Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2025 року Справа№200/5278/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою (із врахуванням уточненої позовної заяви) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати неправомірним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.04.2025 № 052530004909 про відмову ОСОБА_1 пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути повторно заяву позивача про призначення йому пенсії від 21.04.2025р., зарахувавши до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на призначення пенсії у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наступний стаж: з 21.11.2002 по 29.04.2004 - строкова військова служба у ЗСУ; з 26.07.2004 по 19.11.2004 - учень гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею та до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею на провідних професіях: з 30.11.2005 по 17.02.2006 - учень прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.05.2022 по 01.01.2023, з 01.02.2023 по 02.02.2023, з 17.01.2025 по 21.04.2025 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.04.2025 №052530004909 відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з незарахуванням частини стажу до пільгового підземного, у т.ч. до пільгового підземного на провідних професіях. Вважає, що вказане рішення є протиправним, оскільки спірні періоди підтверджуються військовим квитком та записами в трудовій книжці. Звертав увагу суду, що неподання звітності страховиком чи несплата страхових внесків не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсію.
Ухвалою суду від 23.07.2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточненої позовної заяви) та відкрито провадження у справі № 200/5278/25. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказував, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.
Зазначав, згідно з записами трудової книжки позивач на момент призову на строкову військову службу не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому цей період відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зарахуванню до пільгового стажу не підлягає.
Відповідач посилався на те, що однією із умов призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV є безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, а тому, на його думку, підстав для зарахування до пільгового підземного стажу позивача з повним робочим днем під землею на провідних професіях періодів роботи з 01.07.2014 по 07.07.2014, 01.01.2023, з 01.02.2023 по 02.02.2023 у відповідача немає, оскільки відповідно до довідки від 01.04.2025 № 76, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», наявні дні простою у липні 2014 року - 7 днів; у січні 2023 року - 1 день; у лютому 2023 року - 2 дні, тобто під час яких позивач не був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.
Також в обґрунтування своїх заперечень відповідач зауважує, що починаючи з 01.01.2004 обов'язковою умовою зарахування періодів роботи до страхового стажу є сплата страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та подання звітності до системи персоніфікованого обліку. Оскільки, система персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України не містить даних про перерахування страхових внесків із сум доходів, виплачених на користь позивача за періоди роботи з 01.05.2022 по 31.12.2022, спірний період не може бути зарахований до страхового стажу позивача, а отже й до пільгового стажу, оскільки останній є похідним від страхового.
Щодо незарахування періоду роботи до пільгового стажу з 17.01.2025 по 21.04.2025 відповідач вказував, що пільгова довідка ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 01.04.2025 № 76 містить інформацію про пільговий період лише до 16.01.2025.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача та поданий ним пакет документів в електронному вигляді передано на розгляд до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням відповідача від 29.04.2025 року № 052530004909 відмовлено у призначенні пенсії позивачу відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу. За змістом вказаного рішення страховий стаж заявника становить 41 рік 04 місяця 01 день ( з урахуванням в подвійному розмірі за списком № l), в тому числі пільговий стаж на підземних роботах згідно Постанови № 202 (20 років) - 18 років 09 місяців 02 дня ( враховано згідно довідки №76 від 01.04.2025 по 16.01.2025 рік), № 202 (25 років) - 24 роки 04 місяця 02 дня ( враховано згідно довідки №76 від 01.04.2025 по 16.01.2025 рік) та за списком 1 - 19 років 09 місяців 12 днів ( враховано згідно довідки № 76 від 01.04.2025 по 16.01.2025 рік). За результатами розгляду документів, доданих до заяви не зараховано: період роботи з 01.05.2022 по 31.12.2022 рік, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Даний період потребує уточнення та перевірки.
Не погодившись із вказаним рішенням, та вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період з 21.11.2002 по 29.04.2004 (строкова військова служба у ЗСУ), період роботи з 26.07.2004 року по 19.11.2004 року на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею, а також до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею на провідних професіях період роботи з 30.11.2005 по 17.02.2006 на посаді учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 01.07.2014 року по 07.07.2014 року, з 01.05.2022 року по 01.01.2023 року, з 01.02.2023 року по 02.02.2023 року, з 17.01.2025 року по 21.04.2025 року на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у ПАТ "Шахтоуправління "Покровське", позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Як видно з оскаржуваного рішення від 29.04.2025 року № 052530004909, підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах є відсутність у нього пільгового стажу, передбаченого положеннями частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, містить такі записи про роботу позивача, що стосуються спірних періодів:
21.11.2002 по 29.04.2004 служба в рядах ЗСУ;
26.07.2004 по 19.11.2004 - учень гірника з ремонту гірничих виробок підземного з повним робочим днем (наказ 2503к від 23.07.2024) у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська - Західна №1»;
30.11.2005 по 17.02.2006 - переведено учнем прохідника підземного з повним робочим днем у шахті (наказ № 5419к від 29.11.2005);
18.02.2006 - переведено гірником 4 розряду підземним з повним робочим днем шахті;
з 05.08.2008 змінено найменування з 01.10.2008 з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська - Західна №1» на ВАТ «Шахтоуправління «Покровське»;
з 01.10.2008 змінено найменування з 01.10.2008 з ВАТ «Шахтоуправління «Покровське» на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська - Західна №1»;
з 07.09.2010 змінено найменування з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта ««Красноармійська - Західна №1» на Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»;
01.04.2012 переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
13.09.2018 змінено найменування з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське».
Вищевказані записи у трудовій книжці позивача здійснені належним чином, що не заперечується відповідачем.
Записів про звільнення позивача з останньої посади трудова книжка не містить.
Додатково позивачем подано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.04.2025 № 76, видану ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», за змістом якої позивач працював повний робочий день на підземних роботах ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське»:
період з 26.07.2004 (нак.№2503к від 23.07.2004) по 19.11.2004 виконувались на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом за професією, посадою: учень гірника з ремонту гірничих виробок дільниці РГВ-1 з оплатою згідно тарифної ставки підземного робітника за період з 26.07.2004 по 19.11.2004 00 років 03 місяці 25 дні що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1010100а;
період з 20.11.2004 (нак.№4483к від 19.11.2004) по 29.11.2005 виконувались на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом за професією, посадою: гірник з ремонту гірничих виробок дільниці РГВ-1 з оплатою згідно тарифної ставки підземного робітника за період з 20.11.2004 по 29.11.2005 01 рік 04 місяці 04 дні що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1010100а ПКМУ №36 від 16.01.2003;
період з 30.11.2005 (нак.№5419к від 29.11.2005) по 17.02.2006 виконувались на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом за професією, посадою: учень прохідника дільниці ГКР з оплатою згідно тарифної ставки підземного робітника за період з 30.11.2005 по 17.02.2006 00 років 02 місяці 19 днів що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1010100а
період з 18.02.2006(нак.№880к від 20.02.2006) по 16.01.2025 виконувались на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом за професією, посадою: прохідник дільниці ГКР з оплатою згідно тарифної ставки підземного робітника за період з 18.02.2006 по 16.01.2025 18 років 10 місяців 30 днів що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1010100а ; Списком 1 розділ 1 ПКМУ №36 від 16.01.2003 ; ПКМУ №461 від 24.06.2016.
Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць: наказ №1166к від 16.04.2002; № 216/1 від 16.04.2007; № 60/1 від 16.04.2012; № 58/1 от 16.04.2017; №134 від 28.11.2022
Також у довідці від 01.04.2025 № 76 зазначено, що позивач відпусткою без збереження заробітної плати не користувався, у страйках участі не приймав, простої- 07.2014 - 7дн., 01.2023-1 дн., 02.2023-2 дн.
Суд зазначає, що вказані професії (посади) віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у відповідні періоди роботи позивача (відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 та постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461).
Як вже було зазначено, записів про звільнення позивача з останньої займаної посади (прохідник підземний - з 01.04.2012).
У матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження розірвання трудових відносин із позивачем.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що на дату звернення за призначенням пенсії позивач продовжував працювати у Приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» за професією (на посаді) "прохідник підземний", яка за постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461 є віднесеною до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, записами у трудовій книжці позивача у сукупності з уточнюючою довідкою підтверджується, що позивач працював за професіями (на посадах), які були віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у такі періоди:
з 26.07.2004 року по 19.11.2004 року на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробок;
з 30.11.2005 по 17.02.2006 на посаді учня прохідника підземного;
з 01.07.2014 року по 07.07.2014 року, з 01.05.2022 року по 01.01.2023 року, з 01.02.2023 року по 02.02.2023 року, з 17.01.2025 року по 21.04.2025 року на посаді прохідника підземного.
При цьому вказані періоди, з огляду на зміст частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV та Постанови КМУ № 202, підлягали зарахуванню відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1 як підземні роботи (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202).
Водночас, суд зазначає, що стаття 14 Закону № 1788-ХІІ та частина 3 статті 114 Закону № 1058-IV містять вичерпний перелік професій (робіт), які вважаються провідними, і до цього переліку не віднесена професія "учень прохідника підземного", а віднесена лише професія "прохідник".
Таким чином відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача за професією "учень прохідника підземного" до пільгового стажу як підземних робіти за провідними професіями а, от же і відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що до пільгового стажу позивача при розгляді його заяви та прийнятті спірного рішення підлягали зарахуванню:
- за Списком № 1 (як підземні роботи, за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ та Постановою КМУ № 202) наступні періоди з 26.07.2004 року по 19.11.2004 року на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробок; з 30.11.2005 по 17.02.2006 на посаді учня прохідника підземного ;
- за Списком № 1 (як підземні роботи за провідними професіями, за статтею 14 Закону № 1788-ХІІ та Постановою КМУ № 202) такі періоди: з 01.07.2014 року по 07.07.2014 року, з 01.05.2022 року по 01.01.2023 року, з 01.02.2023 року по 02.02.2023 року, з 17.01.2025 року по 21.04.2025 року на посаді прохідника підземного.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність у реєстрі застрахованих осіб інформації про сплату страхових внесків щодо позивача.
Так, обов'язок сплати страхових внесків за частинами 6 та 12 статті 20 Закону № 1058-IV покладений на страхувальників (тобто на підприємств-роботодавців), які є платниками таких внесків, найманий працівник не є самостійним платником цих внесків.
За статтею 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник (тобто підприємство-роботодавець), оскільки саме він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи (тобто працівника).
Отже, враховуючи наведене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 805/3362/17-а, які є застосовними також і до спірних правовідносин.
Також суд зауважує, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/19-а.
Разом з цим варто зазначити, що відповідач, стверджуючи у рішенні про відмову у призначенні пенсії про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, не вчинив жодних дій, спрямованих на отримання додаткових документів на підтвердження наявності пільгового стажу, передбачених пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1).
Якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно отримати відповідні документи з метою підтвердження страхового стажу позивача за спірний період.
Пенсійний орган всупереч статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не скористався правом самостійно отримати відповідні документи, не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди простою з виробничою необхідністю, та чи зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.
Щодо незарахування до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV періоду з 21.11.2002 по 29.04.2004 (строкова військова служба у ЗСУ), суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.
Встановлено, що позивач відповідно до запису трудової книжки НОМЕР_1 з 14.08.2022 працював муляром та звільнений з цієї посади 23.10.2002 у зв'язку з призовом на строкову військову службу до ЗСУ, а з 26.07.2004 по 19.11.2004 - учень гірника з ремонту гірничих виробок підземного з повним робочим днем (наказ 2503к від 23.07.2024) у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська - Західна №1».
Тобто, позивач на момент призову на строкову військову службу не займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.
Враховуючи викладені обставини, період проходження позивачем строкової військової служби не підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею.
Підсумовуючи, суд зауважує, оскарженим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При цьому суб'єктом владних повноважень в оскарженому рішенні періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані (крім періоду з 01.05.2022 по 31.12.2022), не зазначені, підстави такого незарахування не наведені, тобто рішення прийнято без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених законом, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.04.2025 року № 052530004909 про відмову у призначенні позивачу пенсії.
Враховуючи, що скасоване рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу позивача роботи за Списком робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року, з повним робочим днем під землею періоди його роботи з 26.07.2004 по 19.11.2004, з 30.11.2005 по 17.02.2006 та зарахувавши до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди його роботи з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.05.2022 по 01.01.2023 року, з 01.02.2023 по 02.02.2023, з 17.01.2025 по 21.04.2025.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Судовий збір сплачено позивачем із застосуванням коефіцієнта для пониження розміру ставки судового збору за подання цього позову згідно з частиною 3 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Докази понесення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Судом були задоволені пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.04.2025 року № 052530004909 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2025 про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періодів його роботи з 26.07.2004 по 19.11.2004, з 30.11.2005 по 17.02.2006 та зарахувавши до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею на провідних професіях періоди роботи з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.05.2022 по 01.01.2023 року, з 01.02.2023 по 02.02.2023 та з 17.01.2025 по 21.04.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч