Справа № 758/15255/25
30 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Левицька Я.К., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Крестьянінової Лідії Володимирівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
До Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Разом з позовною заявою представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Крестьяніновою Л.В. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, набуті подружжям за час шлюбу, а саме на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер майна 38338252; машиномісце НОМЕР_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстровий номер витягу 5308218; машиномісце № НОМЕР_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстровий номер витягу 10635608; нежитлове приміщення № АДРЕСА_3 , реєстровий номер майна 34303875.
В обґрунтування заяви зазначено, що вищевказане нерухоме майно набуте за час шлюбу. Предметом розгляду справи є поділ такого спільного майна подружжя. Враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, вартість нерухомого майна необхідним є забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
При цьому, заявник є вільним у виборі заходу або заходів забезпечення позову, які слід застосувати, однак має навести обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.
Із заяви про забезпечення позову вбачається про наявність спору про поділ спільного нерухомого майна подружжя.
Разом з тим, представником заявника не обґрунтовано існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Посилання представника заявника на ту обставину, що вжиття заходів забезпечення позову необхідне для запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача є формальним.
Також суд зауважує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Крестьянінової Лідії Володимирівни про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя Я.К. Левицька