Справа № 585/2442/25
Номер провадження 2/585/1001/25
30 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Романенка Михайла Едуардовича, яка діє в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Романенко М.Е., який діє в інтересах ТОВ «Діджи Фінанс», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, п/р № НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за Кредитним договором № 7469937 від 13.01.2024р. у розмірі 20507,41 грн. із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5996,32 грн.; заборгованість за відсотками становить 14511,09 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог, в позовній заяві вказано, що 13.01.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus») (ЄДРПОУ: 41078230) (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Товариство, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір № 7469937 про надання споживчого кредиту (далі- Кредитний договір) за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 7469937 від 13.01.2024 р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб- сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), розміщені на Веб-сайті в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань). Відповідно до умов Кредитного договору, Цей Договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в Кредитному договорі, а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним. Усі неврегульовані цим Договором правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України. Недійсність окремих умов цього Договору, встановлена рішенням суду, не може мати наслідків недійсності всього Договору та в будь-якому разі не звільняє споживача від грошового зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти та суму неустойки за користування кредитом. Хронологія вчинення дій щодо укладення Кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про надсилання SMS із зазначенням одноразового ідентифікатора на номер телефону відповідача та інформація щодо підтвердження підписання Позичальником електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) Кредитного договору у формі електронного правочину, містяться у розділі «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» Кредитного договору. Таким чином, відповідачем укладено ДОГОВІР № 7469937 про надання споживчого кредиту від 13.01.2024р. (надалі - Кредитний договір) із ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» («Creditplus»ТМ) (ЄДРПОУ: 41078230). Згідно умов Кредитного договору, Кошти кредиту надаються ТОВАРИСТВОМ у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 11000 грн. Кредит надається на споживчі (особисті) потреби шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. CreditPlus розраховує реальну річну процентну ставку у процентах згідно з методикою розрахунку реальної річної процентної ставки НБУ. Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» №16 від 11.02.2021 року. ТОВАРИСТВО в обов'язковому порядку надає споживачу в паспорті споживчого кредиту та в договорі про надання споживчого кредиту розмір реальної процентної ставки. Товариство розраховує таку реальну річну процентну ставку у процентах згідно з методикою розрахунку реальної річної процентної ставки НБУ. Нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Розмір процентної ставки, встановлений в Кредитному договорі, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного умовами Кредитного договору. Сторони несуть відповідальність за порушення умов Кредитного договору, згідно чинного законодавства України та умов самого Кредитного договору. Порушенням умов Кредитного договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) (далі - «Новий кредитор») та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Creditplus™) (ЄДРПОУ: 41078230), відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф (далі - «Договір факторингу»), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 20507,41 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5996,32грн.; - заборгованість за відсотками становить 14511,09грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; - заборгованість за пенею становить 0грн. Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору № 7469937 від 13.01.2024р., Позивачем, який набув права грошової вимоги, на останню відому адресу реєстрації відповідача, зазначену ним в Кредитному договорі, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору. Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу. Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Ухвалою судді від 1 липня 2025 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 1 липня 2025 року відповідачу був наданий строк, на подачу відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7469937 про надання споживчого кредиту в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 7469937 від 13.01.2024 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. За умовами укладеного Договору відповідач мав отримати кредит у розмірі 4000 грн. на строк 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Періодичність сплати платежів кожні 20 днів. Кредитний договір укладений в електронному вигляді та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С9160 (а.с.13-21).
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 7469937 від 13.01.2024 Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, сума кредиту 4000,00 грн, кількість днів у розрахунковому періоді 360 днів, проценти за користування кредитом 31592,00 грн, загальна вартість кредиту 35592,00 грн. (а.с.21 зв.-22).
На підтвердження існування вищевказаних договірних відносин між сторонами позивачем надано копію Паспорту споживчого кредиту, інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартна Форма) (а.с.41-42).
Первісний кредитор свої зобов'язання за Договором виконав та перерахував на надану позичальником картку № НОМЕР_3 кредитні кошти у сумі 4000 грн (а.с.35).
14.01.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 7469937 про надання споживчого кредиту від 13.01.2024 року. За умовами укладеного Договору сторони домовилися збільшити суму кредиту на 7000,00 грн., в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни: 1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: 1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 11000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. 1.2. Викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається. 1.3. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що: Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в Договорі на дату його укладання складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 78 329,85% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 72 070,23 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 97 966,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 97 731,70 грн. 2 Надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дати надання частини кредиту: 14.01.2024 року або 15.01.2024 року (а.с.31).
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 7469937 від 13.01.2024 Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, сума кредиту 11000,00 грн, кількість днів у розрахунковому періоді 360 днів, проценти за користування кредитом 86731,70 грн, загальна вартість кредиту 97731,00 грн. (а.с.32-33).
Згідно розрахунку заборгованості борг відповідача за укладеним договором становить 20507,63 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5996,32 грн.; - заборгованість за відсотками становить 14511,09 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн. (а.с.44-50).
27.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №27.11/24-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників (а.с.26-30).
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 на підставі договору № 7469937 від 13.01.2024 становить 20507,63 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5996,32 грн.; - заборгованість за відсотками становить 14511,09 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн. (а.с.11).
08.04.2025 на адресу місця реєстрації відповідача направлена досудова вимога про добровільне погашення боргу за кредитним договором в сумі 20507,41 грн. (а.с.39).
З договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М. було укладено договір відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.23).
З Додаткової угоди № 7469937 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року вбачається, що адвокат Романенко М.Е. прийняв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.34).
Згідно акту №7469937 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 31.03.2025 року адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу загальною вартістю 6000,00 грн. (а.с.9).
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов'язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19, від 03 листопада 2020 року у справі № 921/315/18.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту №7469937 від 13.012024 (первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна») та додаткова угода до нього підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, що повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Кредитний договір разом з додатковою угодою до нього укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручним для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Авентус Україна» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання договору позики, що укладення договору позики у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами та комісію. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Авентус Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості у справі, оскільки первинні банківські документи формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видав кредит, тоді як ТОВ «Діджи Фінанс» не є первісним кредитором.
Встановивши обставини справи та визначившись з характером спірних правовідносин, суд приходить висновку про доведеність позивачем як факту укладання між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем договору про надання споживчого кредиту від 13.01.2024 так і невиконання позичальником свого обов'язку зі своєчасного повернення заборгованості у розмірі 20507,41, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» надано: копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025; копію детального опису робіт (наданих послуг), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.03.2025. За змістом вищевказаних доказів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 6000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
Позов Романенка Михайла Едуардовича, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, п/р № НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за Кредитним договором № 7469937 від 13.01.2024 року у розмірі 20 507,41 грн. (двадцять тисяч п'ятсот сім гривень 41 копійка), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга