30 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/2681/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 29762,12 грн за наступними платежами: - 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 22862,12грн; -18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 6900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою нею нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб та земельного податку з фізичних осіб. Прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному, ані в судовому порядку. Однак сума визначених грошових зобов'язань відповідачем сплачена не була. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, відповідно до відомостей про місце проживання, наданих Центром надання адміністративних послуг Міжгірської селищної ради листом №02/517 від 24.04.2025, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
09 травня 2025 року поштовий конверт з ухвалою суду від 28.04.2025 повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 07 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Часом вручення повістки в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 28 квітня 2025 року є належним чином врученою 07 травня 2025 року. Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) орендну плата з фізичних осіб, за наступні періоди:
- за 2022 рік у розмірі 6684,26 грн (податкове повідомлення-рішення №345013-2414-0708 від 15.09.2022);
- за 2023 рік у розмірі 7689,90 грн (податкове повідомлення-рішення №121901-2414-0708 від 12.04.2023);
- за 2024 рік у розмірі 8490,96 грн (податкове повідомлення-рішення №635235-2413-0708-UA21120190000082169 від 29.04.2024).
Окрім того, посадовою особою Головного управління ДПС у Закарпатській області податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано ОСОБА_1 земельний податок з фізичних осіб, за наступні періоди:
- за 2021 рік у розмірі 377,26 грн (податкове повідомлення-рішення №542339-2409-0708 від 17.05.2021 року, однак, податковий борг за даним податковим повідомленням-рішенням зменшено на суму 88,01 грн за рахунок наявної часткової сплати. Тобто, несплаченим залишається борг у розмірі 289,25 грн);
- за 2022 рік у розмірі 2060,29 грн (податкове повідомлення-рішення №1545127-2414-0708 від 30.09.2022);
- за 2023 рік у розмірі 2060,29 грн (податкове повідомлення-рішення №204316-2414-0708 від 26.04.2023);
- за 2024 рік у розмірі 2490,17 грн (податкове повідомлення-рішення №468458-2413-0708-UA21120190000082169 від 29.04.2024).
Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу в порядку, передбаченому п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Прийняті контролюючим органом стосовно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ані в судовому порядку оскаржені не були.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України.
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Нормами пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України визначено, що платниками плати за землю є, в тому числі, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Положенням п. 288.1 ст. 288 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно п.286.5 ст.286 ПКУ 286.5 нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 п. 287 ПК України).
Згідно з п.287.5 ст.287 ПКУ, зазначений податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є, в тому числі, платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема земельним податком, є: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
П. 286.5 ст. 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПК України).
П. 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що нараховане контролюючим органом ОСОБА_1 податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб та земельного податку з фізичних осіб за 2021 - 2024 роки у встановлений нормами ПК України строк сплачено не було.
Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов'язань у встановлені ПК України строки ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 09 червня 2023 року №0001966-1309-0716. Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.
Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді відповідач податковий борг в добровільному порядку в повному обсязі не сплатила.
Таким чином, станом на день розгляду даної справи в суді в ОСОБА_1 наявний податковий борг за наступними платежами: - 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 22862,12 грн; - 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 6900,00 грн.
Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Разом з тим, згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).
За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ ВП - 44106694) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 29762,12 грн (Двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 12 коп.) за наступними платежами: - 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 22862,12 грн; -18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 6900,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін