Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
29 вересня 2025 року Справа №200/7284/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Володимира Проскуніна № 864 від 01.09.2025 “Про відмову гр. ОСОБА_1 у зміні договору найму, внаслідок визнання наймачем іншого члена сім'ї, на жиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ».
Зобов'язати Миколаївську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області змінити договір найму жилого приміщення - квартири за номером АДРЕСА_2 , змінивши померлого наймача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нового наймача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та укласти з нею, договір найму жилого приміщення, відкрити на її ім'я особовий рахунок на квартиру.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, коли хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Володимира Проскуніна № 864 від 01.09.2025 “Про відмову гр. ОСОБА_1 у зміні договору найму, внаслідок визнання наймачем іншого члена сім'ї, на жиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 » та зобов'язати Миколаївську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області змінити договір найму жилого приміщення - квартири за номером АДРЕСА_2 , змінивши померлого наймача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нового наймача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та укласти з нею, договір найму жилого приміщення, відкрити на її ім'я особовий рахунок на квартиру.
Тобто, спірні правовідносини в даному випадку стосуються надання в користування житла.
Відповідно до абз.1 ст.19 ЦП України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо).
З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір про зобов'язання надати житло підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 160/10500/21.
Також, зазначений висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №804/3718/18 та у постанові Касаційного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі №826/7359/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі Занд проти Австрії від 12.10.1978 вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як вказано у ч. 6 ст. 170 КАС України разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись ст. 170, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (адреса 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Миколаївка, пл. Енергетиків, буд.2/14, ЄДРПОУ 44692327) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд вказаної позовної заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 295 та 297 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова