1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8717/25 1-кс/335/3367/2025
01 жовтня 2025 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087320000229 від 02.11.2023 розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Старший дізнавач сектору дізнання ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087320000229 від 02.11.2023 розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання старший дізнавач зазначив, що 01.11.2023 о 22:55 години до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , моб. телефон НОМЕР_2 , про те, що 01.11.2023 приблизно о 16:00 годині невідома особа, розмістивши на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оголошення про продаж автомобіля, при використанні номеру телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 104 600 грн., які останній перерахував зі своєї банківської картки емітованої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_5 за допомогою мобільного додатка « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на банківські картки емітовані АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 (ЄО 20563 від 01.11.2023).
Під час здійснення досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до речей та документів відповідно до якого встановлено, що грошові кошти в сумі 100 000, 00 грн. з банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_7 відкритої на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_7 .
У подальшому отриманого тимчасового доступу до речей та документів відповідно до якого встановлено, що грошові кошти з карткового рахунку № НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_7 перераховано в сумі 75 500 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_9 .
Відповідно до отримано тимчасовий доступ до речей та документів в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 24.09.2025 встановлено, що картковий рахунок № НОМЕР_9 , відкритий на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Старший дізнавач посилаючись на те, що на даний час є достатні підстави вважати, що картковий рахунок № НОМЕР_9 , емітований в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є доказом вчинення кримінального проступку, а також може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто має всі ознаки речового доказу, а розмір шкоди завданої злочинними діями є обов'язковою обставиною доказування у кримінальному провадженні, відповідно до матеріалів якого є всі підстави вважати, що грошові кошти, які перебували на вказаному картковому рахунку, здобуті в результаті вчинення шахрайських дій по відношенню до потерпілого, а тому тимчасове у встановленому кримінально-процесуальним законом позбавлення права на відчуження зазначеного у клопотанні майна є необхідним для проведення подальшого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що підлягають доказуванню і збереження речових доказів, з метою повного, всебічного встановлення істини по справі, просить клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Також повідомив, що власник майна ОСОБА_8 був повідомлений про день та час судового засідання, проте у зв'язку з перебуванням на території іншої області не має можливості з'явитися до судового засідання.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що перебувають на банківському рахунку № НОМЕР_9 , який відкрито на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ІПН/ЄДРПОУ НОМЕР_10 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з позбавленням його власника та інших осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1