Справа № 161/20869/24 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.
Провадження № 22-ц/802/910/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
01 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2025 року
У листопаді 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 30 вересня 2021 року між ним та відповідачем укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АТ/1256044. За цим полісом забезпеченим є транспортний засіб марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_1 .
Позивач зазначав, що 07 жовтня 2021 року об 11 год. 05 хв. по вул. Червоного Хреста, 9 в м. Луцьку Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) транспортного засобу марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 з припаркованими транспортними засобами марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_4 , та марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_5 . У результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2021 року у справі № 161/18529/21, якою відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП. Водій пошкодженого транспортного засобу марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_6 , звернувся до АТ «СГ «ТАС» з повідомленням про ДТП. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_7 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу та ремонтну калькуляцію, згідно з якою вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 50 531 грн 59 коп.
Позивач також вказував, що на підставі зібраних документів та заяви про страхове відшкодування від власника було складено страховий акт №31126/16/921 від 05 листопада 2021 року на суму 49 031 грн 59 коп., яка виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 225799 від 09 листопада 2021 року. Загальна сума страхового відшкодування за пошкоджені транспортні засоби склала 49 031 грн 59 коп. Вважає, що зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства в порядку регресу на підставі абз. «г» пп. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відповідач, як водій транспортного засобу марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу, унаслідок чого під час руху відбувся обрив фіксуючого шплінту лапи та було завдано механічних пошкоджень припаркованим транспортним засобам.
Ураховуючи наведене, ПрАТ «СГ «ТАС» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 49 031 грн 59 коп. на відшкодування шкоди в порядку регресу та понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2025 року позов ПрАТ «СГ «ТАС» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СГ «ТАС» 49 031 грн 59 коп. на відшкодування шкоди в порядку регресу
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові ПрАТ «СГ «ТАС».
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову у цій справі. Суд у своїх висновках зазначив, що 07 жовтня 2021 року об 11 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Червоного Хреста, 9 в м. Луцьку Волинської області, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу, унаслідок чого під час руху відбувся обрив фіксуючого шплінту лапи та було завдано механічних пошкоджень припаркованим транспортним засобам марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_4 , та марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_5 . Такі твердження суду є помилковими, оскільки ОСОБА_1 перед виїздом перевірив стан транспортного засобу. У справі також не проведено судової експертизи технічного стану транспортного засобу, а судом не встановлено причини обриву фіксуючого шплінту лапи. Тому твердження суду, що ОСОБА_1 перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу є лише припущенням. Будь-які докази щодо технічної несправності транспортного засобу в матеріалах цивільної справи та в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подав.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 01 жовтня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2021 року між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_1 укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АТ/1256044, згідно з яким забезпеченим є транспортний засіб марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.5).
07 жовтня 2021 року об 11 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Червоного Хреста, 9 в м. Луцьку Волинської області, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу, унаслідок чого під час руху відбувся обрив фіксуючого шплінту лапи та було завдано механічних пошкоджень припаркованим транспортним засобам марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_4 , та марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_5 . Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав повністю.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2021 року у справі № 161/18529/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (а.с.17, 18). Постанова суду набрала законної сили 07 грудня 2021 року.
На підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1256044 від 02 жовтня 2021 року, повідомлення про настання ДТП від 08 жовтня 2021 року, акту огляду транспортного засобу від 08 жовтня 2021 року, заяви на виплату страхового відшкодування, ремонтної калькуляції, страхового акту №31126/16/921 від 05 листопада 2021 року, платіжної інструкції № 225799 від 09 листопада 2021 року ПрАТ «СГ «ТАС» виплатило ОСОБА_3 як власнику пошкодженого транспортного засобу марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_6 , страхове відшкодування у розмірі 49 031 грн 59 коп. (а.с.5, 6, 8-16).
ПрАТ «СГ «ТАС» звертаючись до суду з цим позовом у своїх вимогах зазначало, що відповідач як водій транспортного засобу марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу, унаслідок чого під час руху відбувся обрив фіксуючого шплінту лапи та було завдано механічних пошкоджень припаркованим транспортним засобам, у зв'язку з чим товариство після виплати страхового відшкодування у розмірі 49 031 грн 59 коп. згідно з абз. «г» пп. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на відшкодування шкоди в порядку регресу до відповідача, який спричинив ДТП.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно з абз. «г» пп. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції Закону № 1961-ІV від 01 липня 2004 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2021 року визнаний винним у вчиненні ДТП, яка відбулася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, а тому після виплати 09 листопада 2021 року ПрАТ «СГ «ТАС» страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 49 031 грн 59 коп., у позивача згідно з абз. «г» пп. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право вимоги на відшкодування шкоди в порядку регресу до відповідача ОСОБА_1 як водія забезпеченого транспортного засобу.
На підставі встановлених у цій справі обставин суд першої інстанції з додержанням норм матеріального права дійшов цілком обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 49 031 грн 59 коп. на відшкодування шкоди в порядку регресу.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо помилковості висновків суду про те, що ОСОБА_1 перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу, оскільки останній перед виїздом перевірив стан транспортного засобу, а судом не встановлено причини обриву фіксуючого шплінту лапи та крім того, у справі також не проведено судової експертизи щодо технічного стану транспортного засобу, колегією суддів до уваги не приймаються та спростовуються постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2021 року.
Так, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №161/18529/21 відповідач ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав, а саме, що він, керуючи транспортним засобом марки «DAF CF 75», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Червоного Хреста, 9 в м. Луцьку Волинської області, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан вказаного транспортного засобу, унаслідок чого під час руху відбувся обрив фіксуючого шплінту лапи та було завдано механічних пошкоджень припаркованим транспортним засобам марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_4 , та марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_5 . Разом з тим, під час розгляду зазначеної справи відповідач не був позбавлений права заявити клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення технічного стану транспортного засобу та з метою встановлення причини обриву фіксуючого шплінту лапи. Таким правом відповідач не скористався та не надав доказів, які б свідчили про технічну справність транспортного засобу, яким він керував, а також не довів відсутність своєї вини у вчиненні ДТП, наслідком якої було заподіяння майнової шкоди третім особам.
Отже, висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя
Судді: