Справа № 161/1125/25 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.
Провадження № 22-ц/802/946/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
01 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2025 року
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Бізнес Позика» звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 06 жовтня 2023 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 (згідно з відомостями УДМС України у ОСОБА_3 в електронній формі укладений договір № 477202-КС-001 про надання кредиту, згідно з умовами якого товариство надало позичальнику кредит на таких умовах: загальний розмір кредиту - 10 000 грн; строк на який надається кредит - 24 тижні (дата повернення кредиту 22 березня 2024 року); стандартна процентна ставка за кредитом - 2,00000000% в день, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом - 1,15288411% в день, фіксована; комісія за надання кредиту - 1 500 грн.
Однак, відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором, кредит не повернула, проценти за користування ним, а також комісію не сплатила, через що у неї станом на 03 грудня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 43 436 грн 38 коп., з яких: 10 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 31 936 грн 38 коп. - сума прострочених платежів по процентах; 1 500 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Ураховуючи наведене, ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за договором №477202-КС-001 про надання кредиту від 06 жовтня 2023 року у розмірі 43 436 грн 38 коп., а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2025 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 477202-КС-001 від 06 жовтня 2023 року у розмірі 30 868 грн 45 коп.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Клименко Т. В., покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду змінити в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, стягнути з відповідача на користь товариства замість суми 19 368 грн 45 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 31 936 грн 38 коп., а також здійснити перерозподіл судових витрат у цій справі. В решті рішення суду просив залишити без змін.
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні частини заборгованості за відсотками за користування кредитом. Суд не звернув уваги на те, що відсотки по кредитному договору № 477202-КС-001 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам договору про надання кредиту та Правилам. Відповідно до п.3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору. В п. 3.2.3. договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Однак, боржник не сплатила жодного платежу на погашення кредиту за договором №477202-КС-001 про надання кредиту, чим порушила зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки, що чітко і заздалегідь було погоджено сторонами кредитного договору у п. 3.2.2. договору.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подала.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 01 жовтня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки рішення суду першої інстанції позивачем оскаржується лише в частині розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом, то відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційним судом в решті задоволених позовних вимог рішення суду не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом та судового збору належить змінити, а в решті рішення суду залишити без змін, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 жовтня 2023 року між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір № 477202-КС-001 про надання кредиту, згідно з умовами якого товариство надало позичальнику кредит на таких умовах: загальний розмір кредиту - 10 000 грн; строк на який надається кредит - 24 тижні (дата повернення кредиту 22 березня 2024 року); стандартна процентна ставка за кредитом - 2,00000000% в день, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом - 1,15288411% в день, фіксована; комісія за надання кредиту - 1 500 грн (а.с.18-22).
Згідно з п. 2.1. кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених зазначеним договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором № 477202-КС-001 про надання кредиту від 06 жовтня 2023 року виконало, перерахувавши 06 жовтня 2023 року на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (зазначена позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті) суму грошових коштів у розмірі 10 000 грн (а.с.35). Факт перерахування на вказану банківську картку відповідача грошових коштів у зазначеному розмірі також підтверджується відповіддю АТ КБ «Приватбанк» на запит суду від 25 травня 2025 року (а.с.185).
Згідно з наданим позивачем розрахунком та довідкою про стан заборгованості у відповідача ОСОБА_4 через неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 06 січня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 43 436 грн 38 коп., з яких: 10 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 31 936 грн 38 коп. - сума прострочених платежів по процентах; 1 500 грн - сума прострочених платежів за комісією (а.с.12-15).
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 19 368 грн 45 коп., суд першої інстанції виходив з того, що кредитор вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування. Водночас позивач не обґрунтував, а судом не встановлено наявності умов для застосування базової процентної ставки у розмірі 2,00000000%, тому суд вважав, що у даному випадку має застосовуватися визначена кредитним договором процента ставка у розмірі 1,15288411%. Здійснивши відповідний розрахунок, суд дійшов висновку, що розмір відсотків за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 19 368 грн 45 коп. (10 000 грн (тіло кредиту) х 1,15288411% (процентна ставка) х 168 днів (строк кредитування). На переконання суду такий розмір процентів відповідає і узгоджується з графіком розрахунків та орієнтовною сукупною вартістю кредиту, які містяться в додатку № 1 до кредитного договору.
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду, враховуючи наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Так, умовами договору визначено строк на який надається кредит - 24 тижні (п. 2.3.), дата повернення кредиту - 22 березня 2024 року (п. 2.11.).
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15288411, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно з п. 3.2. кредитного договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3. та додатку № 1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Згідно з п. 3.2.1. кредитного договору у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору.
Згідно з п. 3.2.2. кредитного договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
Відповідно до п. 3.2.3. кредитного договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Згідно з графіком платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то він зобов'язаний сплатити по договору 26 040 грн, з яких по процентах 14 540 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Отже, загальна сума до сплати дійсно становила би 26 040 грн, з яких по процентам 14 540 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак, відповідач ОСОБА_4 не сплатила жодного платежу на погашення кредиту за договором № 477202-КС-001 про надання кредиту 06 жовтня 2023 року, чим порушила зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки, що чітко і заздалегідь було погоджено сторонами кредитного договору у п. 3.2.2. договору.
Згідно з обов'язковим графіком платежів позичальник мала здійснити перший плановий платіж 20 жовтня 2023 року у розмірі 2 170 грн, проте цього не зробила, як і не здійснила наступних платежів, тому з 21 жовтня 2023 року почалося прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 днів, починаючи з восьмого дня - 28 жовтня 2023 року, почалося нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці відповідно до п. 3.2.2. договору.
У період з 06 жовтня 2023 року по 27 жовтня 2023 року включно проценти нараховувалися по зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 28 жовтня 2023 року по 22 березня 2024 року включно проценти нараховувалися по стандартній процентній ставці - 2,00000000%, як це було погоджено сторонами при укладенні договору, а не по штрафній про що вказував суд першої інстанції.
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальному розмірі 31 936 грн 38 коп. включають в себе: 2 536 грн 38 коп. - проценти нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15288411% у період з 06 жовтня 2023 року по 27 жовтня 2023 року (включно); 29 400 грн - проценти нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000% у період з 28 жовтня 2023 року по 22 березня 2024 року (включно).
Крім того, з розрахунку заборгованості слідує, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувалися та не входять до складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 22 березня 2024 року не нараховувалися і з цієї дати їх розмір залишився незмінним - 31 936 грн 38 коп.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 19 368 грн 45 коп., оскільки сторони кредитного договору обумовили нарахування відсотків як за зниженою процентною ставкою, якщо позичальник буде дотримуватись графіку погашення кредитної заборгованості, так і за стандартною, коли він його не буде дотримуватись. Тому колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом за кредитним договором у розмірі 31 936 грн 38 коп., що є підставою для зміни рішення суду у відповідній частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення суду в оскаржуваній частині з порушенням норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його в частині розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом належить змінити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 436 грн 38 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн; заборгованість за відсотками - 31 936 грн 38 коп.; заборгованість за комісією - 1 500 грн. В решті рішення суду належить залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд у цій справі рішення суду в оскаржуваній частині змінює, тому відповідно до наведених положень ЦПК України суд змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» у наведеній частині, на його користь з відповідача ОСОБА_4 належить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2025 року у цій справі змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення у такій редакції:
«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №477202-КС-001 про надання кредиту від 06 жовтня 2023 року у розмірі 43 436 (сорок три тисячі чотириста тридцять шість) гривень 38 (тридцять вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок».
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя
Судді: