30 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10345/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), та зобов'язання здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, з врахуванням норм статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ (далі - Закон № 4059-ІХ) у сумі 2361,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та не працює.
Позивачу, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 140/8371/24, було призначено та виплачувалося підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону Закон № 796-ХІІ. Виплату вказаного підвищення відповідач припинив з 01.01.2025.
Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова № 1524), тому звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату з 01.01.2025 вказаної доплати.
Листом від 01.07.2025 № 8632-7432/С-02/8-0300/25 відповідач повідомив, що в Єдиному демографічному реєстрі відсутні відомості про проживання позивача з 03.08.1995 по 11.08.1995 в зоні гарантованого добровільного відселення, питання встановлення доплати буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та Постанови № 1524, та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, при цьому, з 01.01.1986 не змінювала місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 24).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 25.09.2025 (а. с. 30-32) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що позивач після 26.04.1986 самостійно змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулася на постійне місце проживання до цієї зони, тому відсутні підстави для встановлення спірної доплати.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 18), знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії за віком, не перебуває у трудових відносинах та не є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а. с. 17), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 01.07.2025 № 8632-7432/С-02/8-0300/25 (а. с. 19), та вказані обставини встановлені також у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 140/8371/24 (а. с. 27-29).
Позивач, відповідно до витягу з реєстру Колківської територіальної громади, від 27.02.2025, Маневицької територіальної громади, від 10.09.2025 (а. с. 20-21), з 01.01.1986 по 04.09.1988, з 20.03.1990 по 03.08.1995 була зареєстрована в с. Чорниж Луцького району (колишнього Маневицького району) Волинської області, з 11.08.1995 по 11.09.1998, з 11.09.1998 по 04.05.2001, з 04.05.2001 по 22.08.2017, з 22.08.2017 по даний час - в с-ще Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, та вказані населені пункти відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 140/8371/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 29.04.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня календарного року виплати пенсії (а. с. 27-29). З матеріалів справи видно, що виплату позивачу підвищення до пенсії на виконання вказаного судового рішення було припинено з 01.01.2025.
Листом від 01.07.2025 № 8632-7432/С-02/8-0300/25 відповідач повідомив, що в Єдиному демографічному реєстрі відсутні відомості про проживання позивача з 03.08.1995 по 11.08.1995 в зоні гарантованого добровільного відселення, питання встановлення доплати буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання (а. с. 19).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону № 4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 01.07.2025 № 8632-7432/С-02/8-0300/25 видно, що позивачу з 01.01.2025 не була встановлена доплата в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з тих підстав, що в Єдиному демографічному реєстрі відомості про проживання позивача з 03.08.1995 по 11.08.1995 в межах зони гарантованого добровільного відселення відсутні (а. с. 19).
Так, відповідно до витягу з реєстру Колківської територіальної громади від 27.02.2025, Маневицької територіальної громади від 10.09.2025 (а. с. 20, 21), позивач ОСОБА_1 з 01.01.1986 по 04.09.1988, з 20.03.1990 по 03.08.1995 була зареєстрована в с. Чорниж Луцького району (колишнього Маневицького району) Волинської області, з 11.08.1995 по 11.09.1998, з 11.09.1998 по 04.05.2001, з 04.05.2001 по 22.08.2017, з 22.08.2017 по даний час - в с-ще Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області; в період з 03.08.1995 по 11.08.1995 у вказаному реєстрі відсутні відомості про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення.
Стосовно відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення протягом незначного часу (з 03.08.1995 по 11.08.1995), то суд бере до уваги доводи позивача про те, що у вказаний період місця проживання за межами зони гарантованого добровільного відселення не змінювала. Відсутність вказаних відомостей, на думку суду, може бути пояснена тим, що позивач у серпні 1995 року змінила місце проживання з с. Чорниж (колишнього Маневицького району) на с-ще Маневичі (у межах зони гарантованого добровільного відселення), при цьому, будь-які докази того, що позивач у період з 03.08.1995 по 11.08.1995 змінила місце проживання та реєстрації за межі зони гарантованого добровільного відселення у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та непрацюючої пенсіонерки, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося. З цих підстав позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати з 01.01.2025 позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00 грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 09.09.2025 № 6623-5493-4997-6521 (а. с. 7).
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати з 01.01.2025 ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, в сумі 2361 гривня.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський м-н, 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, в сумі 2361 гривня.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський м-н, 6, м. Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх