СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15223/25
пр. № 2/759/6791/25
30 вересня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про захист прав споживачів,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» з вимогою стягнути 1 193,32 грн (вартість квитка) та 3 000 грн (компенсація моральної шкоди). Позовні вимоги мотивовані тим, що під час поїздки 06.07.2025 року у вагоні №1 поїзда №778К не працював кондиціонер, температура повітря перевищувала санітарні норми, а в туалеті не було води, що, на думку позивача, призвело до фізичних та моральних страждань.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій АТ «Укрзалізниця» позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на наступні обставини:
Позивач не звертався до відповідача з письмовим зверненням щодо повернення коштів, а його електронна скарга, підписана КЕП, не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки в ньому не передбачено використання КЕП для таких звернень без додаткових відомостей, а також не вимагається застосування КЕП.
Надані позивачем, як докази, файли мають лише звукову доріжку, що не може підтвердити візуальну інформацію (температуру, умови проїзду).
Позивач не вказав, про які саме державні стандарти та рекомендації ВООЗ йде мова, а також не надав медичних довідок, які б підтверджували наявність у нього захворювань, на які впливає підвищена температура.
Відповідач наголошує, що інші пасажири з аналогічними скаргами не зверталися, а факт наявності моральної шкоди має доводитися позивачем.
У відповідь на відзив, позивач подав заперечення, в яких уточнив свої доводи:
Звернення до відповідача було письмовим, оскільки було надіслано електронною поштою з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що, відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», прирівнюється до власноручного підпису.
Надані відеофайли у форматі MOV містять як зображення, так і звук, а труднощі з їх відтворенням є технічною проблемою сторони-користувача.
Температура 27-28°C перевищує комфортний діапазон, а акт від 04.07.2025 не доводить справність обладнання саме під час рейсу 06.07.2025.
Позивач стверджує, що для відшкодування моральної шкоди не обов'язково надавати медичні довідки, оскільки факт фізичних страждань і психологічного дискомфорту підтверджується іншими доказами.
IV. Фактичні обставини встановлені судом. V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до статті 910 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання договору перевезення пасажир має право вимагати відшкодування шкоди.
Суд зазначає, що позивач не надав достатніх та належних доказів того, що неналежне надання послуги було суттєвим і призвело до повної невикористаності оплаченої послуги. Позивач здійснив поїздку за своїм маршрутом, що підтверджує факт надання послуги перевезення, як такої. Відповідачем надано акт технічного обслуговування, який підтверджує, що поїзд був відправлений із справною системою кондиціонування.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Проте, як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода полягає у фізичних та душевних стражданнях. Позивач не надав жодних медичних документів чи інших належних доказів, які б підтверджували, що поїздка в зазначених умовах призвела до погіршення його стану здоров'я або завдала йому значних душевних страждань. Доводи позивача про «фізичну нестерпність» та «загрозу здоров'ю» є суб'єктивними припущеннями та не підтверджені об'єктивними доказами. Крім того, позивач міг звернутися до провідника або начальника поїзда з вимогою скласти відповідний акт, але не скористався цією можливістю.
Суд враховує, що, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду та Пленуму Верховного Суду України, для стягнення моральної шкоди необхідно довести наявність чотирьох елементів: а) наявність моральної шкоди; б) протиправність поведінки; в) причинний зв'язок; г) вина особи.
Позивач не надав доказів, які б підтверджували тривалу чи суттєву несправність кондиціонера. Заявлені позивачем факти про неналежні умови проїзду не були підтверджені шляхом складання відповідного акту з представниками перевізника, що є встановленою процедурою для фіксації порушень. Наданий відповідачем акт технічного обслуговування свідчить про справність обладнання на момент відправлення. Отже, відсутня протиправна поведінка з боку відповідача.
Позивач не надав жодних медичних довідок, висновків чи інших об'єктивних доказів, які б підтверджували, що поїздка завдала йому фізичних страждань або негативних змін у психічному стані. Посилання на ризики для здоров'я є припущеннями, а не доведеними фактами щодо конкретного позивача.
Оскільки відсутня протиправна поведінка та належні докази моральної шкоди, то відсутній і причинний зв'язок між діями відповідача та ймовірною шкодою для позивача. Вина відповідача також не встановлена.
Посилання позивача на можливі ризики для здоров'я та на рекомендації ВООЗ є абстрактними і не доводять, що саме він зазнав таких наслідків. За твердженнями позивача, його страждання полягають у фізичному дискомфорті та вимушеному перебуванні в тамбурі, однак ці обставини не підтверджені жодними доказами, які могли б свідчити про погіршення стану здоров'я. Відсутність належних доказів моральної шкоди унеможливлює її відшкодування.
Суд зазначає, що хоча Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про звернення громадян» визнають юридичну силу електронних звернень, позивач не надав доказів того, що ним було дотримано всі умови для розгляду такого звернення. Відповідач у своєму відзиві зазначив, що для ідентифікації особи необхідні додаткові дані, і позивач не надав доказів, які б свідчили про ігнорування його звернення саме через «надмірний формалізм», а не через відсутність необхідних даних.
Надані позивачем відеоматеріали у форматі MOV, як і зазначив позивач, містять технічні проблеми з відтворенням. Суд не має технічної можливості та повноважень для придбання спеціалізованого програмного забезпечення для їх відтворення. Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не зобов'язаний збирати докази за сторони. Таким чином, позивач не надав належних доказів у підтвердження своїх позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивач не надав достатніх і належних доказів факту тривалої та суттєвої несправності кондиціонера, наявності моральних страждань, які б підлягали компенсації. Надані відеоматеріали не могли бути відтворені судом через технічні проблеми, а позивач, відповідно до статті 81 ЦПК України, сам відповідає за надання доказів і не може перекладати цей обов'язок на суд. Крім того, відсутні медичні довідки або інші об'єктивні підтвердження того, що проїзд в умовах підвищеної температури завдав позивачу шкоди здоров'ю, що є ключовою умовою для стягнення моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 23, 910, 1166, 1167 ЦК України, статтями 263-265 Цивільного процесуального кодексу України суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко