Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
01 жовтня 2025 року Справа №200/4898/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі № 200/4898/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.07.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість з пенсії, що виникла з 01.07.2018 року, на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ "Державний ощадний банк України".
Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць - звернено до негайного виконання.
Вказане рішення набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 та на його виконання було видано відповідні виконавчі листи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у даній справі - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у місячний строк з моменту отримання даної ухвали, подати суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі № 200/4898/22.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі № 200/4898/22.
Представник позивача (далі - заявник) надав до суду заперечення щодо прийняття звіту та клопотання про зміну способу виконання рішення суду, в якому просив суд:
- відмовити у прийнятті звіту боржника щодо виконання Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року у справі № 200/4898/22;
- змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року у справі № 200/4898/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним пенсійним виплатам за період з 01.07.2018 по 31.10.2023 у розмірі 207 323 (двісті сім тисяч триста двадцять три) грн. 11 коп.
Суд розцінює зазначене як заяву про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 по справі №200/4898/22, яку заявлено представником позивача в запереченнях щодо прийняття звіту.
Вирішуючи питання про прийняття вказаної заяви про зміну способу виконання рішення, суд враховує таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (частина 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
За змістом положень частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Водночас, відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Як вже зазначено судом вище, представник позивача надав до суду заперечення щодо прийняття звіту та заяву про зміну способу виконання рішення суду, що оформлено заявником одним документом, та в якому зазначено однакові підстави для таких заяв.
При цьому за своєю правовою природою такі заяви є окремими процесуальними документами, процес розгляду та вирішення яких регулюються різними нормами Кодексу адміністративного судочинства України, та за результатом розгляду яких судом повинні прийматися окремі судові рішення.
Таким чином, подана представником позивача заява про зміну способу виконання рішення суду повинна оформлюватися окремим документом з дотриманням всіх вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, оскільки представником позивача заяву про зміну способу виконання рішення суду подано без додержання вимог частини 1 статті 167, то наявні правові підстави для повернення без розгляду вказану заяву.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі №200/4898/22- повернути заявнику без розгляду.
Ухвала складена у повному обсязі та підписана 01 жовтня 2025 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С.І. Бабіч