування в розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Таким чином, ставка єдиного податку для платників другої групи в 2024 році становила 1420,00 грн (7100,00*20%), а в 2025 році 1600,00 грн (8000,00*20%).
П. 295.2 ст. 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
У зв'язку з наведеним контролюючим органом нараховано ФОП ОСОБА_1 податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб з квітня по грудень 2024 року у розмірі 12780,00 грн, в період з січня по березень 2025 року у розмірі 4800,00 грн, разом на суму 17580,00 грн. Окрім того, сума боргу зменшена на 474,00 грн за рахунок наявної переплати, тобто несплаченим залишається податкове зобов'язання у розмірі 17106,00 грн.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Окрім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 10.10.2024 №4015-ІХ для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку встановлено сплату військового збору.
Так, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору, серед іншого, є фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп.
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
Згідно пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, становить 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Станом па 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати становить 8000,00 грн. З огляду на що відповідачу нараховано податок за січень-березень 2025 року у розмірі 2400,00 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України.
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов'язань у встановлені ПК України строки ФОП ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 09.07.2024 №0007075-1305-0716. Така податкова вимога була скерована на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та вручена 27 липня 2024 року.
Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.
Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді відповідач податковий борг в добровільному порядку не сплатила.
Таким чином, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за платежами: «Єдиний податок з фізичних осіб», «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» станом на день розгляду даної справи складає 19506,00 грн.
Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП - 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 19506,00 грн (Дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шість гривень 00 коп.) за платежами: - 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 17106,00 грн; - 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» у розмірі 2400,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін