Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2025 року Справа№640/6932/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ: 38620155) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, код ЄДРПОУ: 02070944) про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - відповідач) з вимогами: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації лабораторного корпусу Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 4 в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний електрощит лабораторного корпусу Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що лабораторний корпус Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. З посиланням на ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що університет веде роботу щодо усунення виявлених порушень. Корпус Фізичного факультету на час карантинних заходів не працює, що виключає реальну загрозу для людей. Просив відмовити у задоволенні позову.
05 червня 2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від позивача, в яких зазначено, що в період з 21.01.2020 по 24.01.2020 був проведений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченка вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складений Акт від 24.01.2020 № 47 (далі - акт № 47), в якому зафіксовано 24 порушення, які слугували підставою для звернення Головного управління із позовом про застосування заходів реагування.
За наслідками здійсненого заходу у період з 14.07.2020 по 17.07.2020, Головним управлінням складено акт від 17.07.2020 № 370 (далі - акт № 370), в якому зафіксовано 21 порушення, зокрема: допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж, відсутність заміру опору ізоляції, використання пошкоджених розеток, система протипожежного захисту (СПЗ) знаходяться в неробочому стані, тощо. Крім того, на шляхах евакуації лабораторного корпусу стіни облицьовані горючими матеріалами.
В подальшому, будь-яких звернень відповідача з приводу проведення перевірки на підтвердження усунення останнім порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих Актом № 370, до Головного управління не надходило.
У зв'язку з чим, позивач в повному обсязі підтримує позовні вимоги, з урахуванням всіх доказів, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2025 вирішено прийняти справу до свого провадження та продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 03.01.2020 №11 та посвідчення від 10.01.2020 № 629 на проведення планової перевірки було здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки об'єкта Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 4 в Голосіївському районі м. Києва.
За наслідками проведеного заходу складено відповідний Акт від 24.01.2020 №47, яким встановлені порушення вимог законодавства, які позивач визначає як підставу застосування заходів реагування, а саме:
1. територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (розділ ІІ п.8 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі ППБУ).
2. Не проводяться один раз на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (розділ ІІ п.5 ППБУ).
3. з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах відсутня добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи (розділ ІІ п.12 ППБУ).
4. Посадова особа не пройшла навчання та перевірку (розділ ІІ п.16 ППБУ).
5. Двері складських (підсобних) приміщень в підвалі (лабораторний корпусу) не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30. (розділ ІІІ п.2.3 ППБУ).
6. Двері виходу на покрівлю не виконані протипожежними з межею вогнестійкості неменше ЕІ 30 (розділ ІІІ п.2.3 ППБУ).
7. Допускається встановлення на вікнах грати які не виконані розпашними, легкозємними або розсувними в приміщеннях, де перебувають люди (Лабораторний корпус) (розділ ІІІ п.2.16 ППБУ).
8. Не всі евакуаційні виходи дообладнані світловими покажчиками «Вихід» (розділ ІІІ п.2.32 ППБУ).
9. Не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 (розділ ІІІ п.2.33 ППБУ).
10. Допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням (другий поверх лабораторного корпусу) (розділ ІІІ п.2.37 ППБУ).
11. Допускається облицювання стін на шляхах евакуації горючими матеріалами. (Лабораторний корпус) (розділ ІІІ п.2.37 ППБУ).
12. Допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (Лабораторний корпус: кабінет № 355; 427) (розділ ІV п.1.8 ППБУ).
13. електричне обладнання, прилади, електрощити розміщуються на відстані менше 1 м від горючих матеріалів. (Лабораторний корпус кабінет № 263) (розділ ІV п.1.9 ППБУ).
14. Електророзетки (Лабораторний корпус кабінет № 355) встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (розділ ІV п.1.17 ППБУ).
15. Допускається користування пошкодженими розетками (Лабораторний корпус кабінет № 355,427) (розділ ІV п.1.18 ППБУ).
16. Не виконано замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (розділ ІV п.1.20 ППБУ).
17. не проведено перевірку захисту будівлі, від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (розділ ІV п.1.21 ППБУ).
18. Існуюча система протипожежного захисту (далі - СПЗ) знаходяться в неробочому стані та не готова до виконання покладених на неї функцій (розділ V п.1.1 ППБУ).
19. Технічне обслуговування існуючої СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"(розділ V п.1.4 ППБУ).
20. Не всі приміщення дообладнані системами протипожежного захисту (не проведено технічне переоснащення) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (розділ V п.1.2 ППБУ).
21. Спеціальний пожежний щит (стенди) не доукомплектований засобами пожежогасіння, (до стенду входить: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.) Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (розділ V п.3.11 ППБУ).
22. Не всі пожежні кран-комплекти (підвал лабораторного корпусу; технічне приміщення учбового корпусу) укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (розділ V п.2.2, п. 3.3 ППБУ).
23. Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (ст. 20 п. 8 Кодексу цивільного захисту України).
24. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (ст. 20 ч. 1 п. 3 Кодексу цивільного захисту України).
За наслідками здійснених заходів державного нагляду, Головним управлінням складено акт від 17.07.2020 № 370 та акт від 31.07.2021 №778, в яких зафіксовано не усуненння відповідачем порушень правил в сфері пожежної безпеки, встановлених під час перевірки у січні 2020 року.
Відповідно до частини 5 статті 55 Кодексу цивільного захисту України проектування та обладнання системами протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин здійснюються згідно з будівельними нормами. Підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) таких систем здійснюється згідно з правилами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки (частина 1 статті 57 Кодексу цивільного захисту України).
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно зі ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 ст. 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, ГУ ДСНС України у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,
Згідно з ч. 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
У відповідності до п. 26, 33, 43 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об'єкта, суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єкта господарювання і публічними інтересами.
Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Суд зазначає, що згідно з вимогами п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
У силу вимог п. 25 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека, терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Суд наголошує, що відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущених відповідачем.
Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у Акті перевірки порушенням, суд погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, про те, що порушення, які були виявлені під час перевірки будівлі відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров'ю людей, а відтак і достатніми є підстави для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді знеструмлення електроспоживання приміщень та накладення печатки на розподільчий електрощит.
Кожне із виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Посилання представника відповідача про часткове усунення виявлених порушень з наданням доказів суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.…». Аналогічна правова позиція підтримана в постановах Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 140/12199/21 та від 26.10.2023 у справі №160/6946/21.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
Доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті перевірки відповідачем не надано, доводи позивача не спростував.
У постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20, від 15.05.2024 у справі №280/11719/21.
Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
На думку суду, повне зупинення експлуатації приміщення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки є пропорційним з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати суб'єкт господарювання в зв'язку з забороною та можливими негативними наслідками для життя та здоров'я людей в разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія за таких обставин може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації приміщень.
Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд-
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ: 38620155) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, код ЄДРПОУ: 02070944) про застосування заходів реагування- задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації лабораторного корпусу Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 4 в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний електрощит лабораторного корпусу Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Дмитрієв