29 вересня 2025 рокуСправа №160/7471/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ГРУПП" (49000, м. Дніпро, вул. Старочумацька, 6-Я, код ЄДРПОУ 44525861) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення,-
11 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНА ГРУПП" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №19671 від 24.01.2025 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.01.2025 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНА ГРУПП» було прийнято Рішення №19671 від 24.01.2025 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків.
Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування.
В якості підстави для прийняття оскаржуваного рішення зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що затверджені Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Критерії), а саме: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування».
При цьому наведений код 11 податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 р. № 17, код 11 - «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності».
Позивач також зазначив, що оскаржуване рішення було прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих позивачем на підтвердження невідповідності ТОВ «ДАНА ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв. Не погоджується з оскарженим рішення відповідача з причини того, що в оскарженому рішенні не наведено, які саме документи не надані або ж складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів (якщо такі були), а також оскаржене рішення не містить посилань на матеріали (документи), на підставі яких ТОВ «ДАНА ГРУПП» включено до переліку ризикових платників податків. В оскаржуваному рішенні Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в оскарженому рішенні вказано: код 11: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав. Однак, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області фактично навіть не розглядало подані належні пояснення і первинні документи, надані ТОВ «ДАНА ГРУПП», перелік яких безпосередньо передбачений Порядком. Отже, необґрунтованим рішенням порушено законні права ТОВ «ДАНА ГРУПП».
Ухвалою від 14 березня 2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування обраної правової позиції відповідач зазначив, що в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ "ДАНА ГРУПП" (44525861) здійснює накопичення залишків нереалізованих імпортованих товарів - хурми (0810700000). Імпортовано 38,6 тн. продано 36,57 тн. Платником ТОВ "ДАНА ГРУПП" (44525861) подано Повiдомлення про подання iнформацiї та копiй документiв щодо невiдповiдностi платника податку критерiям ризиковостi платника податку №9002472156 від 15.01.2025р. на розгляд Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Комісія). Відповідно до наданих пояснень, Комісією встановлено, що «…Для забезпечення ведення своєї господарської діяльності та з метою зберігання товару ТОВ "ДАНА ГРУПП" використовує орендовані площі складського та офісного приміщень про що подана звітність по форма 20-ОПП за реєстраційним №9001048036 від 09.01.2024р. Складське приміщення площею 220,0 кв.м за адресою: м.Дніпро по вул. Байкальська 6-Я згідно договору оренди нежитлового приміщення №3 від 29.12.2023р укладеного з ТОВ «ФРЕШ ПАРАДАЙЗ» (код ЄДРПОУ 34454166). Температурний режим для належного зберігання товару підтримується за рахунок наявного холодильного обладнання…». Проте, ТОВ «ДАНА ГРУПП» в податковій звітності з ПДВ відображено показник р.10.4 у розмірі 100 098 грн. лише у грудні 2024р. Таким чином, ТОВ "ДАНА ГРУПП" ймовірно здійснює накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання. У зв'язку з вищезазначеним ТОВ «ДАНА ГРУПП» (код ЄДРПОУ 44525861) включено до переліку ризикових платників податку. Враховуючи вищенаведене, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були законні підстави для прийняття винесеного рішення від 24.01.2025 року №19671. Відповідач важає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, в порядку та у спосіб визначені законодавством. Тому за позицією відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зробив такі висновки.
ТОВ "ДАНА ГРУПП" обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. (Дніпровська ДПІ), вид діяльності: 46.31-оптова торгівля фруктами й овочами.
ТОВ "ДАНА ГРУПП" за рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.01.2025 №19671 віднесено до переліку ризикових, як такого, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У графі «підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165)» зазначено: «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».
Код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначений наступний:
«11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.».
Податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 11 січня 2023 №17, а саме:
- в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ "ДАНА ГРУПП" (44525861) здійснює накопичення залишків нереалізованих імпортованих товарів - хурми (0810700000). Імпортовано 38,6 тн. продано 36,57 тн. Платником ТОВ "ДАНА ГРУПП" (44525861) подано Повiдомлення про подання iнформацiї та копiй документiв щодо невiдповiдностi платника податку критерiям ризиковостi платника податку №9002472156 від 15.01.2025р. на розгляд Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Комісія).
Проте ТОВ «ДАНА ГРУПП» в податковій звітності з ПДВ відображено показник р.10.4 у розмірі 100 098 грн. лише у грудні 2024р. До того ж, у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску протягом 1-3 кварталів 2024р року не відображені виплати на адресу ТОВ «ФРЕШ ПАРАДАЙЗ». Таким чином, ТОВ "ДАНА ГРУПП" ймовірно здійснює накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання.
- тип операції придбання/постачання «постачання», період здійснення господарської операції з «04.11.2024» по «09.12.2024», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова «0810700000», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції «44525861». У зв'язку з вищезазначеним ТОВ «ДАНА ГРУПП» (код ЄДРПОУ 44525861) включено до переліку ризикових платників податку.:
Підставою прийняття рішення про відповідність ТОВ «ДАНА ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку слугувала податкова інформація структурного підрозділу відповідача стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які свідчать про здійснення ризикових операцій, та податкова інформація, отримана з бази даних ІС «Податковий блок».
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.01.2025 року №19671, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно із пунктами 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно із пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово - господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
З матеріалів справи видно, що оскаржуване рішення прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно із додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
Так, встановлення наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення прийнято на підставі того, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на відповідача завдань і функцій.
Водночас, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.
Також, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Вирішуючи спір по суті , суд зробив такі висновки.
ТОВ «ДАНА ГРУПП» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 02.11.21 року, № запису: 1002241020000099056.
Підприємство знаходиться за адресою місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Старочумацька (стара назва - Байкальська), буд. 6-Я.
Статутний капітал зареєстровано та сформовано засновником в повному обсязі у розмірі 200000,00грн.
Основний вид діяльності підприємства - оптова торгівля фруктами й овочами (КВЕД 46.31). Підприємство займається купівлею овочів, фруктів і їх подальшою реалізацією іншим підприємствам оптової торгівлі. Також підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, а саме імпортує овочі та фрукти в основному з Північної Македонії.
В рамках здійснюваного виду діяльності ТОВ «ДАНА ГРУПП» ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області присвоєно особистий номер потужності r-UA-12-02-1018 від 30 березня 2023 p.
Підприємство має орендовані приміщення: для забезпечення ведення своєї господарської діяльності та з метою зберігання товару TOB використовує орендовані площі складського та офісного приміщень про що подана звітність за форма 20-ОПП за реєстраційним № 9001048036 від 09.01.2024р.:
- складське приміщення площею 220,0 кв.м., за адресою: м. Дніпро по вул. Старочумацька (Байкальська), 6-Я згідно договору оренди нежитлового приміщення №3 від 29.12.2023р. укладеного з ТОВ «ФРЕШ ПАРАДАЙЗ» (код ЄДРПОУ 34454166). Температурний режим для належного зберігання товару підтримується за рахунок наявного у володінні ТОВ відповідного холодильного обладнання;
- офісне приміщення загальною площею 25 кв м. згідно договору оренди №5 від 29.12.2023р. укладеного з ТОВ «ФРЕШ ПАРАДАЙЗ» (код ЄДРПОУ 34454166).
ТОВ «ДАНА ГРУПП» має необхідні ресурси, які експлуатуються підприємством для ведення своєї господарської діяльності, а саме: для вантажно-розвантажувальних робіт - візки гідравлічні ручні, візок електричний самохідний, для зважування товару - ваги платформні Certus Hercules CHK-1500M500, ваги 4BDU 1500-1215, для переміщення товару та вантажно-розвантажувальних робіт - Навантажувач Toyota, модель:02-6FD15, про що за формою 20-ОПП за реєстраційний № 9276819568 від 23.12.2023р. надано звіт. Первісна вартість яких (рядок 1011 балансу за формою 1-м станом на 30.09.24р. реєстраційний № 9002195464 від 11.10.2024р.) складає 178,4 тис. грн. Вказані матеріальні ресурси обліковуються на балансі підприємства і використовуються у господарській діяльності.
На ТОВ «ДАНА ГРУПП» працює 6 осіб на посадах за основним місцем роботи включаючи одну особу з інвалідністю (адміністративно-керівний відділ - директор, генеральний директор, головний бухгалтер; відділ збуту - менеджер з постачання, вантажник, комірник). Посадові оклади працівників визначено штатним розписом. Розміри посадових окладів відповідають розміру середньої заробітної плати встановленому Держстатом для відповідної галузі і виду економічної діяльності КВЕД 46.31. Кількість працівників повністю задовольняє потреби підприємства у трудових ресурсах. Заробітна плата нараховується та виплачується вчасно, податки нараховуються, утримуються та сплачуються до бюджету про що відзвітовано в об'єднаній звітності з ПДФО та ЄСВ за 3 квартал 2024р. за реєстраційним № 9296396608 від 09.10.24р.
Для здійснення перевезення товару в межах укладених контрактів/договорів, ТОВ «ДАНА ГРУПП» уклало договір на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом з фізичною особою підприємцем, що займається автоперевезеннями: Договір №15/08 від 15.08.2022р. з ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 . Щодо перевезень імпортованого товару - ТОВ також залучає сторонніх перевізників резидентів України.
