01.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1904/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 р.
( суддя Євстигнеєва Н.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 03.12.2024 р. )
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
в особі Вінницької філії
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України",
м. Вінниця
до відповідача-1:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд",
м. Кам'янське Дніпропетровської області
до відповідача-2:
Акціонерного товариства "Вінницяобленерго",
м. Винниця
про стягнення 149 982,62 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" та Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії 149 982,62 грн майнової шкоди, з яких 92 667,17 грн втрат природного газу через пошкоджений газопровід, 57 305,45 грн витрат на відновлення пошкодженого газопроводу, а також судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Валеобуд", під час проведення земляних робіт неподалік будинку 21 по вул. 600-річчя у м. Вінниця відбулося пошкодження газопроводу середнього тиску, внаслідок чого виток газу тривав 386 хвилин. Позивачем проведені ремонтно-відновлювальні роботи системи газопостачання, вартість яких становить 57 305,45 грн. Вартість втрат газу, які виникли внаслідок аварії, становить 92 667,17 грн. Вимога до Відповідача -2 мотивована посиланням на приписи ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі Підрядником, якщо він діяв за завданням Замовника. Правовою підставою задоволення позовних вимог Позивач вказує ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, Кодекс ГРМ.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 149 982,62 грн. майнової шкоди, з яких: 92 667,17 грн. втрат природного газу через пошкоджений газопровід, 57 305,45 грн. витрат на відновлення пошкодженого газопроводу, а також 3 028,00 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що суд не врахував в повному обсязі сукупність інших доказів, які свідчать про вчинення Підрядником правопорушення.
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції не дослідив наступні вагомі аргументи: Згідно п. 2.3.8 Державні будівельні норми ( далі по тексту - ДБН ) А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій несуть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах. AT «Вінницягаз» 18.08.2020 р. ( додаток 1 ) було погоджено, інженерно-геодезичні вишукування на яких не було відтворено пошкоджений газопровід. Згідно додатку ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» план підземних мереж, що входить до складу проектної документації на будівництво лінійних об'єктів інженерно- транспортної інфраструктури виконується на основі інженерно-геодезичних вишукувань. Відповідний план підземних мереж, що входить до складу проектної документації було виконано та погоджено AT «Вінницягаз» 03.08.2023 р. без відтворень, внесення правок та/або коригувань. Відповідно - на плані підземних мереж, який був погоджений AT «Вінницягаз» 03.08.2023 р., що входить до складу затвердженої проектної документації та переданої від AT «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» до ТОВ «ВАЛЕОБУД» - також, була відсутня інформація про наявність мереж газопроводу, який було пошкоджено ТОВ «ВАЛЕОБУД» під час виконання робіт, неподалік будинку 21 по вул. 600 річчя у м. Вінниця ( як зазначено в акті № 56 ТОВ «Газорозподільні мережі України» ).
При цьому, Скаржник зазначає, що газопровід, який було пошкоджено під час виконання робіт, фізично не знаходиться неподалік будинку 21 по вул. 600 річчя у м. Вінниця. Пошкоджений газопровід перетинає перпендикулярно вулицю 600-річчя від будинку № 27 по вул. 600 річчя у м. Вінниця в сторону будинку № 66 по вул. 600 річчя у м. Вінниця. Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради листом № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р. надав інформацію про те, що пошкоджений ТОВ «ВАЛЕОБУД» газопровід, який перетинає перпендикулярно вулицю 600-річчя від будинку № 27 по вул. 600 річчя у м. Вінниця в сторону будинку № 66 по вул. 600 річчя у м. Вінниця відсутній в електронній базі даних містобудівного кадастру.
На переконання Скаржника рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 р. по справі № 904/1904/24 було прийнято на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи, а отже є необгрунтованим та незаконним.
Також, Апелянт відхиляє наведені Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу аргументи з аналогічних підстав наведених в апеляційній скарзі.
Крім того, Скаржник зазначає, що у зв'язку з тим, що лист № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р., який не досліджувався судом першої інстанції, отримано після розгляду судом першої інстанції - Відповідач - 2 не мав можливості подати їх до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, тому що Апелянту не було відомо про існування доказу. Відповідач - 2 отримав лист від Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради листом № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р. про те, що пошкоджений ТОВ «ВАЛЕОБУД» газопровід, який перетинає перпендикулярно вулицю 600-річчя від будинку № 27 по вул. 600 річчя у м. Вінниця в сторону будинку № 66 по вул. 600 річчя у м. Вінниця відсутній в електронній базі даних містобудівного кадастру.
Апелянт вважає, що з його боку відсутня винна у спричинені шкоди, тому що Відповідач -2 погодив проектну документацію у АТ «ВІННИЦЯГАЗ» згідно п. 6.2. Договору, та надав до суду викопіювання з електронної бази за № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р..
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Позивач посилається на те, що Відповідачем - 2 до суду апеляційної інстанції надано лист № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р., який не досліджувався судом першої інстанції.
Також, Позивач вважає, що Відповідачем -2 не аргументовані обставини та факти порушення його прав з боку Позивача та не надано відповідних доказів на підтвердження порушення своїх прав, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має. В цілому, аргументи Відповідача -2 у апеляційній скарзі зводяться до перекручування встановлених судом першої інстанції фактів та обставин даної справи.
Крім того, Позивач не погоджується з аргументами Відповідача -2, які наведені ним у відповіді на відзив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що Відповідачу -2 та Відповідачу -1 було достовірно відомо, що заплановані земляні роботи мають виконуватися в охоронні зоні об'єктів газорозподільної системи, що підтверджується проектною документацією, яка була передана Відповідачем -2 Відповідачу -1 та була погоджена АТ «Віниицягаз» (на той час - Оператор ГРМ). Крім того, погодження проектної документації АТ «Вінницягаз» передбачало виконання робіт Відповідачем -1 за умови присутності представника газорозподільного підприємства ( Оператора ГРМ ). Тобто, Відповідач -1 та Відповідач -2 були проінформовані, що заплановані земельні роботи мають проводитися в присутності представника Оператора ГРМ. Поряд з цим, в порушення вимог Кодексу ГРМ, ПБСГ та ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» Відповідачем -1 виконання робіт в охоронній зоні діючих газопроводів проводилися без нагляду працівників організацій, що експлуатують ці комунікації ( в даному випадку - Позивача ). Крім того, не пізніше ніж за добу до початку робіт Відповідачем -2 та Відповідачем -1 не було повідомлено представника Оператора ГРМ щодо дати та часу проведення робіт, що підтверджується письмовими поясненнями працівника Відповідача -1 ОСОБА_1 . При цьому, Відповідач -2 вказує на те, що у Позивача відсутнє право користування об'єктом газопостачання згідно Договору, оскільки, на його думку, в позовній заяві зазначений газопровід середнього тиску, а при цьому, Позивачем були прийнятті в користування згідно Переліку «вводи дворові низького тиску». Разом з тим, в Переліку об'єктів переданих в експлуатацію під порядковим номером 5722, чітко зазначено «вводи дворові середнього тиску», що повністю відповідає змісту позовної заяви.
Також, на переконання Позивача - лист Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 19.12.2024 р. № 05/00/010/182229 не може бути прийнятий апеляційним судом як доказ у справі № 904/1904/24, оскільки вказаного доказу не існувало на монет складання судом першої інстанції рішення у справі 904/1904/24. При цьому, Відповідачем -2 ні до апеляційної скарги, ні до відповіді на відзив не додано доказів неможливості подання до суду першої інстанції звернення ( аналогічного за змістом листу № 83.31-23111) та отримання відповіді ( аналогічної за змістом № 05/00/010/182229 ) з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
ТОВ «Валеобуд» у відзиві на апеляційну скаргу вважає об'єктивними та законними вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» щодо скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 р..
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що 09.06.2022 р. ТОВ «Валеобуд» було укладено Договір підряду №5497 з відповідачем-2: АТ «Вінницяобленерго». За цим договором ТОВ «Валеобуд» є Підрядником та мав зобов'язання виконати Замовнику АТ «Вінницяобленерго» будівельно - монтажні роботи: технічне переоснащення КЛ -10 кВ Ф-262 від ПАС 110/10 кВ «Промислова» до РП -39, Ф-304 від ПС 110/35/10 кВ «Південна» до ТП -643, Ф-38 від ПС 110/35/10 кВ «Південна» до ТП -677, Ф-266 від ПС 110/10 кВ «Промислова» до ТП -903, ТП-903 до ТП -643 по вул. Андрія Первозваного, Келецька, Хмельницьке шосе, Л. Ратушної, пров. Червоному, вул. Пирогова, К. Василенко в м. Вінниця (надалі- Договір підряду). На виконання умов Договору підряду Відповідачем-2 АТ «Вінницяобленерго» було передано Відповідачу -1 затверджену проектну документацію, ці обставини підтвердили відповідачі у судовому засіданні. Проектна документація на момент виконання робіт була погоджена з АТ «Вінницягаз», функції якого на цей час виконує ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», про що свідчить Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1770 від 29.09.2023 р.. Згідно погодженої проектної документації газопровідна труба (яка була пошкоджена) на місці її фактичного розміщення - відсутня. ТОВ «Валеобуд» перед початком виконання робіт переконався у тому, що проектна документація була погоджена з комунальними службами та власником майна - газопроводу, а саме - АТ «Вінницягаз». Технічне пошкодження відбулося внаслідок дій Відповідача -1, але не з вини Відповідача -1. Пошкодження газопроводу відбулося по причині неналежного ведення документації АТ «Вінницягаз». Так досліджуючи докази надані Відповідачем -1, а саме проектної документації можна встановити відсутність газопроводу на ділянці на якій відбувалася аварія. Тобто причиною спричинення пошкодження став той факт, що у затвердженій проектній документації не було зазначено про наявність труби газопроводу саме на цій ділянці виконання робіт.
Також, як вказує Відповідач -1 - суд приймаючи рішення на користь Позивача не зробив належних висновків, про те що адреса розташування пошкодженого майна яка зазначена в позовній заяві не співпадає з адресою розміщення об'єкту переданого позивачу за Договором. Окрім того досліджуючи перелік об'єктів переданих по договору Позивачу в експлуатацію взагалі відсутній об'єкт, розміщений за адресою пошкодження майна ( газопровід за адресою буд. 21 ). Таким чином Відповідач -1 вважає що Позивач не є власником пошкодженого майна, окрім того не довів своє право претендувати на отримання шкоди.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу скдової справи між суддями від 06.01.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1904/24.
Матеріали справи № 904/4053/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 01.10.2025р., зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1.
Автоматичною системою документообігу для розгляду апеляційної скарги по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Іванова О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2025р., судовою колегією у визначеному складі, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024р. прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
На підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП, Регулятор ), від 26.12.2022 р. № 1839 ( зі змінами, що вносилися постановами НКРЕКП від 31.05.2023 р. № 971, від 28.07.2023 р. № 1389, від 31.08.2023 р. № 1596, від 29.09.2023 р. № 1769, від 29.11.2023 р. № 2224, від 27.12.2023 р. № 2509, від 30.01.2024 р. № 195), Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" ( Оператор ГРМ ) здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах Вінницької області.
Згідно договору на експлуатацію складових газорозподільної системи від 01.11.2023 р. № 167-РД/23, що укладений між АТ "Вінницягаз" та ТОВ "Газорозподільні мережі України", Позивачу було передано в експлуатацію складові газорозподільної системи, які використовуються для забезпечення розподілу природного газу споживачам, в тому числі по вулиці 600-річчя у м. Вінниця.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Договору - Замовник передає Виконавцю в експлуатацію складові газорозподільної системи, які безпосередньо підключені ( приєднані ) до газових мереж Виконавця, який є Оператором газорозподільної системи ( Оператором ГРМ ), та використовуються для забезпечення розподілу природного газу споживачам, підключеним (приєднаним) до складових газорозподільної системи Замовника.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Договору - під складовими газорозподільної системи розуміється об'єкт газопостачання, наданий Замовником для експлуатації Виконавцем, що перебуває у власності Замовника, вказаний Сторонами в додатку 1 до цього Договору ( далі - об'єкт ).
Позивачем надано до суду витяг з переліку об'єктів переданих в експлуатацію. Повний додаток 1 до Договору ( перелік ) налічує 28 785 тис. складових, що і є в цілому об'єктом газопостачання згідно договору на експлуатацію складових газорозподільної системи від 01.11.2023 р. №167-РД/23.
09.06.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" ( Підрядник ) та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" ( Замовник ) укладено Договір підряду № 5497, відповідно до умов якого ( п. 1.1. ) Підрядник зобов'язується виконати та здати Замовнику в установлений договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Найменування робіт: "Технічне переоснащення КЛ-10 кВ Ф-262 від ПС 110/10 кВ "Промислова" до РП-39, Ф-304 від ПС 110/35/10 кВ "Південна" до ТП-643, Ф-38 від ПС 110/35/10 кВ "Південна" до ТП-677, Ф-266 від ПС 110/10 кВ "Промислова" до ТП-903, ТП-903 до ТП-643 по вул. Андрія Первозванного, Келецька, Хмельницьке шосе, Л. Ратушної, пров. Червоному, вул. Пирогова, К. Василенка в м. Вінниця" ( надалі - Об'єкт) ( п. 2. Договору ).
Згідно п. 2.1.1. Договору підряду Підрядник виконує передбачені договором роботи із своїх матеріалів, своїми силами та засобами, відповідно до вимог проектної документації, діючих державних будівельних норм, стандартів, правил ведення робіт, та спеціальних видів робіт.
Відповідно до п. 6.1. Договору підряду з метою організації виконання робіт Замовник зобов'язаний забезпечити виконання всіх необхідних знеструмлень або відключень, передачу підряднику затвердженої проектної документації.
Замовник забезпечує передачу Підряднику затвердженої проектної документації в роботу в 1 примірнику протягом 5 календарних днів після підписання цього Договору Сторонами. Іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, передача якої відповідно до чинного законодавства належить до обов'язків Замовника, Замовник передає протягом 10 календарних днів після підписання Договору Сторонами ( п. 6.2 Договору підряду ).
Відповідно до п. 6.5. Договору підряду Підрядник не несе відповідальність за якість та недоліки проектної документації, яку надає Замовник, якщо Підрядник не є розробником цієї документації.
На виконання умов Договору підряду 15.02.2022 р. АТ "Вінницяобленерго" передало ТОВ "Валеобуд" проектну документацію, яка була погоджена з АТ "Вінницягаз", на час розгляду спору у суді Вінницька філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" на підставі Постанови НКРЕКП від 29.09.2023 р. № 1770 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Вінницягаз".
Згідно п. 7.3.7. договору сторони домовились, що при виконанні робіт Підрядник зобов'язаний нести повну відповідальність за організацію роботи, дії працівників, техніки безпеки, правил з охорони праці та протипожежної безпеки.
Також Підрядник зобов'язаний забезпечити за власний рахунок, власними силами погодження з усіма організаціями, що експлуатують комунікації, які знаходяться в зоні виконання робіт ( п .7.3.15 договору ).
07.11.2023 р. о 12 год. 36 хв. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" до аварійно-диспетчерської служби Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшла заявка № 2726 про механічне пошкодження газопроводу середнього тиску неподалік будинку 21 по вулиці 600-річчя у м. Вінниця.
На місце події виїхала бригада аварійно-диспетчерської служби Оператора ГРМ. За вказаною в заявці адресою працівниками дільниці Вінницької філії Позивача було виявлено загазованість з непрацюючого гідранта в колодязі та встановлено, що працівниками ТОВ "Валеобуд" під час проведення земляних робіт при проколі належного ПАТ "Вінницяобленерго" кабелю на глибині 3 м 60 см екскаватором було пошкоджено поліетиленовий футляр діаметром 160 мм, внаслідок чого мав місце наскрізний отвір розміром орієнтовно 6 см х 2 см у поліетиленовому газопроводі середнього тиску.
Після обстеження місця аварії аварійно-диспетчерською службою Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" складено Акт № 56 від 07.11.2023 р.. Акт на ліквідацію аварій на підземному, надземному газопроводах, жилих будинках № 56 від 07.11.2023 р. підписаний: ст. майстром АДС В.Соколовським, слюсарами аварійно відбудовних робіт Шевчук М., Дідур В., водієм АДС Зінько Ю та представником абонента Піскун Є.О. ( прораб ТОВ "Валеобуд" ).
Аварію було локалізовано 07.11.2023 р. о 19 год. 02 хв. шляхом встановлення перетискача.
У подальшому, у зв'язку із пошкодженням працівниками ТОВ "Валеобуд" газопроводу середнього тиску по вулиці 600-річчя у м. Вінниця Позивачем були проведенні ремонтно- відновлювальні роботи системи газопостачання. При цьому, час витоку газу через механічне пошкодження розподільчого газопроводу землерийною технікою становив 386 хвилин.
19.01.2024 р. Позивачем на адресу ТОВ "Валеобуд" була направлена Вимога про відшкодування майнової шкоди в сумі 149 982,62грн, яка залишена без відповіді.
Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" та АТ "Вінницяобленерго" Позивачу було спричинено збитки в сумі 149 982,62 грн, що складаються з втрат газу, які виникли внаслідок аварії в розмірі 92 667,17 грн та витрат на відновлення пошкодженого газопроводу в розмірі 57 305,45 грн.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Щодо додаткових доказів доданих Скаржником до апеляційної скарги ( лист від Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради листом № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р. ) слід зазначити про таке.
Враховуючи, що учасник судового процесу додав вказаний документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оскаржуваного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від учасників судового процесу.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює апелянтові більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.
Оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області було проголошено 26.11.2024 р., а новий доказ, який надає Скаржник датований 19.12.2024 р., відтак колегія суддів зазначає про те, що вказаний документ фактично на дату ухвалення вказаного рішення суду не існував, в той час як за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не віднесено до підстав для скасування такого судового рішення, а відтак такий документ не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як додатковий доказ.
За таких обставин, доданий Апелянтом під час апеляційного перегляду лист від Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради № 05/00/010/182229 від 19.12.2024 р. як додатковий доказ колегією суддів не приймається.
Зважаючи на те, що Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині задоволення позовних вимог, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судового рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги ( в частині правильності розрахунків розміру шкоди та відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Валеобуд", судове рішення в апеляційному порядку не переглядається ).
Судове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 149 982,62 грн. майнової шкоди, з яких: 92 667,17 грн. втрат природного газу через пошкоджений газопровід, 57 305,45 грн. витрат на відновлення пошкодженого газопроводу, мотивоване тим, що Позивачем у належний спосіб доведені загальні умови, необхідні для відшкодування шкоди ( наявність всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності ), що є підставою для застосування ст. 1166 та частини другої ст. 1172 ЦК України. З огляду на наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача -1, який згідно договору підряду виконував роботи за замовленням Відповідача -2, та фактом пошкодження газопроводу Позивача в результаті цих робіт, суд дійшов висновку про те, що саме Відповідач -2 повинен відповідати за шкоду, завдану Позивачу Відповідачем -1.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що факт пошкодження газопроводу, що перебуває на балансі Позивача, встановлений у складеному акті на ліквідацію аварій № 56. Причинно-наслідковим зв'язком між діями Відповідача -1 та завданою Позивачу шкодою є саме пошкодження газопроводу працівником Відповідача -1 внаслідок проведення земляних робіт на підставі отриманої від Відповідача -2 проектної документації без виклику представника оператора ГРМ. Суду не було надано належних та допустимих доказів відсутності вини ( умислу чи необережності ) у діях Відповідача -1, зокрема, не доведено, що ним вчинялися усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду - предметом спору у даній справі є вимога Позивача про стягнення з відповідачів збитків, з посиланням на ст. ст. 22, 1160 ЦК України.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно вимог ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідн о до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У спірних деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.
При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність ( неправомірність ) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Взаємовідносини між суб'єктами ринку природного газу регулюються Законом України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 р. № 329, Кодексом газорозподільних систем України, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), та іншими нормативно-правовими актами в сфері розподілу природного газу.
Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.
Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу" Позивач, як оператор ГРМ, зобов'язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах міста Києва, а також забезпечувати попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем.
Згідно з п. 2 р. 2 гл. 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р. (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п. 1 гл. 3 р. 1 КГС).
Згідно з п. 5-11 гл. 4 р. III Кодексу ГРС земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього Кодексу.
Як зазначалося раніше, 07.11.2023 р. під час проведення земляних робіт неподалік будинку 21 по вул. 600-річчя у м. Вінниця працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Валеобуд" було пошкоджено газопровід середнього тиску, про що складено Акт № 56 від 07.11.2023 р., а також ліквідовано витік газу шляхом встановлення перетискачу.
Главою 4 розділу III Кодексу ГРМ визначено порядок проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні газорозподільної системи, зокрема: охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж ( п. 1 гл. 4 розділ III Кодексу ГРМ ); проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ ( п.7 гл.4 розділ III Кодексу ГРМ); письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд ( ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо ). Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі ( п. 8 гл. 4розділ III Кодексу ГРМ ); юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (п.9 гл.4 розділ III Кодексу ГРМ); юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ ( п.10 гл.4 розділ ІІІ Кодексу ГРМ ); юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт ( п. 16 гл.4 розділ ІІІ Кодексу ГРМ); фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (п.17 гл.4 розділ ІІІ Кодексу ГРМ); межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (п.18 гл.4 розділ ІІІ Кодексу ГРМ).
Згідно пункту 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання (ПБСГ) перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій необхідно виконувати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організацій, що їх експлуатують. Виконання робіт у цих умовах необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, що перебувають під напругою, або діючих газопроводів, крім того, під наглядом працівників організацій, що експлуатують ці комунікації (пункт 10.1.7 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві").
З урахуванням наведених норм права, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умови: отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, передбаченого п. 7-8 гл. 4 р. III Кодексу ГРС; повідомлення представника оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт щодо проведення земляних робіт; виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства, і лише після цього - продовження роботи землерийною технікою.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи - всупереч наведеному, Відповідачем -1 виконання робіт в охоронній зоні діючих газопроводів проводилося без нагляду працівників оператора ГРМ ( Позивача ), що експлуатує ці комунікації.
За ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на Позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести Відповідач.
Покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди на особу, яка її заподіяла, можливе за наявності загальних умов, а саме, умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Разом із тим, для виникнення у особи обов'язку по відшкодуванню шкоди відповідно до вимог ч. 2 ст. 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов, необхідні спеціальні умови, які визначаються залежно від суб'єктного складу відповідних відносин, зокрема існування договору підряду та дія підрядника за завданням замовника ( постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 36/190-45/142 ).
Аналізуючи договір підряду № 5497 від 09.06.2022 р., зокрема п. п. 1.1, 1.2., суд першої інстанції слушно зауважив, що ТОВ "Валеобуд" ( Підрядник ) діяв за замовленням АТ "Вінницяобленерго" ( Замовника робіт з технічного переоснащення ), на підставі переданої у лютому 2022 року за актом приймання-передачі Відповідачем -2 погодженої з АТ "Винницягаз" проектної документації. Станом на час виконання Відповідачем -1 робіт, на території Вінницької області, починаючи з 01.10.2023 р., господарську діяльність з розподілу природного газу здійснює новий Оператор ГРМ - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії, який не являється правонаступником АТ "Винницягаз" ( постанова НКРЕКП від 26.12.2022 р. № 1839 ). З проектної документації, яка передана Відповідачу -1 15.02.2022 р. убачається необхідність виклику представника АТ "Винницягаз" під час проведення робіт.
За умовами Договору ТОВ "Валеобуд", не несе відповідальність за якість та недоліки проектної документації. У свою чергу АТ "Вінницяобленерго" за цим договором мало зобов'язання забезпечити виконання всіх необхідних знеструмлень або відключень.
Водночас, згідно п. 6.6. договору підряду Підрядник самостійно отримує дозвільні та погоджувальні документи, необхідні для виконання робіт, отримання яких, відповідно до чинного законодавства України, належить до обов'язків Підрядника.
Пунктом 7.2.2 розділу 7 договору передбачено право Замовника здійснювати самостійно або разом із представниками Підрядника у будь-який час технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.
Також Замовник має право делегувати у встановленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації ( консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо ) або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у додатковій угоді до цього договору їх повноважень.
Пунктом 7.3.7. договору підряду передбачено, що саме ТОВ "Валеобуд" ( Підрядник ) при виконанні робіт несе повну відповідальність за організацію роботи, дії працівників з техніки безпеки, правил з охорони праці та протипожежної безпеки. Крім того, відповідно до пункту 7.3.15 Договору підряду, саме Підрядник зобов'язався за власний рахунок, власними силами забезпечити, зокрема: погодження із усіма організаціями, що експлуатують комунікації, які знаходяться в зоні виконання робіт.
Разом з тим, як встановлено судом - в порушення умов договору та п. 16 гл.4 розділ ІІІ Кодексу ГРМ, Відповідач -1, як Виконавець земляних робіт не пізніше ніж за добу до початку робіт не повідомив представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт. Виконання робіт в охоронній зоні діючих газопроводів проводилися без нагляду працівників організацій, що експлуатують ці комунікації.
Відповідно до умов п. 9.13. договору, сторона, яка порушила договірне зобов'язання, відшкодовує в повному обсязі збитки, заподіяні при виконанні договірного зобов'язання іншій стороні.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що наявні у справі докази свідчать про те, що Відповідач-1 ( Виконавець ) при виконанні умов вищезазначеного договору підряду та виконуючи завдання Відповідача -2 ( Замовника ), пошкодив газопровід, який належить Позивачу.
Ураховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку що виконання земляних робіт проведено Відповідачем -1 з порушенням вищенаведених вимог законодавства, тобто дії Відповідача -1 під час виконання робіт були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Разом з тим, судом було встановлено, що роботи на об'єкті проводились Підрядником ( Відповідачем -1), який діяв за замовленням Відповідача -2, відповідно до умов укладеного між ними договору підряду. У такому випадку відповідальність Підрядника настає перед Замовником, а не третіми особами.
Факт пошкодження газопроводу, що перебуває на балансі Позивача, встановлений у складеному акті на ліквідацію аварій № 56. Причинно-наслідковим зв'язком між діями Відповідача -1 та завданою Позивачу шкодою є саме пошкодження газопроводу працівником Відповідача -1 внаслідок проведення земляних робіт на підставі отриманої від Відповідача -2 проектної документації без виклику представника оператора ГРМ.
Господарському суду не було надано належних та допустимих доказів відсутності вини ( умислу чи необережності) у діях Відповідача -1, зокрема, не доведено, що ним вчинялися усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.
Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що у даному випадку Відповідач -1, як особа яка здійснювала земляні роботи повинен був виявити розумну обачність та виконувати роботи із застереженнями, прямо встановленими договором та чинним законодавством. Виходячи із встановлених судом обставин справи, вина Відповідача -1 в даному випадку кваліфікується як необережність, оскільки Відповідач -1 не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об'єктивно міг і був зобов'язаний їх передбачити. Таким чином, П озивачем у належний спосіб доведені загальні умови, необхідні для відшкодування шкоди ( наявність всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності ), що є підставою для застосування ст. 1166 та частини 2 ст. 1172 ЦК України.
З огляду на наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача -1, який згідно договору підряду виконував роботи за замовленням Відповідача -2, та фактом пошкодження газопроводу Позивача в результаті цих робіт, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що саме Відповідач -2 повинен відповідати за шкоду, завдану Позивачу Відповідачем -1 і яка складається з вартості необлікованого ( донарахованого ) об'єму природного газу внаслідок витоку через пошкоджений газопровід в сумі 92 667,17грн та вартості ремонтних робіт газопроводу в сумі 57305,45 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 р. у справі № 904/1904/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя О.Г. Іванов