01.10.2025
ЄУН № 337/5164/25
Провадження №1-кс/337/396/2025
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Хортицького районного суду міста Запорожжя ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисниці ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання, в рамках об'єднаного кримінального провадження № 42025132610000017 від 19.02.2025року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно клопотання, СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 42025132610000017 від 19.02.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.5 ст.407 КК України.
В клопотанні вказано, що 30.06.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 за № 550 ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу на посаду номера обслуги 1 - го мінометного взводу 5 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» та він вважається таким, що приступив до виконання обов'язків за вказаною посадою.
17.07.2024 приблизно о 08:00 годині, солдат ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме розташування підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
Також у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 12.02.2025, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою ОСОБА_5 12.02.2025, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень «Facebook» оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажем займатися не збирається.
12.02.2025 року приблизно о 16-45 год. потерпілий ОСОБА_6 зателефонував на номер НОМЕР_2 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , у телефонній бесіді повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певні банківські картки.
Далі, 12.02.2025 потерпілий ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з власної банківської карти АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_3 , о 17 год. 11 хв. перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_4 на ім?я ОСОБА_8 , о 17 год. 46 хв. грошові кошти в сумі 4300 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № НОМЕР_5 на ім?я ОСОБА_9 , о 18 год. 12 хв. грошові кошти в сумі 4300 грн. на банківську картку ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » № НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_10 , о 21 год. 16 хв. грошові кошти в сумі 4300 грн. на банківську картку ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » № НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_10 .
В подальшому 12.02.2025 о 22 годин 30 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в Хортицькому районі м. Запоріжжя, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківських карток № НОМЕР_4 № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , власники яких не були обізнані про шахрайські дії
ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківську карту № НОМЕР_7 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка перебувала у його розпорядженні, в тому, числі частину з яких ОСОБА_5 , а саме 2000 гривень обготівкував в банкоматі АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » А0700062 за адресою: АДРЕСА_4 , спричинивши потерпілому ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на суму 14388 гривень 00 копійок.
Крім цього, у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 14 березня 2025 року, знаходячись в місті Запоріжжя, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою 14 березня 2025 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень «Facebook» оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажем займатися не збирається.
14.03.2025 року приблизно о 11-57 год. потерпілий ОСОБА_11 зателефонував на номер НОМЕР_8 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , у телефонній бесіді повідомив ОСОБА_11 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певні банківські картки.
Далі, 14.03.2025 потерпілий ОСОБА_11 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з власної банківської карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » № НОМЕР_9 о 12 год. 34 хв. перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_10 на ім?я ОСОБА_12 , о 14 год. 06 хв. грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_10 на ім?я ОСОБА_12 , о 14 год. 35 хв. грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 .
В подальшому 14.03.2025 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в Хортицькому районі м. Запоріжжя, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківських карток№ НОМЕР_11 , № НОМЕР_10 власники якої не були обізнані про шахрайські дії ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № НОМЕР_12 , яка перебувала у його розпорядженні, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на суму 9000 гривень 00 копійок.
Крім цього, у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 15 березня 2025 року, знаходячись в місті Запоріжжя, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою 15 березня 2025 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень «Facebook» оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажем займатися не збирається.
15.03.2025 року приблизно о 12-24 год. потерпілий ОСОБА_14 зателефонував на номер НОМЕР_8 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , у телефонній бесіді повідомив ОСОБА_14 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певну банківську картку.
Далі, 15.03.2025 потерпілий ОСОБА_14 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок «ОТП» з власної банківської карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » № НОМЕР_13 о 12 год. 25 хв. перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 , о 13 год. 50 хв. грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 та через інший свій мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_12 » з власної банківської карти АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_14 , о 12 год. 59 хв. грошові кошти в сумі 4600 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 , о 13 год. 45 хв. грошові кошти в сумі 8000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 .
В подальшому 15.03.2025 о 13 годин 57 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в Хортицькому районі м. Запоріжжя, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківської картки № НОМЕР_11 , власниця якої не була обізнана про шахрайські дії ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № НОМЕР_12 , яка перебувала у його розпорядженні, в тому, числі частину з яких ОСОБА_5 , а саме 14050 гривень обготівкував в банкоматі АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » CAZA 8990 за адресою: АДРЕСА_5 , спричинивши потерпілому ОСОБА_14 , матеріальну шкоду на суму 17600 гривень 00 копійок.
Крім цього, у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 17 березня 2025 року, знаходячись в місті Запоріжжя, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою 17 березня 2025 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень «Facebook» оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажем займатися не збирається.
17.03.2025 року приблизно о 18-43 год. потерпілий ОСОБА_15 зателефонував на номер НОМЕР_15 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , у телефонній бесіді повідомив ОСОБА_15 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певну банківську картку.
Далі, 17.03.2025 потерпілий ОСОБА_15 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з власної банківської карти АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_16 о 18 год. 49 хв. перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 , о 19 год. 46 хв. грошові кошти в сумі 3000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_11 на ім?я ОСОБА_13 .
В подальшому 17.03.2025 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в Хортицькому районі м. Запоріжжя, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківської картки № НОМЕР_11 власник якої не були обізнані про шахрайські дії ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № НОМЕР_12 , яка перебувала у його розпорядженні, спричинивши потерпілому ОСОБА_15 , матеріальну шкоду на суму 4000 гривень 00 копійок.
Крім цього, у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 18 березня 2025 року, знаходячись в місті Запоріжжя, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою 18 березня 2025 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень «Facebook» оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажом займатися не збирається.
18.03.2025 року потерпілий ОСОБА_16 написав смс-повідомлення на номер НОМЕР_8 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , під час листування в месенджері «Facebook», у бесіді повідомив ОСОБА_16 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певну банківську карту.
Далі, 19.03.2025 потерпілий ОСОБА_16 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з власної банківської карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » № НОМЕР_17 о 12 год. 40 хв. перерахував грошові кошти в сумі 500 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_18 на ім?я ОСОБА_13 , о 13 год. 16 хв. грошові кошти в сумі 4500 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_18 на ім?я ОСОБА_13 , о 13 год. 21 хв. грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_18 на ім?я ОСОБА_13 , о 17 год. 59 хв. грошові кошти в сумі 1100 грн. на банківську картку АБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № НОМЕР_18 на ім?я ОСОБА_13 .
В подальшому 19.03.2025 о 14 годин 54 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в Хортицькому районі м. Запоріжжя, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківської картки № НОМЕР_18 , власники яких не були обізнані про шахрайські дії ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № НОМЕР_12 , яка перебувала у його розпорядженні, в тому, числі частину з яких ОСОБА_5 , а саме 2200 гривень обготівкував в банкоматі АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » CAZA7790 за адресою: АДРЕСА_6 , спричинивши потерпілому ОСОБА_16 , матеріальну шкоду на суму 10100 гривень 00 копійок.
Крім цього, у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 26 березня 2025 року, знаходячись в місті Запоріжжя, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою 26 березня 2025 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень «Facebook» оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажом займатися не збирається.
26.03.2025 року приблизно о 13:30 год. потерпілий ОСОБА_17 зателефонував на номер НОМЕР_19 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , у телефонній бесіді повідомив ОСОБА_17 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певну банківську картку.
Далі, 26.03.2025 потерпілий ОСОБА_17 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з власної банківської карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » № НОМЕР_20 о 14 год. 07 хв. перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_21 на ім?я ОСОБА_12 , о 14 год. 49 хв. перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_21 на ім?я ОСОБА_12 , о 14 год. 52 хв. перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_21 на ім?я ОСОБА_12 , о 15 год. 27 хв. перерахував грошові кошти в сумі 8000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_21 на ім?я ОСОБА_12 .
В подальшому 26.03.2025 о 18 годин 25 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в Хортицькому районі м. Запоріжжя, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківської картки № НОМЕР_21 , власник яких не був обізнаний про шахрайські дії ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № НОМЕР_12 , яка перебувала у його розпорядженні, в тому, числі частину з яких ОСОБА_5 , а саме 7000 гривень обготівкував в банкоматі АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » CAZA4235 за адресою: АДРЕСА_7 , спричинивши потерпілому ОСОБА_17 , матеріальну шкоду на суму 17000 гривень 00 копійок.
Крім цього, у невстановлені досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 10 травня 2025 року, знаходячись в місті Запоріжжя, у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на вчинення злочину проти власності з метою збагачення - на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману із використання інтернет-сервісу оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З цією метою 10 травня 2025 року ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістив на інтернет-сервісі оголошень « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оголошення про продаж вигаданого товару достовірно усвідомлюючи, що продажем займатися не збирається.
10.05.2025 року приблизно о 20:09 год. потерпілий ОСОБА_18 зателефонував на номер НОМЕР_22 , зазначений в оголошенні на інтернет сайті «Facebook», який знаходився в користуванні ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом обману, достовірно знаючи про те, що вказаного в оголошенні товару у нього немає, та наміру доставляти його покупцю він не має, у телефонній бесіді повідомив ОСОБА_18 неправдиві відомості про згоду продати йому автомобільні колеса та переконав потерпілого перерахувати оплату за товар на певну банківську картку.
Далі, 10.05.2025 потерпілий ОСОБА_18 , будучи введеним в оману, в якості оплати за вигаданий ОСОБА_5 товар, через мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_15 » з власної банківської карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » № НОМЕР_23 о 20 год. 20 хв. перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_24 на ім?я ОСОБА_19 , та через інший мобільний застосунок « ІНФОРМАЦІЯ_15 » з банківської карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » № НОМЕР_25 о 12 год. 53 хв. грошові кошти в сумі 4300 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_24 на ім?я ОСОБА_19 , о 13 год. 07 хв. грошові кошти в сумі 4300 грн. на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » № НОМЕР_24 на ім?я ОСОБА_19 .
В подальшому 10.05.2025 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись в м. Кременчук, заздалегідь не маючи наміру відправляти товар потерпілому, маючи в своєму розпорядженні через невідому особу яка мала доступ до банківської картки № НОМЕР_24 , власник яких не був обізнаний про шахрайські дії ОСОБА_5 , розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, перерахувавши на банківські картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 емітовані на ім'я ОСОБА_20 які перебували у його розпорядженні, спричинивши потерпілому ОСОБА_18 , матеріальну шкоду на суму 9600 гривень 00 копійок.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та за ч.5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби, військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України, та отримано підозрюваним завчасно до судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність у справі ризиків передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, і неможливість застосування інших запобіжних заходів, просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 , захисниця ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисниці, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
30.09.2025 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 07-31 год.).
30.09.2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 190, ч. 5 ст. 407 КК України.
Матеріали клопотання, які містять матеріали службового розслідування, пояснення свідків та потерпілих, протоколи про тимчасовий доступ до речей та документів, протоколи оглядів, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цих злочинів.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення: незаконно впливати на свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Матеріали надані до суду свідчать про те, що ОСОБА_5 також підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року).
Також ОСОБА_5 , який одружений, на утриманні має малолітню дитину, відомості про наявність у нього стабільних джерел доходів відсутні, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на теперішній час є військовослужбовцем призваним на військову службу під час мобілізації в особливий період (воєнний стан), та з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також вчинити повторне кримінальне правопорушення, що на думку слідчого судді, свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Існує ймовірність того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, схиляти осіб, які визнані свідками і потерпілими у даному кримінальному провадженні, до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, залякувати їх з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що на думку слідчого судді, свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, наявність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, жодними доказами прокурором не доведені.
Також слідчим суддею враховується дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, має місце проживання, одружений, раніше судимий, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що стан його здоров'я перешкоджає утриманню під вартою.
Слідчому судді не надано належних та допустимих доказів підтвердження того, що ОСОБА_5 за станом свого здоров'я не може утримуватися під вартою.
Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України, до ОСОБА_5 можливо застосувати вказаний у клопотанні запобіжний захід.
При цьому, в наданих суду матеріалах, відсутні будь які докази, які дають підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Суд вважає доведеним недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, для запобігання встановленим ризикам, та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються підозрюваному, позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Також відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених статтею 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 407 КК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, дані, що характеризують особу підозрюваного, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, не застосовує до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 28 листопада 2025 року (включно).
Повідомити про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, начальника Державної установи Запорізький слідчий ізолятор.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захисниці, прокурору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1