01.10.2025 року м. Дніпро Справа № 908/3153/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ"
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Зінченко Н.Г.) від 06.02.2025р. у справі № 908/3153/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5), в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, каб. 5)
про стягнення 6796,20 грн., -
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" про стягнення 3360,00 грн. плати за використання власного вагону Перевізника та 3436,20 грн. компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, а всього 6796,20 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2025р. у справі № 908/3153/24:
- позов задоволено повністю;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за використання власного вагону перевізника в розмірі 3360 грн. 00 коп., компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника в розмірі 3436 грн. 20 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач довів наявність підстав для стягнення з відповідача плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника у заявлених сумах. Під час оформлення пам'яток ф. ГУ-45 у програмному забезпеченні проставлено відмітку щодо подвійної операції "ЗДВ", хоча фактично вагони, що подавалися під вантажні операції, не розвантажувалися, а тому не знаходилися під подвійними операціями. Внаслідок цього виник недобір провізних платежів, а саме: плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2025р. у справі № 908/3153/24 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що предметом стягнення у даній справі є плата за використання власного вагону Перевізника та компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника в сумі, які виникли внаслідок неправильного проставлення відмітки в програмному забезпеченні з боку працівників Позивача щодо подвійної операції.
Отже, недобір плати за використання власного вагону Перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника виник саме з вини позивача.
Жодних порушень умов Договору відповідачем допущено не було. ТОВ "МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ" не порушувало, та не оспорювало права та законні інтереси позивача, які потребують судового захисту.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Позивач, встановивши, що з вини його працівників Замовнику не була в повному обсязі нарахована плата за використання власного вагону Перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, мав здійснити відповідне донарахування на підставі п. 4.7. укладеного між сторонами Договору.
Судом першої інстанції не було з'ясовано, якими діями чи бездіяльністю відповідач порушив, не визнав або оспорив права та законні інтереси позивача, які б потребували судового захисту, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню, а провадження у справі має бути закрито в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався; про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-31158623/2020-0001 від 30.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі договір)
Згідно п. 1.1 договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У п. 7.3 договору встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Згідно з п. п. 8.2, 8.3 договору електронний документообіг між перевізником та змовником передбачає оформлення документів станційної комерційної звітності з накладенням КЕП, якщо їх оформлення в електронній системі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковість паперового оформлення. Для цілей договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2022 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
15.01.2024 за накладною №45363975 зі станції Мудрьона Придніпровської залізниці на станцію Кривий Ріг Сортувальний на адресу ВЧДР МУДРЬОНА прибув вагон з вантажем "Металобрухт вид №500".
Згідно телеграмного розпорядження №Н/384а від 27.05.2014 з метою виконання завдання залізниці із заготовки та відправки брухту чорних металів, який утворився в результаті діяльності залізничних підприємств та відправляється структурними підрозділами залізниці, останніх зобов'язано забезпечити визначення маси металобрухту, яка зазначається в перевізних документах на станційних вагонних вагах, а також по прибуттю і розкредитуванні перевізних документів за участю представників станції здійснювати зважування вагону з оформленням результатів у Книзі форми ГУ-36.
У вказаному телеграмному розпорядженні також зазначено, що в перевізних документах повинна бути зазначена найближча станція призначення, на якій встановлено вагонні ваги залізниці, та вказаний отримувач структурний підрозділ , який здійснював навантаження та відправлення
Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України та п. 1 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, одержувача було повідомлено про прибуття на його адресу вантажу, що підтверджується витягом з Книги повідомлень про прибуття вантажу.
16.01.2024 о 08 год. 40 хв. вагон №68366467 за накладною №45363975 з вантажем був поданий на місця загального користування для зважування, що підтверджується витягом з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Кривий Ріг-Сортувальний ф. ГУ-36 та пам'яткою ф. ГУ-45 від 16.01.2024 №2.
Після зважування 16.01.2024 о 11 год. 00 хв. вагон №68366467 з цим же вантажем забрано з місць загального користування для відправлення за накладною №45380425 на станцію Правда на адресу ПрАТ "КАМЕТ-СТАЛЬ". Факт забирання вагону з місць загального користування підтверджено Пам'яткою про забирання вагонів ф. ГУ-45 від 16.01.2024 №2.
Платником перевезення за накладною №45380425 є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (відповідач, замовник).
За умовами п. 3.2 договору замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення ватажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізник, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:
1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу ІV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі "від 2091 км до 2190". Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх вагонів перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами математичного округлення.
У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розділу ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів.;
3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).
У разі використання власного вагону перевізника після "подвійних операцій", передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.
Відповідно до абз. 19 п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 за №165/3458, про зарахування для подвійних операцій (розвантаження одержувачем та наступне навантаження вагона цим же одержувачем або розвантаження та наступне навантаження вагона на одній під'їзній колії у разі проведення розрахунків із залізницею за користування вагонами власником під'їзної колії) у графі 14 "Примітки" Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) робиться відмітка "Подвійна операція".
Як вказує позивач, під час оформлення пам'яток ф. ГУ-45 у програмному забезпеченні проставлено відмітку щодо подвійної операції "ЗДВ", хоча фактично вагони, що подавалися під вантажні операції, не розвантажувалися, а тому не знаходилися під подвійними операціями. Внаслідок цього виник недобір провізних платежів, а саме: плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані.
Згідно з п. 3.2.1 договору розмір плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку:
При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) здійснюється за такими формулами:
В= Вван + Впор;
Вван = Спл х Тван ;
Впор = Спл х Тпор, де:
Вван плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон;
Впор плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон;
Тван розрахункова кількість діб у вантажному рейсі;
Тпор розрахункова кількість діб у порожньому рейсі;
Спл ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.
Розрахункова кількість діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:
Тван = Lван/ Vср,
Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де:
Lван тарифна відстань перевезення вантажу, км;
Vср середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vср, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення).
У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної; Кпп коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору.
Оскільки подвійні операції не здійснювалися, враховуючи умови договору про надання послуг, позивач просить стягнути плату за використання власного вагону перевізника в сумі 3360,00 грн. та компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника в розмірі 3436,20грн. з платника провізних платежів (відповідача), що й стало підставою для звернення позовом до суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Судом першої інстанції вірно враховано, що виходячи з наданих позивачем у справу доказів та умов пп. пп. 2, 3 п. 3.2 договору, позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника в заявлених сумах.
Відносно доводів апеляційної скарги про те, що недобір плати за використання власного вагону Перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника виник саме з вини позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 2 п. 3.2 договору компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується тільки в разі використання власного вагону перевізника після "подвійних операцій", якими є розвантаження одержувачем та наступне навантаження вагона цим же одержувачем або розвантаження та наступне навантаження вагона на одній під'їзній колії.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач надав пояснення про те, що фактично спірні вагони, які подавалися під вантажні операції, не розвантажувалися, а зважувалися, тому не знаходилися під подвійними операціями. Відповідач також зазначає про те, що вагони не розвантажувалися. Отже, подвійні операції фактично не здійснювалось.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що той факт, що недобір плати за використання власного вагону перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника виник з вини позивача внаслідок неправильного проставлення відмітки в програмному забезпеченні з боку працівників позивача щодо подвійної операції, не звільняють відповідача від обов'язку оплати послуг, які фактично були надані відповідачу і щодо сплати яких у відповідача існує обов'язок за умовами пп. пп. 2, 3 п. 3.2 договору.
Доводи скарги про те, що позивач встановивши, що з вини його працівників Замовнику не була в повному обсязі нарахована плата за використання власного вагону Перевізника та компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, мав здійснити відповідне донарахування на підставі п. 4.7. укладеного між сторонами Договору, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Умовами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ (замовник, відповідач) не встановлено певного алгоритму стягнення з Замовника оплати послуг, які фактично були надані відповідачу і щодо сплати яких у відповідача існує обов'язок за умовами пп. 2, 3 п. 3.2 договору.
Передбачене пунктом 4.7 Договору право Перевізника здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього достатніх підстав, при наявності підписаної зведеної відомості, не позбавляє позивача права звернутися до суду для стягнення оплати послуг, які фактично були надані відповідачу і щодо сплати яких у відповідача існує обов'язок за умовами пп. 2, 3 п. 3.2 договору, оскільки це не суперечить положенням, укладеного між сторонами Договору та нормам чинного законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги; рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2025р. у справі № 908/3153/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2025р. у справі № 908/3153/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ".
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов