№522/19482/25, 3/522/6723/25
29.09.2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
19.08.2025 року о 00 годин 16 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «JET», без д/н, у м. Одесі, по вулиці Фонтанська дорога, біля будинку №30/32, із ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
ОСОБА_1 у судове засідання на 16 годину 29.09.2025 року не з'явився, про явку до судового засідання був повідомлений належним чином, під розпис 18.09.2025 року, та виставленням інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси. Також ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовими клопотаннями про направлення матеріалів вище указаної адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до Чечеловського районного суду м. Дніпра, та просив витребувати із УПП в Одеській області відеозапис із нагрудної камери, або реєстратора патрульного, документів про направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, акти свідків, якщо вони були, із підстав зазначених ним письмово.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№427424 від 19.08.2025 року, згідно до якого встановлено те, що 19.08.2025 року о 00 годин 16 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «JET», без д/н, у м. Одесі, по вулиці Фонтанська дорога, біля будинку №30/32, із ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився,
-Направленням ОСОБА_1 про огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2025 року,
-відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного, суд застосовує аналогію права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України зазначається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху України:
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.03.18 року (справа № 278/3362/15-к) указано, що будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів. У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом, та у ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, тому повинен був дотримуватись вимог ПДР України.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 необхідне призначитиєдине можливе адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Так як у матеріалах адміністративної справи знаходиться відеозапис із нагрудних камер патрульних, та до протоколу було долучено направлення водія ОСОБА_1 про огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 19.08.2025 року, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення клопотання за вх.№80870/25 від 18.09.2025 року ОСОБА_1 про витребування із УПП в Одеській області відеозаписів із нагрудної камери, або реєстратора патрульного, та документів про направлення ОСОБА_1 на медичний огляд.
Як вбачається, із протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2025 року свідки у цьому протоколі не були зазначені, тому клопотання ОСОБА_1 про витребування актів за участю свідків не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП поліцейськими були застосовані технічні засоби відеозапису, тому проводити огляд у присутності двох свідків не було необхідності.
Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно до ч.2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Ч.2 ст.276 КУпАП передбачена можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників, але у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» міститься спеціальне роз'яснення для судів про те, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Таким чином, розгляд даної справи про адміністративне правопорушення належить до компетенції Приморського районного суду м. Одеси, так як у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст.276 КУпАП) питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення вже було вирішено відповідним органом внутрішніх справ, а саме посадовою особою Управління патрульної поліції у Одеській області.
На підставі вище зазначеного, суд вважає, що адміністративна справа відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підлягає розгляду у Приморському районному суді м. Одеси, у зв'язку із чим, адміністративні матеріали й були направлені посадовою особою Управління патрульної поліції у Одеській області до Приморського районного суду м. Одеси.
Враховуючи вище зазначені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до Чечеловського районного суду м. Дніпра за підсудністю не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 38, 40-1, 245, 221, 283, п. 1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд
У задоволені клопотань особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про направлення матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до Чечеловського районного суду м. Дніпра, та про витребування додаткових доказів від УПП в Одеській області, згідно до клопотання за вх.№80870/25 від 18.09.2025 року - відмовити.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.