Рівненський апеляційний суд
01 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова Олексія Олександровича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шепілов О.О. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки її перебування за кермом транспортного засобу, який перебував у нерухомому стані, не свідчить про виконання нею функцій водія.
Заперечує щодо наявного у справі відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, оскільки він не є безперервним, що є порушенням Інструкції, а тому об'єктивно не відображає події, які мали місце.
Також вважає необ'єктивними результати огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, адже в порушення положень Інструкції не було проведено відповідне підтверджуюче дослідження, а огляд на стан алкогольного сп'яніння здійснювався лише технічним приладом з мундштуком, який вже був у використанні. При цьому, ОСОБА_1 не надали на її вимогу документи на повірку цього технічного приладу.
Крім цього, вважає, що акт огляду, який був долучений до справи за запитом
Справа №569/8768/24 Суддя в суді І інстанції - Головчак М.М.
Провадження № 33/4815/786/25 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
суду першої інстанції, не може вважатися належним та допустимим доказом, адже положення чинного КУпАП не наділяють суд повноваженнями збирати докази.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова О.О., апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника Баюн Н.В. про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останньої до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №036296 від 23 квітня 2024 року вбачається, що 22.04.2024 року, близько 23:12 год., в м. Рівне, вул. В. Чорновола, 86, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mazda CX-5, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №309 від 22.04.2024 року.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (із змінами і доповненнями), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 ( далі по тексту Інструкція ).
За змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують, зокрема, транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно із розділом ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зазначеною вище Інструкцією також був затверджений примірник акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який є додатком № 3 до Інструкції.
Цей акт є підставою для оформлення відповідного висновку щодо результатів медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно з зазначеним актом медичного огляду використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі здійснюється двічі, з різницею в 20 хвилин.
На підставі проведених всіх обстежень робиться заключний діагноз (за результатами огляду та тестів).
Встановлений Інструкцією порядок медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я КП «РОЦПЗН» дотриманий не був, адже вона не була обстежена шляхом повторної продувки газоаналізатора через 20 хвилин після її первинного освідування.
На обґрунтоване переконання апеляційного суду, лікарем КП «РОЦПЗН» неправомірно проігноровано та не здійснено повторний огляд ОСОБА_1 , що є складовою частиною освідування та вимагається актом огляду, який затверджений Інструкцією.
Дане порушення процедури освідування ОСОБА_1 підтверджується актом огляду та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Таким чином, наявний у матеріалах справи висновок лікаря №309 від 22.04.2024 року не може бути доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки він складений на підставі акту огляду на стан сп'яніння, який був проведений з порушенням вимог Інструкції.
Крім цього, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 самостійно не обирала і не розпаковувала мундштук, який використовувався під час огляду, а перед продувкою газоаналізатора лікарем не здійснювався контрольний забір повітря для підтвердження відсутності у мундштуці та газоаналізаторі алкоголю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Здійснення працівником поліції відеофіксації огляду не звільняє його від обов'язку належного оформлення адміністративних матеріалів, які лежать в основі доведення обставин протоколу про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 проходила огляд в медичному закладі, працівником поліції долучено до протоколу письмове направлення на такий огляд, де вказано, що огляд не проводився.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
З огляду на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено із порушення вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку, що її вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова Олексія Олександровича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шепілову Олексію Олександровичу строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова Олексія Олександровича задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.