Справа № 755/18233/25
1-кп/755/1689/25
"30" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025105040000734 від 02.08.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
02 серпня 2025 року близько 09 години ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, на землі біля дерева побачив прозору пластикову колбу, в середині якої знаходилась порошкоподібна речовина світлого кольору, підняв її із землі та, роздивившись, впевнився, що в даній пластиковій колбі міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVР, чим незаконно придбав указану психотропну речовину, після чого помістив її до кишені та став незаконно зберігати при собі без мети збуту.
Того ж дня близько 09 години 36 хвилин за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 10, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції, яким повідомив, що незаконно зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому було вилучено працівниками поліції.
Згідно висновку експерта, у наданій на дослідження порошкоподібної речовини виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР. Маса РVР у речовині становить 0,314 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Список № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, у середніх розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме 0,15 г, та не перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини для великого розміру, а саме - 15 г.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що дійсно 02 серпня 2025 року близько 09 години за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, на землі біля дерева побачив прозору пластикову колбу, в середині якої знаходилась порошкоподібна речовина світлого кольору, підняв її із землі та, роздивившись, впевнився, що в даній пластиковій колбі міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVР, після чого помістив її до кишені та став незаконно зберігати при собі без мети збуту. Того ж дня близько 09 години 36 хвилин за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 10, його зупинили працівники поліції, яким він повідомив, що незаконно зберігає при собі вказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому було вилучено працівниками поліції.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров'я.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше був засуджений, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову вчинив злочин, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України та вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.
Окрім того, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначати на підставі ст. 71 КК України, враховуючи положення ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши ОСОБА_3 невідбуту частину покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.07.2025 року, остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 0,314 г, знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 гривні 60 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/47797-НЗПРАП від 05.09.2025 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя: