номер провадження справи 6/86/25
23.09.2025 Справа № 908/1510/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/1510/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 46, офіс 215)
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80)
про стягнення грошової суми,
за участю представників сторін:
від позивача - Чепенко М.В. (в режимі відеоконференції), адвокат, ордер СА № 1108107 від 04.01.2025;
від відповідача - Шоніна О.В., адвокат, довіреність від 09.07.2024.
Процесуальні дії по справі.
22.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1645/08-07/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради про стягнення вартості незаконно спожитої електричної енергії в сумі 1 073 327,85 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.05.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1510/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1510/25 (номер провадження 6/86/25). Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.06.2025 об 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 19.06.2025 за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 29.07.2025 об 11 год. 00 хв., в подальшому на 07.08.2025 об 11 год. 00 хв.
07.08.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу № 908/1510/25 до розгляду по суті на 26.08.2025 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 26.08.2025 була оголошена перерва до 10.09.2025, а в подальшому до 23.09.2025 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 23.09.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що 04.01.2022р. Відповідачем проведено процедуру відкритих торгів UA-P-2022-01-04-002793-c на постачання електричної енергії, ДК 021:2015:09310000:5 з очікуваною вартістю 6 500 000 грн 00 коп. Запланований обсяг електричної енергії складав 1 250 000 кВт*год. Переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС».
01.03.2022 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» (надалі - Позивач, Постачальник) уклало з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (надалі - Відповідач,Споживач) Договір № 1/2273 (надалі - Договір) на постачання електричної енергії споживачу, пунктом 2.3. якого визначено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.03.22р. 00:00 по 31.12.22р. 24:00 становить 1 250 000 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому операторам системи розподілу.
Відповідно до п.13.1. зазначеного Договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору. Строк дії цього Договору може бути припинено в частині постачання електричної енергії у випадку повного освоєння Споживачем коштів, визначених в п. 5.2. цього договору. Загальна вартість вказаного договору становить 4 118 400,00 грн у т.ч. ПДВ 684 400,00 грн (п. 5.2).
За твердженням позивача, останній на виконання п. 2.1. вказаного Договору передав Відповідачеві в період з 00 год. 00 хв. 01.03.2022р. по 13 год. 00 хв. 24.11.2022р. електричну енергію в обсязі 1 250 166 кВт*год на загальну суму коштів 4 118 946,92 грн (чотири мільйони сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 92 коп., включно з ПДВ.
Позивач уважає, що за приписами п. 13.1 договору щодо його припинення в результаті освоєння споживачем коштів, о 13 год. 00 хв. 24.11.2022р. договір про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022 припинив свою дію в частині постачання електричної енергії, а її подальше споживання є перевищенням договірного обсягу.
Вказує, що попри відсутність у відповідача чинного договору з позивачем та будь-яких правових підстав для споживання електричної енергії з ресурсу позивача, Відповідач самовільно продовжував відбір електричної енергії поза межами узгодженого договірного обсягу до 21 грудня 2022 року включно. Відтак позивач стверджує, що Комунальне некомерційне підприємство «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» у період з 14:00 год. 24.11.2022 р. по 21.12.2022 включно безпідставно, поза межами укладеного договору, спожило додатково 154 069 кВт*год. електричної енергії з ресурсу Позивача на загальну суму 1 073 327,85 грн (один мільйон сімдесят три тисячі триста двадцять сім гривень 85 коп.), у т.ч. ПДВ, яку просить стягнути з відповідача. Посилаючись на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України зазначає, що оскільки відповідач спожив електричну енергію, вона не може бути повернута позивачеві в натурі, відтак відповідач зобов'язаний компенсувати позивачеві її вартість.
09.06.2025 від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву вх. №11652/08-08/25 (документ сформований в системі Електронний суд в ЄСІКС 06.06.2025), відповідно до якого останній заперечив проти позову. Зазначив, що підстави для постачання електричної енергії позивачем були відсутні, оскільки на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії договору на розподіл / передачу електричної енергії та договору з електропостачальником. Твердження позивача про те, що відповідач не уклав з постачальником «останньої надії» договір, що слугувало підставою для подальшого відпуску електричної енергії, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на умовах типового договору, який вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 16.06.2025 вх. №12188/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 13.06.2025 позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 по справі №908/351/25 установлено, що сторони у справі перебували в договірних відносинах в період з 01.03.2022 по 24.11.2022 на підставі Договору №1/2273 від 01.03.2022 на постачання електричної енергії споживачу. Відповідач був обізнаний, у якого постачальника безпідставно відбирав (отримував) електричну енергію поза межами договірних відносин. Отже поставка електричної енергії в кінці листопада та в грудні 2022 року відбулася поза межами договірних відносин. Факт позадоговірного споживання відповідачем електричної енергії у період з 14:00 год. 24.11.2022 по 21.12.2022 у кількості 154069 кВт*год. підтверджується листами від оператора системи розподілу від 13.11.2024 №007-72/4932 та від 20.12.2024 №007-66/5547.
За змістом додаткових письмових пояснень (вх. №19198/08-08/25, сформовані в системі Електронний суд 22.09.2025) відповідач зазначив, що саме невиконання позивачем вимог ПРРЕЕ щодо вжиття заходів для переведення споживача на постачальника «останньої надії» стало наслідком настання несприятливих умов для закладу охорони здоров'я. Зауважує, що після виконання позивачем вимог ПРРЕЕ постачання електричної енергії у період з 22.12.2022 по 31.12.2022 здійснювалось постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі договору №3/2273 від 27.12.2022. Також відповідач заперечив проти вартості електричної енергії, заявленої позивачем до стягнення, оскільки станом на листопад-грудень 2022 р. ціна внутрішньодобового ринку склала 3406,88 грн/МВтгод., ціна ринку на «добу на перед» 3433,50 грн/МВт.год. у листопаді, у грудні відповідно 3481,86 грн/МВт.год та 3347,46 грн/МВт.год.
Позивач у додаткових поясненнях (вх. №19199/08-08/25 від 23.09.2025) навів розрахунок суми, заявленої до стягнення з відповідача та зауважив на відсутності обов'язку позивача передавати споживача на постачальника «останньої надії».
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позов з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, що викладені у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» (постачальник, позивач у справі) та Комунальним некомерційним підприємством «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради укладено Договір №1/2273 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), за умовами якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію, найменування предмету закупівлі згідно коду за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.03.2022 00:00 по 31.12.2022 24:00 становить 1 250 000 кВт/год. та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявлену оператором систем розподілу (п. 2.3 договору).
Бюджетні зобов'язання за укладеним договором здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 2.4).
Пунктами 3.3 та 5.6 договору сторони погодили, що постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у Комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що загальна вартість цього договору становить 4 118 400,00 грн, у тому числі ПДВ 686 400,00 грн.
Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що оформлюється додатковою угодою. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов'язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній редакції (п. 5.8). Зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно зі ст. 41 закону України «Про публічні закупівлі» (п. 5.9).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.11 договору).
Відповідно до п. 5.12 договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до п. 5.16 договору Споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послуги розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього Договору.
Пунктом 5.19 договору встановлено, що Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити наступну інформацію: ціну за одиницю електричної енергії; спосіб оплати (по факту); термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; визначення способу оплати послуг з розподілу (через Постачальника та/або напряму з оператором системи); наявність штрафних санкцій за дострокове розірвання договору у випадках не передбачених умовами Договору; термін дії Договору та умови пролонгації.
Після прийняття Споживачем комерційних пропозицій Постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п.7.2 договору Постачальник зобов'язаний нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ, цим Договором та Комерційною пропозицією, що є Додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 13.1 договору встановлено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору. Строк дії цього договору може бути припинено в частині постачання електричної енергії у випадку повного освоєння (використання) споживачем коштів, визначених в п. 5.2 цього договору.
Пунктом 13.2 сторони погодили, що дія договору про постачання електричної енергії може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому періоді, якщо видатки на досягнення цілі затверджено в установленому чинним законодавством порядку.
Додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 01.03.2022 є Заява-приєднання до договору, яка містить персоніфіковані дані Споживача, ЕІС-код як суб'єкта ринку електричної енергії та дату початку постачання.
Додатком №1 до Заяви-приєднання до Договору є перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку та Заявлені обсяги споживання електричної енергії у розрахункових періодах.
Додатком №2 до Договору є Комерційна пропозиція, за умовами якої ціна електричної енергії 1 кВт*год складає 2,7456 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 0,5491 грн, разом з ПДВ - 3,29472 грн, що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії на відповідний розрахунковий період. Якщо протягом строку дії цього договору на підставі постанов НКРЕКП тариф на передачу електроенергії для ПрАТ «НЕК «Укренерго» буде збільшуватися, сторони договору, відповідно до п.1-8 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» повинні переглянути ціну 1 кВт*год електроенергії за даним договором, відповідно до рівня збільшення тарифів згідно Постанов НКРЕКП (п. 1 Комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 5 додатку 2 (Комерційна пропозиція) до договору, термін дії договору та умови пролонгації: договір укладається на строк з моменту підписання по 31.12.2022 року (включно), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами гарантійних зобов'язань за договором.
На виконання п. 2.1. договору про постачання електричної енергії споживачу позивач передав відповідачеві в період з 00 год. 00 хв. 01.11.2022 по 13 год. 00 хв. 24.11.2022 електричну енергію в об'ємі 1 250 166 кВт*год на загальну суму коштів 4 118 946,92 грн, включно з ПДВ. Зазначений факт встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2025 у справі №908/351/25, яке набрало законної сили 27.05.2025, відповідно до якого стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради на користь позивача заборгованість за період з 01.11.2022 по 13 год. 00 хв. 24.11.2022 року в розмірі 409 504,04 грн.
В матеріалах справи відсутні докази зміни ціни електричної енергії, яка вказана у п. 1 Комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2022, або ціни договору. Так само матеріали справи не містять доказів припинення з 24.11.2022 договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2022 №1/2273.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 14:00 год. 24.11.2022 по 30.11.2022 відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 34 714кВт*год., в період з 01.12.2022 по 21.12.2022 в обсязі 119 355 кВт*год.
Факт споживання відповідачем вказаного обсягу електричної енергії підтверджується повідомленнями-листами за вих. № 007-72/4932 від 13.11.2024 та за вих. № 007-66/5547 від 20.12.2024 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», про фактичний обсяг споживання погодинно.
З метою коригування обсягів електричної енергії спожитої відповідачем у листопаді - грудні 2022 на його адресу були направлені лист вих. №01/2501-15 від 21.01.2025, Акт коригування від 30.11.2024 №18/11 до акту передачі-прийому електричної енергії від 30.11.2022 року №242 з урахуванням акту коригування від 30.11.2024 року №242/11; Акт коригування від 30.11.2024 №274/11 до акту передачі-прийому електричної енергії від 31.12.2022 №274; Акт взаємних розрахунків за період з 01.11.2022 по 01.12.2024; рахунки №2/2273/11Ф від 20.01.2025 на суму 241 836,47 грн та №2/2273/12Ф від 20.01.2025 на суму 831 491,38 грн. У актах коригування та рахунках позивачем вартість спожитої відповідачем електричної енергії в період з 14 год. 00 хв. 24.11.2022 по 21.12.2022 вказана в розмірі 5,80545 грн без ПДВ.
Зазначений лист з доданими до нього документами отримано відповідачем 28.01.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6904100048840.
Позивач звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» з повідомленням про дострокове припинення договору постачання електричної енергії споживачу та необхідність його переведення на постачальника «останньої надії» від 01.12.2022 вих. №01/2212-2, в якому зазначив, що у зв'язку з достроковим припиненням договору №1/2273 від 01.03.2022 виникла необхідність у переведенні споживача на постачання до постачальника «останньої надії» з 00:00 год. 21 грудня 2022 року.
За умовами договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2022 №3/2273 в редакції додаткової угоди №1 від 27.12.2022 до договору, відповідачеві визначено обсяги постачання електричної енергії на період з 22.12.2022 по 31.12.2022.
Станом на момент звернення з позовом до суду відповідач суму в розмірі 1 073 327,85 грн на користь позивача не перерахував, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Спірні правовідносини сторін є господарськими.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частин 1-3 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються; строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору; інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Судом установлено, що між сторонами спору 01.03.2022 укладено Договір №1/2273 про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачеві для забезпечення потреб його електроустановок. Сторонами визначені істотні умови даного договору, зокрема, ціна за одиницю електричної енергії - 3,29472 грн з ПДВ за 1 кВт*год; очікуваний обсяг постачання електричної енергії - 1 250 000 кВт*год, загальна вартість договору - 4 118 400,00 грн; строк договору - по 31.12.2022. При цьому сторони погодили, що строк дії договору може бути припинено в частині постачання електричної енергії у випадку повного освоєння (використання) споживачем коштів, визначених в п. 5.2 цього договору.
Позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії в період з 14 год. 00 хв. 24.11.2022 по 21.12.2022 стверджує, що відповідно до п. 13.1 договір про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022 припинив свою дію в частині постачання електричної енергії у зв'язку з повним освоєнням відповідачем коштів в розмірі 4 118 400,00 грн, а саме споживанням станом на 13 год. 00 хв. 24.11.2022 електричної енергії в об'ємі 1 250 166 кВт*год на загальну суму коштів 4 118 946,92 грн.
Варто зауважити, що вказаний договір сторони уклали на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладання договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Так, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином; передання боржником кредиторові відступного, зарахування, домовленість сторін, прощення кредитором боргу, поєднання в одній особі боржника і кредитора, неможливість виконання зобов'язання, смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи, та інші, передбачені договорами або законами.
Частиною 1 ст. 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проаналізувавши приписи ст.ст. 598, 631, 651 ЦК України суд зазначає, що строк договору - це період у часі, протягом якого сторони можуть здійснити права та виконати обов'язки, що виникли у зв'язку з укладанням такого договору.
Звертаючись до суду з позовом позивач з посиланням на п. 13.1 договору про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022 зазначив, що такий договір припинив свою дію в частині постачання електричної енергії о 13 год. 00 хв. 24.11.2022р. у зв'язку з повним освоєнням відповідачем коштів в розмірі 4 118 400,00 грн, які передбачені договором. Відтак, за твердженням позивача, подальший відбір з боку відповідача електричної енергії відбувався поза межами укладеного договору, без достатньої правової підстави, а вартість такої електричної енергії має бути компенсована позивачеві за ринковими цінами, які існували станом на листопад 2024 року.
Суд не погоджується з твердженням позивача про припинення договору про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022 о 13 год. 00 хв. 24.11.2022р. з огляду на таке.
Як зазначено вище, строк договору визначений пунктом 13.1 та пунктом 5 Комерційної пропозиції: з моменту його підписання по 31.12.2022 року (включно), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами гарантійних зобов'язань за договором. Сторони передбачили, що строк дії цього договору може бути припинено в частині постачання електричної енергії у випадку повного освоєння (використання) споживачем коштів, визначених в п. 5.2 цього договору.
На підставі аналізу вказаних умов договору суд виснує, що договір діяв по 31.12.2022, але міг бути припинений внаслідок повного освоєння (використання) споживачем коштів, передбачених договором. При цьому укладений між сторонами договір не передбачає автоматичного його припинення внаслідок настання вказаних умов, а п. 13.1 вказує на можливість такого припинення.
Матеріали справи не містять доказів дострокового розірвання (припинення) договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2022 №1/2273 за домовленістю сторін, в односторонньому порядку або за рішенням суду. Той факт, що позивачем поставлено відповідачеві електричну енергію в обсязі та на суму, яка була передбачена договором, є виконанням позивачем зобов'язань, передбачених договором №1/2273 від 01.03.2022, але не свідчить про припинення договору.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила №312) передбачають, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії» (п. 3.1.1).
Згідно з п.п. 3.1.7 - 3.1.9 Правил №312, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Частинами 1, 7, 8 ст. 64 закону України «Про ринок електричної енергії», пунктом 3.4.2. Правил №312 визначено, що постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Відповідно до п.3.2.15 Правил №312, у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.
Споживач після отримання повідомлення електропостачальника має право ініціювати зміну електропостачальника у порядку, встановленому в розділі VI цих Правил.
У разі недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії споживачу обсяги спожитої електричної енергії до дати припинення з урахуванням встановленого 20-денного строку враховуються адміністратором комерційного обліку за цим електропостачальником, крім випадку, визначеного цими Правилами.
Зазначеними приписами закону та Правил №312 спростовуються твердження позивача про відсутність у нього обов'язку передавати споживача до постачальника «останньої надії».
Ураховуючи зазначені приписи Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, позивач як постачальник електричної енергії, якщо вважав договір на постачання відповідачеві електричної енергії дострокового припиненим, мав повідомити споживача та постачальника «останньої надії» не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору про припинення постачання електричної енергії відповідачеві, і після спливу двадцятиденного строку у разі необрання споживачем нового постачальника, постачання електричної енергії відповідачеві мав здійснювати постачальник «останньої надії».
Втім, початком строку постачання електричної енергії відповідачеві постачальником «останньої надії» є 22.12.2022, що не заперечується сторонами та установлено судом з аналізу договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2022 №3/2273 в редакції додаткової угоди №1 від 27.12.2022, укладеного між відповідачем та Державним підприємством зовнішньої діяльності «Укрінтеренерго».
Матеріали справи не містять доказів здійснення такого повідомлення з боку позивача відповідачеві та постачальникові «останньої надії» у зв'язку з припиненням дії договору про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022 станом на 24.11.2022.
Отже, договір про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022 не був припинений сторонами о 13 год. 00 хв. 24.11.2022, строк його дії узгоджено сторонами до 31.12.2022, а відтак позивач здійснював постачання електричної енергії відповідачеві в період з 14 год. 00 хв. 24.11.2022 по 21.12.2022 на виконання договору про постачання електричної енергії №1/2273 від 01.03.2022.
З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про відсутність правових підстав для постачання відповідачеві електричної енергії та застосування ст.ст. 1212, 1213 ЦК України до правовідносин, які виникли між сторонами спору.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 14:00 год. 24.11.2022 по 30.11.2022 відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 34 714кВт*год., в період з 01.12.2022 по 21.12.2022 в обсязі 119 355 кВт*год.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту отримання від позивача електричної енергії протягом вказаного періоду у зазначених обсягах.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, відповідачем не було виконано в повному обсязі свого обов'язку з оплати спожитої протягом 24.11.2022 - 21.12.2022 електричної енергії.
Позивач просить стягнути з відповідача вартість спожитої електричної енергії протягом 24.11.2022 - 21.12.2022 за ціною 5,80545 грн без ПДВ за 1 кВт*год.
Обґрунтовуючи розрахунок заявленої до стягнення суми в розмірі 1 073 327,85 грн позивач посилається на приписи ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, згідно яких набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Отже, оскільки спожита електрична енергія не може бути повернута в натурі, Позивач просить повернути вартість фактично спожитої електричної енергії Відповідачем, яка розрахована станом на листопад 2024 рік, тобто на дату формування актів коригування. Зазначає, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку на «добу на перед» оприлюднена на офіційному сайті Оператора ринку на рівні 5276,88 грн/МВт.год. без ПДВ, до якої додано тариф на послуги з передачі електричної енергії - 528,57 грн/МВт.год без ПДВ та суму податку на додану вартість.
Проте, оскільки суд виснував, що постачання електричної енергії відповідачеві позивач здійснював на виконання договору №1/2273 від 01.03.2022, за умовами якого сторонами погоджена вартість електричної енергії в розмірі 3,29472 грн з ПДВ за 1 кВт*год, вартість спожитої відповідачем електричної енергії протягом 24.11.2022 - 21.12.2022 становить 507 614,22 грн: за період з 14 год. 00 хв. 24.11.2022 по 30.11.2022 - 114 372,91 грн (34714 кВт*год х 3,29472 грн з ПДВ); за період з 01.12.2022 по 21.12.2022 - 327 701,09 грн (119 355 кВт*год х 3,29472 грн з ПДВ).
Крім зазначеного господарський суд ураховує, що договір про постачання електричної енергії між сторонами спору був укладений відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Відтак, з огляду на принципи здійснення закупівель, передбачені згаданим законом та ст.7 Бюджетного кодексу України, визначення ціни електричної енергії на рівні 5,80545 грн без ПДВ, яка вказана позивачем у актах та рахунках, порівняно з ціною, погодженою в договорі (2,74560 грн без ПДВ), суперечить вказаним принципам, є неефективним та нецільовим використанням бюджетних коштів.
Відтак, позовні вимоги в розмірі 507 613,22 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 565 714,63 грн - суд відмовляє з наведених вище підстав. Отже, позов задовольняється частково.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. ст. 76,77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача суми 507 613,22 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» при звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 16099,92 грн (платіжна інструкція № 13 від 23.01.2025).
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Беручи до уваги викладене, враховуючи подання позову до суду в електронній формі, судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 12879,93 грн (16099,92 грн х 0,8).
Отже, позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 3219,99 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» судового збору в розмірі 3219,99 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6091,36 грн сплаченого судового збору. В іншій частині судовий збір покладається на позивача.
25.08.2025 позивачем в підсистемі Електронний суд сформована заява (вх. №17125/08-08/25) про включення компенсації правничої допомоги, за текстом якої позивач просить включити до предмету позову у справі №908/1510/25 вимогу про компенсацію правничої допомоги адвоката Чепенко М.В. у розмірі 55 000,00 грн та стягнути зазначену суму з відповідача. До даної заяви надано копії посвідчення адвоката, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера на надання правничої допомоги, договору про надання правової допомоги від 02.01.2025, додаткової угоди від 05.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2025, акта приймання-передачі наданих послуг від 20.08.2025 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 та додаткової угоди від 05.05.2025.
23.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Комунального некомерційного підприємства «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради, за змістом яких відповідач виклав серед іншого доводи щодо необґрунтованості клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Заперечуючи проти задоволення заяви зазначає, що позивач направив заяву про включення до предмета позову у справі вимогу про компенсацію правничої допомоги після закриття підготовчого провадження у справі, що є порушенням норм процесуального права. Крім того вважає, що заявлена позивачем сума гонорару в розмірі 55 000,00 грн є неспівмірною зі складністю вказаної справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг не відповідає критерію реальності таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Згідно з частинами 1,3 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1,2 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників.
Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 у справі №922/676/21.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Відтак, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до якого включено витрати на сплату судового збору. Про понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх очікуваний розмір у першій заяві по суті справи позивач не зазначив.
Заява про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу була подана позивачем 25.08.2025 та цієї ж дати направлена відповідачеві до його електронного кабінету.
Відповідач під час розгляду справи по суті висловив свої заперечення та міркування щодо співмірності або обґрунтованості заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що викладені у письмових поясненнях від 22.09.2025 (вх. №19198/08-08/25 від 23.09.2025).
Відповідачем не доведено, а господарським судом не встановлено, що подання позивачем розрахунку сум судових витрат на професійну правничу допомогу не разом із позовом, а окремою заявою, поданою 25.08.2025, тобто до початку розгляду справи по суті, позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.
Відтак, суд не вбачає підстав для відмови позивачеві у відшкодуванні відповідних судових витрат на підставі частини 2 ст. 124 ГПК України.
За умовами договору про надання правової допомоги від 02.01.2025, укладеного між Адвокаткою Мариною Чепенко та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький енергетичний альянс» (Клієнт), адвокат зобов'язується здійснити представництво інтересів Клієнта, що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Безпосередній зміст правової допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання, яке надані іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити представництво клієнта, зокрема, в усіх без винятку судах України. (п. 1 договору).
За надання адвокатом правової допомоги за цим договором, що вказана в пункті 1 договору, клієнт зобов'язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах, визначених в додатку до цього договору (п. 3 договору).
Додатковою угодою від 05.05.2025 до договору сторони погодили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі та навели перелік послуг у сфері права, які адвокат надає замовнику:
- правовий аналіз матеріалів справи щодо заборгованості КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради перед ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» по договору від 01.03.2022 р. №1/2273 на постачання електричної енергії споживачу та надати консультацію щодо судової перспективи даної справи - вартість послуги 10000,00 грн;
- підготовка та подання через електронний кабінет суду позовної заяви про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - вартість послуг 20 000,00 грн;
- ознайомлення з документами, які будуть (можуть бути) подані відповідачем по господарській справі про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - вартість послуги 2000,00 грн за ознайомлення з одним пакетом документів в межах справи;
- підготовка та подання через електронний кабінет суду будь-яких заяв по суті справи по вказаній господарській справі - вартість послуги 5000,00 грн за подання однієї заяви по суті справи;
- підготовка та подання через електронний кабінет суду будь-яких процесуальних заяв (у разі необхідності) по вказаній господарській справі - 3000,00 грн за складання та подання однієї заяви;
- участь у судових засіданнях по господарській справі - вартість послуги - 5000,00 грн за участь в одному судовому засіданні.
Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що загальна вартість всіх послуг виконавця, зазначених у п. 2 цієї додаткової угоди, буде визначена у відповідному підписаному сторонами акті приймання-передачі наданих послуг.
20.08.2025 між Адвокатом та Клієнтом підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 р. та додаткової угоди від 05.05.2025 р., за змістом якого адвокат та ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» засвідчили факт надання позивачеві правничої допомоги на суму 55 000,00 грн, а саме:
- здійснено правовий аналіз матеріалів справи щодо заборгованості КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради перед ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» по договору від 01.03.2022 р. №1/2273 на постачання електричної енергії споживачу та надано консультацію щодо судової перспективи даної справи - вартість послуги 10000,00 грн;
- підготовлено та подано через електронний кабінет суду позовну заяви про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - вартість послуги 20 000,00 грн;
- ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву по господарській справі про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - вартість послуги 2000,00 грн;
- підготовлено та подано через електронний кабінет суду відповідь на відзив на позовну заяву по господарській справі про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - вартість послуги 5000,00 грн за подання однієї заяви по суті справи;
- підготовлено та подано через електронний кабінет суду заяву про участь у судових засіданнях через відеоконференцзвязок по господарській справі про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - 3000,00 грн;
- станом на 20.08.2025 взято участь у трьох судових засіданнях (19.06.2025, 29.07.2025, 07.08.2025) по господарській справі про стягнення з КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» Запорізької міської ради заборгованості у розмірі 1 073 327,85 грн - вартість послуги - 5000,00 грн за участь в одному судовому засіданні, загальна вартість послуги складає 15 000,00 грн.
У матеріалах справи наявна копія ордеру серії СА №1108107 від 04.01.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2025, за яким адвокат Чепенко М.В. надає правничу допомогу ТОВ «Запорізький енергетичний альянс».
Позовна заява підписана представником ТОВ «Запорізький енергетичний альянс» адвокатом Чепенко М.В., відповідь на відзив, інші заяви та клопотання у даній справі також підписані вказаним представником. У судових засіданнях інтереси позивача представляла адвокат Чепенко М.В..
Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд встановив, що заявлені витрати на правничу допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами.
У даному випадку, при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд ураховує категорію та складність справи, предмет спору, заявлену до стягнення суму, здійснені адвокатом дії зі складення процесуальних документів у цій справі.
Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справі, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 55000,00 грн не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи, зокрема, в частині правового аналізу матеріалів справи щодо заборгованості відповідача, надання консультації щодо судової перспективи даної справи та підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості, ознайомлення з відзивом відповідача, підготовки заяви про участь у режимі відео конференції.
Так, на переконання суду, здійснення правового аналізу матеріалів справи, надання консультації щодо судової перспективи даної справи та підготовки позовної заяви є одним видом правничої допомоги, вартість якої в розмірі 10000,00 грн відповідає критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру. Аналогічно ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив є одним видом правничої допомоги, вартість якої в розмірі 5000,00 грн відповідає зазначеним вище критеріям.
Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є альтернативою явки в судове засідання представника учасника справи. Відтак підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не є окремою послугою в розумінні надання правової допомоги позивачеві, суд критично ставиться до включення витрат професійну правничу допомогу вартості підготовки такої заяви.
Проаналізувавши наведений у Акті від 20.08.2025 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 р. та додаткової угоди від 05.05.2025 р. детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, господарський суд дійшов висновку, що критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру відповідає розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
За результатами вирішення спору в даній справі позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 507614,22 грн, що складає 47,29 % від заявленої до стягнення суми.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн, які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно вимогам, які були задоволенні судом, виходячи з такого розрахунку: 30000,00 грн *47,29 / 100% = 14187,00 грн. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу суд залишає за позивачем.
Таким чином, заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволена судом частково.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд. 80, ідентифікаційний код юридичної особи 05498677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький енергетичний альянс» (69041, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 46, офіс 215, ідентифікаційний код юридичної особи 43859282) 507 614,22 грн (п'ятсот сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень 22 коп.) основного боргу, 6091,37 грн (шість тисячі дев'яносто одну гривню 37 коп.) судового збору, 14187,00 грн (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 01.10.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько