01.10.2025 Справа № 908/1161/25(908/2779/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГІПЕК" ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_1 адреса 01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 46 ЄДРПОУ 14354109
до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" тел. НОМЕР_2 адреса 69061, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 9 А, приміщення 201 ЄДРПОУ 41243385
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи № 908/1161/25
про банкрутство - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОБУДСЕРВІС-2020" тел. НОМЕР_2 адреса 69061, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 9 А, приміщення 201 ЄДРПОУ 41243385
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1161/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОБУДСЕРВІС-2020, код ЄДРПОУ 41243385 (69061 Україна, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 9-А, приміщення 201).
Так, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.05.2025 року у справі № 908/1161/25, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОБУДСЕРВІС-2020, код ЄДРПОУ 41243385 (69061 Україна, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 9-А, приміщення 201).
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Введено процедуру розпорядження майном боржника.
Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Левченка Віталія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 100 від 01.02.2013; адреса: вул. Погребняка, 25А, офіс 307, м. Дніпро, 49010).
03.09.2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» про витребування із незаконного володіння ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» на користь ТОВ "ГІПЕК" об'єкт незавершеного будівництва: 99 (дев'яносто дев'ять) відсотків від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13 003 кв.м., що складається з 25 (двадцяти п'яти) поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, розташований на земельній ділянці, площею 0,5026 га, за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (Шевченківський р-н). (реєстраційний номер 1417833280391).
В якості додатків до позовної заяви ТОВ «ГІПЕК» долучено заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом:
Заборони відчуження об'єкту нерухомого майна: 99 (дев'яносто дев'ять) відсотків від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13 003 кв.м., що складається з 25 (двадцяти п'яти) поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, розташований на земельній ділянці, площею 0,5026 га, за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (Шевченківський р-н). (реєстраційний номер 1417833280391), із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як власникам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державним та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо).
Заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження об'єкту нерухомого майна: 99 (дев'яносто дев'ять) відсотків від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13 003 кв.м., що складається з 25 (двадцяти п'яти) поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, розташований на земельній ділянці, площею 0,5026 га, за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (Шевченківський р-н). (реєстраційний номер 1417833280391).
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» (Ідентифікаційний код: 41243385) вчиняти будь-які дії щодо майна: 99 (дев'яносто дев'ять) відсотків від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13 003 кв.м., що складається з 25 (двадцяти п'яти) поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, розташований на земельній ділянці, площею 0,5026 га, за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (Шевченківський р-н) (реєстраційний номер 1417833280391), зокрема, розпорядження даним майном у межах процедури санації, включення до складу ліквідаційної маси, проведення електронних торгів, щодо реалізації цього майна, продажу або відчуження іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо) цього майна, будь-якого іншого обтяження.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській міській, районним, районним/містах Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: 99 (дев'яносто дев'ять) відсотків від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13 003 кв.м., що складається з 25 (двадцяти п'яти) поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, розташований на земельній ділянці, площею 0,5026 га, за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (Шевченківський р-н). (реєстраційний номер 1417833280391).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2025 року, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, позовну заяву разом з заявою про забезпечення позову передано на розгляд судді Юлдашеву О.О. у провадженні якої перебуває справа № 908/1161/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОБУДСЕРВІС-2020, код ЄДРПОУ 41243385 (69061 Україна, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 9-А, приміщення 201). для розгляду заяви в межах справи про банкрутство.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.
Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.1,2,4 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі №921/302/20.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ТОВ «ГІПЕК» зазначив, що згідно з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі Реєстр) ТОВ «ГІПЕК є власником незавершеного будівництва, житлово-громадського комплексу по вул. Богдана Хмельницького, 58 у Шевченківському районі міста Києва ІІ черга будівництва, літера «Т», загальна площа: 11462,9 кв.м., житлова лоща: 83683,6 кв.м., опис: незавершений будівництвом Житлово-громадський комплекс має відсоток готовності 40% (сорок відсотків), який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером №8000000000:88:199:0001, площею 0,5026 га, за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573741780000).
Одночасно у Реєстрі міститься запис про те, що ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» є власником об'єкту незавершеного будівництва « 99% від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Жтлово-громадський комплекс», загальною площею - 13 003 м2, складається з 25 поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1417833280391)».
Позивач зазначає, що обидва вказані записи про право власності зроблені щодо одного і того самого об'єкту нерухомого майна. Тобто, має місце повійна реєстрація, про що вказано у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2025 року по справі №910/6206/21 (п.8.21 постанови), копія якої додана до позовної заяви ТОВ «ГІПЕК».
Станом на момент звернення з заявою про забезпечення позову, ТОВ «ГІПЕК» відомо про дві спроби здійснити відчуження спірного майна, що розміщенні на електронних майданчиках.
Позивач зазначає, що вказані електронні торги не відбулись через накладення в судовому порядку за заявою ТОВ «ГІПЕК» відповідних заборон на відчуження у межах розгляду Господарським судом міста Києва судової справи №910/6206/21 (ухвала Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі №910/6206/21).
На думку позивача зазначені обставини свідчать про наявні ризики, щодо того, що до закінчення розгляду позовної заяви ТОВ «ГІПЕК» до ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» здійснить реалізацію об'єкта нерухомого майна шляхом його відчуження на електронних торгах, у зв'язку з чим існують обґрунтовані підстави для вжиття відповідних заходів, які позивач просить вжити Господарський суд Запорізької області в межах даного провадження.
Суд звертає увагу, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
В той же час, суд звертає увагу, що саме заявник зазначає, що зазначенні ним же електронні торги не проведені через накладання в судовому порядку заборони на відчуження в межах справи №910/6206/21.
Станом на момент звернення з заявою, позивачем не надані належні та допустимі докази, що свідчать про намагання ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» здійснити заходи направленні на передачу прав на спірний об'єкта нерухомості на користь інших, третіх осіб, шляхом відчуження/передачі/продажу/дарування.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем до позовної заяви долучено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 03.09.2025 року за № 441952804, відповідно до якої судом встановлено, що на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1417833280391 наявне обтяження за номером 50260157 від 12.05.2023 року на підставі ухвала суду, серія та номер: 910/6206/21, виданий 11.05.2023, видавник: Господарський суд міста Києва.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні)
Подана інформаційна довідка не містить інформації про те, що обтяження за номером 50260157 від 12.05.2023, щодо нерухомого майна за реєстраційним номером 1417833280391 є скасованим та припиненим.
Дане свідчить про те, що обтяження за номером 50260157 від 12.05.2023 року станом на момент звернення ТОВ «ГІПЕК» з заявою про забезпечення позову є діючим, що унеможливлює здійснення заходів зі сторони ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» та/або інших третіх осіб пов'язаних х проведенням будь-яких реєстраційних дій у відношенні до нерухомого майна за реєстраційним номером 1417833280391.
З огляду на наявні обтяження, які по суті є дублюючими у поданій заяві позивача про забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність, станом на момент звернення позивача з заявою про забезпечення позову підстав для застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборон з огляду на наявні у реєстрі обтяження, інформація про скасування яких не внесена, що свідчить про їх актуальність та обов'язковість.
Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне, а саме.
Як вже було зазначено судом, в провадження Господарського суду Запорізької області перебувають матеріали справи 908/1161/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОБУДСЕРВІС-2020, код ЄДРПОУ 41243385 (69061 Україна, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 9-А, приміщення 201).
Так, станом на момент розглядом судом заяви ТОВ «ГІПЕК» про забезпечення позову, провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» перебуває на стадії розпорядження майном.
Відповідно до частини 1 статті 44 Кодексу України з процедури банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Частиною 3 статті 44 Кодексу України з процедури банкрутства встановлено, що розпорядник майна зобов'язаний вживати заходів для захисту майна боржника.
Згідно з частиною 5 статті 44 Кодексу України з процедури банкрутства протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства.
В той же час, з аналізу норм Кодексу України з процедури банкрутства продаж майна боржника можливе лише на стадіях санації, ліквідації, або за результатами прийняття судом ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство.
Станом на сьогодні, будь-яких рішень, в частині переходу до іншої станції провадження у справі про банкрутство комітетом кредиторів не приймалось, судом не затверджувалось відповідною ухвалою.
Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «ГІПЕК» не є учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020».
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедури банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В той же час, матеріали заяви ТОВ «ГІПЕК» про забезпечення позову не містить належних та допустимих доказів, що свідчили про включення спірного об'єкта нерухомості, а саме: 99% від загальної площі об'єкта незавершеного будівництва одно секційної будівлі по проекту «Жтлово-громадський комплекс», загальною площею - 13 003 м2, складається з 25 поверхів, цокольного поверху та технічного поверху, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, №58 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1417833280391)» до списку ліквідаційної маси та/або майна, що буде реалізований на стадії санації боржника.
Підсумовуючи викладене, суд вважає доводи викладені ТОВ «ГІПЕК» у заяві про забезпечення позову такими, що не знайшли свого підтвердження, обставини можливої реалізації спірного майна в межах провадження у справі про банкрутство є передчасними, з огляду на стадію справи про банкрутство ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020».
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання - 01.10.25р. та підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Юлдашев