Зважаючи на вищевикладене, слід констатувати, що твердження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в оскаржуваному рішенні про накопичення ТОВ «ДАНА ГРУПП» залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, є необґрунтованим та невідповідним фактичним обставинам здійснення ТОВ «ДАНА ГРУПП» господарської діяльності.
Подані ТОВ «ДАНА ГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та докази №1 від 10.01.2025 р. дають можливість встановити наявність у ТОВ «ДАНА ГРУПП» достатньої кількості місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) товарів.
Водночас, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті оскарженого рішення взагалі не зазначено про які саме «залишки товарів» зазначено у рішенні.
З урахуванням вищенаведеного позивач, як суб'єкт господарювання, має об'єктивну можливість належним чином здійснювати свою статутну господарську діяльність для отримання прибутку і такий суб'єкт є повністю правоздатним, як платник податків тощо.
Підсумовуючи вищенаведене суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відсутність вказівки щодо необхідності подати конкретні документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, зумовлює перебування платника податку у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття необґрунтованого рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платником податків на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідком якої складено податкову накладну, завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
В той же час оскаржуване у цій справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, правової визначеності акта індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок, викладений у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 р. у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
При розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Окрім вищенаведеного суд звертає увагу, що сама по собі інформація, наведена в оскаржуваному рішенні, не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією, яка в свою чергу, не досліджувалась відповідачем та не було проведено контрольних заходів щодо контрагента позивача та дослідження його первинних документів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №804/1984/16 та від 19.10.2023 року у справі №160/5256/19.
Оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Відповідач у оскаржуваному рішенні не навів фіктивності проведених господарських операцій з контрагентами.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте у цій справі Комісія не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.
Відповідач залишив поза увагою письмові пояснення позивача та вищенаведений перелік документів, жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
Таким чином, відповідач не довів, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим оскаржуване рішення від 24.01.2025 року №19671 є протиправним.
Одним з видів захисту права може бути судовий захист шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Спірне рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.01.2025 року №19671 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є актом індивідуальної дії, безпосередньо стосується суб'єктивного права позивача, яке може бути об'єктом судового захисту, а тому породжує для позивача право на захист, тобто право на звернення до суду із цим адміністративним позовом.
Право на судовий захист та можливість оскарження до суду рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень передбачено статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що право позивача на судовий захист у цій справі, пов'язане з самою протиправністю спірного рішення та не може ставитися у залежність від наслідків його реалізації або будь-яких інших умов. Виконання індивідуального адміністративного акта не може виправдовувати протиправності останнього, адже цим актом порушено права та інтереси особи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної регіональної комісії щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.
Під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.
Враховуючи, що п.6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що встановлення Комісією податкового органу відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності як такої.
Включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Суд враховує, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
Таким чином, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.01.2025 року №19671 підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд зробив висновок про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНА ГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.01.2025 року №19671.
Згідно із положеннями ч.1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1262 від 15.03.2025 року, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, втому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, втому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд встановив, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Адвіс» укладено договір №25/07-07/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.07.2023 р.
У Додатку №04/03-25 від 04.03.2025 р. до вказаного договору сторони погодили перелік послуг: консультація 1000 грн., підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, кількість годин витрачених адвокатом та вартість однієї години роботи адвоката; загалом 6 годин та 8500 грн.
05.03.2025 р. АО «АДВІС» було направлено позивачеві рахунок на оплату №737 від 05.03.2025р. Позивачем витрати на правничу допомогу оплачені 05.03.2025 р. відповідно до платіжної інструкції від 05.03.2025 р. №1263 в сумі 8500 грн.
У матеріалах справи міститься копія акту приймання - передачі від 20.06.2025 року на суму 8500 грн., у якому сторони визначили детальний опис виконаних робіт та їх вартість 8500 грн., кількість витрачених годин адвоката 6 годин.
Сторони у договорі погодили, що гонорар адвоката підлягає сплаті позивачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі.
У матеріалах справи міститься також копія ордеру про надання правничої (правової) допомоги адвоката та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху" у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).
Суд зазначає, що надані позивачем докази у сукупності доводять понесення позивачем витрат на правову допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи.
За правилами частин 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вищевикладене доводить, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені та підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі 8500,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності, розумності та справедливості.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ГРУПП" (49000, м.Дніпро, вул. Старочумацька, буд. 6-Я, код ЄДРПОУ 44525861) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.01.2025 року №19671, що прийнято комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНА ГРУПП».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ГРУПП" (49000, м. Дніпро, вул. Старочумацька, буд. 6-Я, код ЄДРПОУ 44525861) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА ГРУПП" (49000, м. Дніпро, вул. Старочумацька, буд. 6-Я, код ЄДРПОУ 44525861) судові витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 8500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук